Ухвала суду № 71000852, 05.12.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 128/4480/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бондаренко О.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

05 грудня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 25 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про призначення пенсії на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про призначення пенсії на пільгових умовах.

9 червня 2017 року ОСОБА_2 подав уточнений позов до Головного управління Пенсійного фонду України (далі – Відповідач 1), Вінницького приміського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі – Відповідач 2) та просив суд визнати неправомірним рішення Відповідача 1 щодо відмови позивачу у зарахуванні пільгового стажу, а також зобов’язати Відповідача 2 призначити та виплачувати йому пільгову пенсію згідно з статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Постановою до Вінницького районного суду Вінницької області від 25 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просила залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працював з 30.05.1988 року по 15.10.1999 року муляром 3-го розряду Будівельного управління № 148 тресту “Південзахідтрансбуд” (з 30.12.1992 року присвоєно 4-й розряд муляра); з 12.07.2004 року по 03.04.2006 року - муляром по 4-му розряду в ТОВ “Будівельне управління № 7”; з 04.04.2006 року по 28.04.2007 року - муляром по 4-му розряду в ПП “МПГРІН”; з 10.08.2009 року по 15.07.2010 року - муляром 4-го розряду будівельної дільниці в ТОВ “Вінницябуд” (а.с.8-9).

Вказані обставини також підтверджуються копією архівної довідки від 22.08.2016 року (а.с.10).

Згідно з копією архівної довідки від 25.08.2016 року встановлено, що Вінницьке БД-7 перейменовано в Будівельне управління № 148 тресту “Південзахідтрансбуд” Мінтрансбуду СРСР, потім воно входить до складу ВАТ “Південзахідтрансбуд”, потім - ДП “Будівельне управління № 148” тресту “Південзахідтрансбуд”, пізніше - ТОВ “Будівельне управління № 148”. Зборами засновників (протокол від 18.05.2004 року) прийнято рішення про ліквідацію ТОВ “Будівельне управління № 148”, а 19.10.2006 року ТОВ “БУ-148” визнано банкрутом. В 2007 році відбулася державна реєстрація про припинення юридичної особи (а.с.13).

Відповідно до копії архівної довідки від 22.08.2016 року № Б-24-69604, 69599, 69606, 69608/24-30 позивач працював у Будівельному управлінні № 148 тресту “Південзахідтрансбуд” такелажником, машиністом штукатурної станції, муляром та отримував заробітну плату, за винятком періодів роботи з січня 1985 року по вересень 1985 року, січень - лютий 1997 року, березень 1998 року, січень, квітень, серпень, вересень 1999 року (а.с.14).

Також встановлено, що позивач працював в ТОВ “Будівельне управління № 7” з 12.07.2004 року по 03.04.2006 року, виконував мурування зовнішніх, внутрішніх стін та перегородок в новому будівництві будівель, за професією муляр 4-го розряду в бригаді мулярів на будівельній дільниці, що передбачена Списком № 2 розділу XXVII, підрозділу 27а, постанова КМ № 36 від 16.01.2003. З 12.07.2004 року по 03.04.2006 року (1 рік 8 місяців) атестація робочих місць проведена вперше: наказ № 30 від 15.12.2004 року, що підтверджується копією довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.08.2016 року № 99, копією наказу № 30 про результати атестації робочих місць від 15.12.2004 року, копією наказу № 34 від 30.12.2004 року про зміну професій і створення бригади (а.с.15, 16, 17).

Згідно з рішенням про результати розгляду заяви (протокол № 16 від 25.10.2016 року) комісія Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянула заяву позивача про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, за участю: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

На засіданні комісії розглянуто заяву позивача від 13.09.2016 р. та додатково надані наступні документи: трудова книжка; Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; архівні довідки від 22.08.2016 р. № Б-24-69604, 69599, 69606, 69608/24-30, від 25.08.2016 № Б-24-69610, 70047/24-30. Розглянуто висновок управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України від 03.10.2016 р.

Комісія прийняла рішення відмовити в зарахуванні ОСОБА_2 періоду роботи з 30.05.1988 року по 15.10.1999 року до стажу роботи, який дає право пільгового пенсійного забезпечення за Списком № 2, оскільки у представлених документах немає даних про роботу в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад. Крім того, період роботи з 22.08.1992 року по 15.10.1999 року зарахувати до пільгового стажу неможливо, оскільки, відсутні первинні документи про проведення й результати атестації робочих місць, а також немає даних про заробітну плату за роботу в якості такелажника, машин штукатурної станції, муляра за період роботи з січня по лютий 1997, березень 1998, січень, березень, серпень та вересень 1999 року (а.с.34, 91, 92).

Не погодившись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що посада “муляр” на момент роботи позивача не була передбачена діючими Списками, а також не підтверджена первинними документами.

Крім того, на думку суду першої інстанції, відсутні підстави для задоволення позовних вимог до Відповідача 2, оскільки позивач із заявами про призначення пенсії на пільгових умовах взагалі не звертався.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах або вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Так, з трудової книжки позивача встановлено, що позивач з 30.05.1988 року по 15.10.1999 року муляром 3-го розряду Будівельного управління № 148 тресту “Південзахідтрансбуд” (з 30.12.1992 року присвоєно 4-й розряд муляра); з 12.07.2004 року по 03.04.2006 року - муляром по 4-му розряду в ТОВ “Будівельне управління № 7”; з 04.04.2006 року по 28.04.2007 року - муляром по 4-му розряду в ПП “МПГРІН”; з 10.08.2009 року по 15.07.2010 року - муляром 4-го розряду будівельної дільниці в ТОВ “Вінницябуд” (а.с.8-9).

На підтвердження пільгового стажу роботи на вказаних посадах позивач надав архівну довідку № Б-24-69604/24-30 від 22.08.2016 року.

Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства, яке діяло на період роботи ОСОБА_2, пільгове пенсійне забезпечення надається:

- мулярам, які постійно працюють в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад, що передбачено розділом XVII Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад робота у яких дає право на пенсію на пільгових умовах затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. № 10;

- мулярам, які постійно працюють в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад, що передбачено розділом XVII Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад робота у яких дає право на пенсію на пільгових умовах затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 11.03.1994 р. № 162.

Крім того, посада “муляр” не зазначена у постанові Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1176 по Списку№2 виробництв, робіт, професій, посад показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Отже, колегія суддів зазначає, що посада “муляр” не передбачена списками, які діяли на момент роботи позивача з 30 травня 1988 року по 15 жовтня 1999 року, а також не підтверджена первинними документами, тому вказаний період роботи не може бути зарахований до пільгового стажу позивача.

Разом з тим, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442 ), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.5 вказаного Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Відповідно до зазначених нормативних актів, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Отже, відповідно до норм ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” однією із умов для виникнення у особи права на пільгову пенсію за списком № 2 є документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією, за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посада “муляр” на момент роботи позивача не була передбачена діючими Списками та не підтверджена первинними документами.

При цьому, колегія суддів надає оцінку спірним правовідносинам, згідно з позовною вимогою про визнання протиправним рішення комісії про відмову у зарахуванні пільгового стажу необхіного для призначення пільгової пенсії.

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо посилань на проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Стосовно позовних вимог до Відповідача 2 про зобов’язання призначити та виплачувати йому пільгову пенсію згідно з статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 80 Закону України "Про пенсійне забезпечення" заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника.

Процедура звернення за призначенням пенсії регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії та перерахування підприємствами та організаціями коштів на її виплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 №937 затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 №3-2 та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії здійснюється згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за 1566/11846 (із змінами) (далі - Порядок подання та оформлення документів).

При цьому, заява про призначення пільгової пенсії з необхідними документами подається до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування підприємств та організацій через уповноважену посадову особу підприємств та організацій.

Рішення про призначення пільгової пенсії приймають органи Пенсійного фонду України за місцем розташування підприємств та організацій на підставі документів, передбачених пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів, а також:

довідки про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій за результатами атестації робочих місць за умовами праці за формою згідно з додатком 1; копії наказу про атестацію відповідного робочого місця (робочих місць);

гарантійного листа підприємств та організацій про перерахування коштів на рахунок органів Пенсійного фонду України за формою згідно з додатком 2.

Відповідно до п.1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Також, розділом ІІ вказаного порядку передбачено перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Таким чином, аналізуючи зазначене, можна зробити висновок, що для того, щоб органи Пенсійного фонду призначили особі пенсію, вона повинна звернутися до відповідного пенсійного органу у встановленому законом порядку.

Тобто, особа яка хоче отримувати пенсію, повинна звернутися до відповідного органу Пенсійного фонду із письмовою заявою встановленого зразку, при цьому до такої заяви про призначення пенсії додається певний обсяг документів необхідних для розгляду такої заяви та призначення пенсії передбачений зазначеним вище порядком.

Матеріалами справи та поясненнями представника позивача встановлено, що позивач до органу Пенсійного фонду із письмовою заявою встановленого зразка про призначення пенсії на пільгових умовах не звертався. Вказана обставина сторонами на оспорюється

Таким чином, позовна вимога про зобов'язання призначення пенсії на пільгових умовах є передчасною, оскільки позивач не звертався із заявою про призначення такої пенсії, а Відповідач 2 жодного рішення щодо цього не приймав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 25 жовтня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12 грудня 2017 року.