Постанова № 71000944, 11.12.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року Справа № 904/6518/17

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 (головуючий суддя Євстигнеєва О.С., судді Кощеєв І.М., Кузнецов В.О.)та рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2017 (суддя Рудь І.А.) у справі№ 904/6518/17 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" доПублічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"простягнення 118.936,32 грн. заборгованості з плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу,

за участю представниківпозивачане з'явились,відповідачане з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2017 у справі №904/6518/17, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2017, позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 115.741,92 грн. за користування вагонами та 3.194,40 грн. збору за зберігання вантажу.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 614, 936 ЦК України, ст. 306 ГК України, ст.ст. 41, 43 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не надали належної оцінки тому, що затримка вагонів сталась не з вини відповідача.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", (Залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (Власник колії) 28.11.2013 укладено договір № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці. За умовами договору згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою №2/4 в парній горловині станції (п. 1 договору).

Відповідно до п. 5 договору передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється: порожніх вагонів під навантаженням через інтервал часу - 1,5 год.; маршрутів, завантажених аглорудою, через інтервал часу - 5,0 год.; маршрутів, завантажених вапняком, через інтервал часу - 45 год.; передача розбірних поїздів - за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції Кривий Ріг телефоном оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 год. до фактичної подачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Пунктом 6 договору передбачено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Згідно з п. 8 договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ прямим телефонним зв'язком повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

За п. 11 договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів Залізницею Власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів Залізниці.

Пунктом 20 договору встановлено, що він був укладений до 10.12.2014 включно.

В подальшому додатковою угодою №6 від 18.08.2014 до договору сторони виклали п. 20 договору у новій редакції, за якою договір укладається терміном до 10.12.2018 включно.

Залізницею на станції Кривий Ріг були прийняті до перевезення порожні власні вагони за накладними №№40885758, 40885840, 40885006, 40885907, 40885816, 40885857, 40885741,40885733, 40885766, 40885782, 40885774, 40884975, 40884983, 40885014, 40885022, 03326, 33150, 33149, 33151, 03110, 03111, 03153, 03183, 03181, 03185, 031851, 032470, 03325, 2151-017459, 2151-017525, 08530, 14945, 14946, 14947, 14959, 14958, 14957, 14956, 14955, 14953, 14952, 14951, 14948, 14950, 14949, 14954, 14961, 14960, 14962.

На підставі наказів № 152 від 16.01.2017, № 161 від 17.01.2017, №181 від 19.01.2017, № 195 від 20.01.2017, оформлених на станції Новоблочна Придніпровської залізниці, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ "Південний ГЗК" з причинини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу був затриманий поїзд: № 3570 у кількості 49 вагонів.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів були складені акти про затримку вагонів № 16 від 16.01.2017, № 18 від 17.01.2017, № 20 від 19.01.2017і № 22 від 20.01.2017.

Відповідно до акту загальної форми № 16 від 16.01.2017 станції Новоблочна початок часу затримки вагонів вказаний 00 год. 11 хв. 16.01.2017, кінець - 15 год. 55 хв. 16.01.2017.

Відповідно до акту загальної форми № 18 від 17.01.2017 станції Новоблочна початок часу затримки вагонів вказаний 00 год. 29 хв. 17.01.2017, кінець - 5 год. 12 хв. 19.01.2017.

Відповідно до акту загальної форми № 20 від 19.01.2017 станції Новоблочна початок часу затримки вагонів вказаний 13 год. 01 хв. 19.01.2017, кінець - 3 год. 40 хв. 20.01.2017.

Відповідно до акту загальної форми № 22 від 20.01.2017р. станції Новоблочна початок часу затримки вагонів вказаний 08 год. 46 хв. 20.01.2017, кінець - 17 год. 30 хв. 22.01.2017.

Повідомлення станції про затримку вагонів поїзда № 3570 індекс 4071-205-4672 були отримані відповідачем 16.01.2017 о 01 год. 00 хв., 17.01.2017 о 01 год. 30 хв., 19.01.2017 о 13 год. 05 хв., 20.01.2017 о 09 год. 50 хв.

Згідно з актами загальної форми ГУ-23 та актами про затримку вагонів форми ГУ-23а за відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№15029200, 27019099, 27019100, 27019101 залізницею нараховано та заявлено до стягнення з ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" 115.741,92 грн. плати за користування вагонами.

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника залізницею за накопичувальними картками форми ФДУ-92 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) №№ 27019029, 27019030 від 27.01.2017, нараховано збір за зберігання вантажу на загальну суму 3.194,40 грн.

Відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки були підписані представником відповідача із застереженням про відмову оплатити нараховані суми у повному обсязі, оскільки колії прийому були вільні і вантажовласник готов прийняти вагони.

В зв'язку з відмовою відповідача сплатити плату за користування вагонами і збір за зберігання вантажу у повному обсязі, позивач звернувся до господарського суду.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Аналогічні положення наведені у ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 N 457 затверджено Статут залізниць України, який згідно зі ст. 2 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (далі - залізничні під'їзні колії) (ст. 3 Статуту).

Згідно зі ст. 71 Статуту взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

За вимогами ст. 42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення.

На підставі наведених обставин справи судами встановлено дотримання позивачем обов'язку щодо повідомлення одержувача вантажу.

Статтею 46 Статуту на одержувача покладено обов'язок прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.

За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 119 Статуту встановлено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 № 113, передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до п. 6 названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Пунктами 8-10 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334, визначено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 N113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за N 165/3458) (п. 1).

Відповідно до п. 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Позивачем додержані вимоги щодо складання необхідних документів при затримці вагонів з вини відповідача та здійснено повідомлення у встановленому порядку по телефону, що вбачається з повідомлень про затримку вагонів.

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Щодо обставин наявності або відсутності вини вантажоодержувача, то відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Як встановлено судами, твердження відповідача про наявність вільних колій та готовність ним прийняти вагони на свою під'їзну колію спростовуються вищенаведеними актами про затримку вагонів форми ГУ-23а та актами загальної форми ГУ-23.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження прийняття відповідачем заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу.

Щодо тверджень відповідача про наявність вільних приймально-здавальних колій на ст. Допоміжна судами встановлено таке.

Організація роботи з обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг і Допоміжна і організація руху поїздів Кривий Ріг-Допоміжна здійснюється згідно з Інструкцією про порядок обслуговування та організацію руху на під'їзній колії ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", затвердженою начальником Криворізької дирекції залізничних перевезень 21.10.2013.

Згідно з п. 6 цієї Інструкції організація руху поїздів Кривий Ріг - Допоміжна здійснюється черговими по станціям Кривий Ріг і Допоміжна у повній відповідності з Правилами технічної експлуатації залізниць України, Інструкцією з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкцією по сигналізації на залізницях України.

За приписами п. 16.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених Мінтрансом від 20.12.1996 № 411, і п. 15.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 31.08.2005 № 507, рухом поїздів на ділянці повинен керувати тільки один працівник - поїзний диспетчер, який відповідає за виконання графіка руху поїздів на ділянці, яку він обслуговує.

Перед прийманням поїзда на станцію поїзний диспетчер, переконавшись за показаннями контрольних приладів у вільності колії приймання і стрілочних ділянок, установлює маршрут приймання (п. 6.3.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України).

Відповідно до п. 14.2.1 Інструкції приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.

За підп. в) п. 1.1 Інструкції про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці до станції Кривий Ріг примикає з боку станції Допоміжна - одноколійний перегін обладнаний пристроями релейного напівавтоматичного блокування (РПБ). Виходячи з положень п. 7.2. зазначеної Інструкції, відправлення поїзда на станцію Допоміжна потребує дозвільного сигналу з боку ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ". Без отримання такої згоди у вигляді загоряння зеленої лампочки рух поїзда є неможливим. Отже, після отримання відповідачем від станції Кривий Ріг повідомлення про прибуття на його адресу порожніх власних вагонів під навантаження або навантажених вагонів, черговий диспетчер цеху УЗТ ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" надає інформацію старшому прийомоздавальнику або маневровому диспетчеру станції Кривий Ріг про готовність забрати на під'їзну колію конкретні вагони. Після узгодження черговий диспетчер цеху УЗТ ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" відкриває "зелений" вхідний сигнал світлофору, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити вагони, що запитуються комбінатом, тільки на приймально-здавальні колії станції власника під'їзної колії - Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Тобто, залізниця самостійно не приймає рішення про пріоритетність подавання вагонів на під'їзну колію ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ".

Отже, поїзний диспетчер визначає можливість доставки на станцію призначення затриманих вагонів.

Колегія суддів відзначає, що наявність тимчасово вільних колій на станції це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть за відсутності передбачення такої поставки планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Таким чином, відповідачем не доведено відсутності вини у порушені ним своїх зобов'язань за договором.

Як було зазначено вище, ст.ст. 46, 119 Статуту залізниць передбачена плата за користування вагонами під час затримки та зберігання вантажу на станції понад зазначений термін. Аналогічні приписи встановлені і Правилами користування вагонами і контейнерами та Правилами зберігання вантажів.

Пунктом 13 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, зокрема стягнення плати: за користування з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці; за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Плата Залізниці Власником колії за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України передбачена і п. 15 договору №№ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 від 28.11.2013.

Пунктами 14 та 15 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.

За час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.

Згідно з п. 5 п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу. Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.

Розмір плати за зберігання вантажу визначається за тарифами, встановленими у п. 2.1 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317.

За накопичувальною карткою № 13059041 від 13.05.2016 збір за зберігання вантажів власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) був нарахований за добу в розмірі: 5,9 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суди встановили наявність підстав для стягнення з відповідача плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу в заявленому розмірі.

Заперечення відповідача щодо одночасного нарахування збору за зберігання вантажу та плати за користування вагонами не можуть бути прийняті в якості підстави для скасування позову з огляду на таке.

З метою однакового і правильного застосування законодавства у вирішенні спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею, президія Вищого господарського суду України в п. 1.6 Роз'яснень від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (із змінами і доповненнями) роз'яснила, що пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)".

Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва N 1.

Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Аналогічні роз'яснення надані і п. 11 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 N 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства".

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 у справі № 904/4380/16 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова