Постанова № 71001064, 12.12.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року Справа № 910/9551/17

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Поляк О.І. (доповідач), Алєєвої І.В., Корсака В.А.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.09.2017у справі№ 910/9551/17 Господарського міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"простягнення заборгованості в розмірі 543972,44 грн

за участю представників:

від позивача: Зубар О.В.;

від відповідача: Пац В.О.;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - відповідач) заборгованості за договором на транспортування природного газу трубопроводами №14-118 від 30.01.2014 у загальному розмірі 543 972,44 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 у справі №910/9551/17 (суддя Чинчин О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 (головуючий - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Алданова С.О.) позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 543 972,44 грн та судовий збір у розмірі 8 159,59 грн.

Не погоджуючись із прийнятими у справі рішенням та постановою, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій ст. 614 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати прийняті у справі судові акти та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 30.01.2014 між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, було укладено договір на транспортування природного газу трубопроводами №14-118-ПР (далі - Договір).

За умовами Договору (п.п.1.1, 2.4) виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (ГРС), а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами Договору. Виконавець приймає газ від замовника на пунктах приймання - передачі газу в трубопроводи та здійснює його транспортування по території України до ГРС, де передає газ замовнику в загальному потоці в газорозподільні мережі.

Порядок оформлення наданих послуг погоджений сторонами в розділі 3 Договору, згідно з п.п.3.1-3.4 якого послуги з транспортування газу оформлюються виконавцем і замовником актами наданих послуг з транспортування газу трубопроводами. Виконавець до 15 числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику 2 примірники акту наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою виконавця. Замовник протягом 2 днів з дати одержання акту наданих послуг зобов'язується повернути виконавцю один примірник оригіналу акту наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту наданих послуг. У випадку відмови від підписання акту наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом відповідні розрахунки за вартість послуг з транспортування газу трубопроводами здійснюється відповідно до даних виконавця. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з виконавцем.

Вартість фактично наданих виконавцем замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акту наданих послуг. Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця на умовах 100% попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п.п.5.4-5.6 Договору).

03.12.2014 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору, в якій вони дійшли згоди про те, що Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками, та розповсюджує свою дію на відносини сторін, що склалися з 01.01.2014 і діє до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за Договором.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що на виконання умов Договору позивач направив на підпис відповідачу Акти наданих послуг з транспортування газу у жовтні - грудні 2015 року на загальну суму 543 972,44 грн та рахунки на оплату вартості наданих послуг. Однак відповідач відмовився від підписання вказаних Актів та не оплатив виставлені позивачем рахунки, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 543 972,44 грн.

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку виконати свої зобов'язання перед позивачем, останній просив суд стягнути з відповідача 543 972,44 грн боргу в примусовому порядку.

Попередні судові інстанції позов задовольнили повністю, визнавши вимоги позивача нормативно обґрунтованими та документально підтвердженими.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором (ст. ст. 901, 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України).

Судами встановлено, що на виконання умов Договору позивач направив відповідачу Акти наданих послуг з транспортування газу у жовтні - грудні 2015 року на загальну суму 543 972,44 грн, а саме: №10-ВТВ від 31.10.2015 на суму 158 464,00 грн (158 485,86 грн - ПАТ "Харківгаз" в розмірі 21,86 грн), №10/2 від 31.01.2015 на суму 149 615,15 грн, №11/2 від 30.11.2015 на суму 106 821,28 грн, №12/2 від 31.12.2015 на суму 129 072,01 грн, а також рахунки на оплату наданих за Договором послуг.

Однак відповідач відмовився від підписання наданих позивачем Актів, у зв'язку з непідтвердженням реєстрами відповідача реалізації природного газу споживачам.

У касаційній скарзі відповідач зазначає про те, що деякі підприємства-контрагенти відповідача оформили купівлю обсягів природного газу для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормативних технологічних втрат із порушенням встановленого терміну. Окрім того, відповідач стверджує про те, що ПАТ "Луганськгаз" використало обсяги природного газу з газотранспортної мережі за відсутності документального оформлення з ним купівлі газу, тобто несанкціоновано. За наведених обставин, відповідач вважає, що у нього відсутні підстави для підписання спірних Актів з позивачем та, відповідно, перерахування грошових коштів.

Однак, невиконання або неналежне виконання третіми особами зобов'язань перед замовником не звільняє його від обов'язку оплатити надані позивачем послуги з транспортування природного газу.

Крім того, відповідно до ст. ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. ст. 628, 629 Цивільного кодексу України).

В ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Тобто, укладаючи Договір, сторони погодили всі його істотні умови, зокрема, порядок проведення розрахунків.

З матеріалів справи вбачається, що за умовами Договору оплата послуг виконавцю пов'язана з фактом транспортування ним природного газу, тобто здійсненням певної діяльності, яка має комерційну цінність.

Так в п.4.2 Договору передбачено, що кількість протранспортованого виконавцем газу замовника до мережі газорозподільчого підприємства визначається вузлами обліку газу, які встановлені ГРС. У разі, якщо замовник та /або його споживачі безпосередньо підключені до трубопроводу виконавця через ГРС, кількість протранспортованого газу виконавцем замовнику та /або його споживачам визначається приладами обліку газу, які встановлені на ГРС.

З наведеного слідує, що при укладенні Договору сторони погодили, що у разі, якщо замовник та/або його споживачі отримують газ з мережі газорозподільного підприємства, то даними для складання актів наданих послуг є дані газорозподільного підприємства про обсяги протранспортованого ним газу замовнику та /або його споживачам. Технологічний процес транспортування газу через приєднану мережу виключає контроль виконавця за обсягами газу, який відбирається споживачами замовника.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що відсутність згоди замовника на підписання актів приймання-передачі наданих послуг, які є документальним оформленням діяльності виконавця відповідно до умов Договору не спростовує факту здійснення останнім такої діяльності у спірному періоді, тобто у жовтні - грудні 2015 року. До того ж, обсяги протранспортованого природного газу визначалися приладами обліку газу, які встановлені на ГРС "Шебелинкагазвидобування".

Отже, враховуючи зазначене вище та встановлений судами факт ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення розрахунків з позивачем в порядку та строки, встановлені в Договорі, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 543 972,44 грн боргу.

Вказані вище приписи законодавства, узгоджені сторонами умови договору та встановлені судами обставини спростовують доводи касаційної скарги.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі №910/9551/17 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - без задоволення.

В силу приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі № 910/9551/17 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі № 910/9551/17 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді І.В. Алєєва

В.А. Корсак