Ухвала суду № 71000854, 13.12.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

про поновлення строку апеляційного оскарження

Справа № 802/479/17-а

13 грудня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи до Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання перевірки протиправною та скасування її результатів,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи звернулося до суду з позовом до Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності в особі Вінницької міської виконавчої дирекції, в якому просило: визнати планову перевірку Вінницької міської виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності незаконною, її наслідки нікчемними; визнати акт по результатам перевірки незаконним та скасувати його.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 06.07.2017 позивачем подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 року залишено без руху у зв’язку з відсутністю документу про сплату судового збору та запропоновано усунути виявлені недоліки апеляційної скарги в строк до 07 серпня 2017 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року дану апеляційну скаргу повернено позивачу у зв’язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 17.07.2017 року, яку останнім отримано 21 липня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У послідуючому, 11.09.2017 року Вінницьким бюро судово-медичної експертизи подано до суду апеляційної інстанції заяву про повернення судового збору.

Крім того, 13.10.2017 року до суду апеляційної інстанції повторно надійшла апеляційна скарга Вінницького бюро судово-медичної експертизи на постанову суду першої інстанції від 14.06.2017 року. Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови, пропущеного на його думку з поважних причин.

18.10.2017 року позивачем подано заяву про відкликання заяви про повернення судового збору.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року вказану заяву задоволено частково та заяву про повернення судового збору залишено без розгляду.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху.

На виконання вказаної ухвали позивачем надано до суду заяву від 17.11.2017 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року заяву Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи про поновлення строку на оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та просила її задовольнити.

Представники відповідача заперечили щодо задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та просили її залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а строк - поновленню, зважаючи на наступне.

Пунктом 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, крім випадків, установлених законом.

Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених КАС України (ст. 13 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.

В силу ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно вимог ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 1 ст.17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" визначено, що суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.97 №475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2017 року у відкритому судовому засіданні за участю сторін судом першої інстанції проголошено оскаржуване рішення, однак повний текст постанови суду першої інстанції позивачем отримано 29.06.2017 року, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.

У послідуючому, 06.07.2017 року апелянтом подано апеляційну скаргу, яку ухвалою ВААС від 17 липня 2017 року залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та ухвалою від 04 вересня 2017 року повернено останньому.

Однак, 13.10.2017 року апелянтом повторно подано апеляційну скаргу з оригіналом платіжного доручення та заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи зазначене, колегія суддів звертає увагу, що з наданого платіжного доручення слідує, що апелянтом сплачено суму судового збору ще 11 липня 2017 року, однак у зв'язку з службовою недбалістю посадової особи, яка згідно доручення представляла інтереси позивача, як обгрунтовує представник позивача, дане платіжне доручення не було вчасно надано суду апеляційної інстанції, на підтвердження чого апелянтом надано наступні докази: акт про знаходження працівника на робочому місці в нетверезому стані від 05.07.2017р.; наказ № 46/1 про проведення службового розслідування від 06.07.2017р.; акт про відсутність працівника на робочому місці від 05.07.2017р.; акт про відсутність працівника на робочому місці від 10.07.2017р.; акт проведення службового розслідування від 02.08.2017р.; наказ по Вінницькому обласному бюро судмедекспертизи № 52/1 від 31.07.2017р.; протокол засідання примирної комісії від 31.07.2017р.; пояснення ОСОБА_4 від 31.07.2017р.; пояснення ОСОБА_5 від 31.07.2017р.; пояснення ОСОБА_6 від 31.07.2017р.; пояснення ОСОБА_7 від 25.07.2017р.; пояснення юрисконсульта ОСОБА_8 від 11.07.2017р.; пояснення юрисконсульта ОСОБА_8 від 11.07.2017р.; пояснення ОСОБА_9JI. від 06.07.2017р.; пояснення ОСОБА_10 від 06.07.2017р.

Крім того, апелянтом надано копію наказу №57/1 від 01.09.2017 р. про направлення на курси начальника бюро ОСОБА_11 у період з 12.09.2017 року по 09.10.2017 року та виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 12.09.2017 р. та 27.09.2017 р., які свідчать про те, що представник апелянта ОСОБА_1 з 12.09.2017 року по 26.09.2017 року знаходилася на лікуванні з діагнозом розтягнення зв'язок гомілково-ступневого суглобу, а з 27.09.2017 року по 08.10.2017 року - з діагнозом ГРВІ, гострий бронхіт.

За таких обставин, давши оцінку наданим апелянтом доказам, зважаючи на позицію Європейського суду з прав людини в розумінні ефективного доступу до правосуддя, колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, а процесуальний строк звернення до суду з апеляційною скаргою – поновленню.

Керуючись ст.ст. 13, 101, 102, 185, 186, 196 КАС України,

У Х В А Л И В :

1. Заяву Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи до Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання перевірки протиправною та скасування її результатів - задовольнити.

2. Поновити Вінницькому обласному бюро судово-медичної експертизи строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи до Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання перевірки протиправною та скасування її результатів.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.