Ухвала суду № 71000758, 13.12.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 року м. Київ К/800/13287/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Маринчак Н.Є. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 р.

у справі № 815/6752/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна»

до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна» (далі - позивач, ТОВ «Біоіл Універсал Україна») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, Роздільнянська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.08.2015 № 0000172200.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 03.02.2016, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016, позовні вимоги задовольнив.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, на підставі наказу № 206 від 21.07.2015 року та повідомлення від 21.07.2015 року № 60 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна», з питань неподання в установлений законом строк звіту про контрольовані операції за 2014 рік.

За результатами проведеної перевірки, складено Акт № 118/15-24-22/34490471 від 05.08.2015 року, в якому за ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна» встановлені порушення вимог п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за № 2755-VI (у редакції, що діяла до 01.01.2015 року) в частині неподання звіту про контрольовані операції за звітний період 2014 рік.

На підставі вказаного акту перевірки, Роздільнянською ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000172200 від 26.08.2015 року, яким до позивача застосовано штрафні(фінансові) санкції на суму 365 400 грн.

Як вбачається з акту перевірки від № 118/15-24-22/34490471 від 05.08.2015 року, фактичною підставою для застосування до позивача штрафних санкцій слугувало твердження податкового органу, що згідно електронних копій митних декларації, наявних в ІС «Податковий блок» за 2014 рік, загальна сума проведених операцій з реалізації товарів нерезиденту компанії «RISOIL BULGARIA LTD» склала 53 859 884,80грн. Відтак, у підприємства виник обов'язок надання звіту про контрольовані операції за 2014 рік відповідно до пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України.

Суд першої та апеляційної інстанції, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з наступних мотивів.

Поняття «контрольовані операції» передбачене в пункті 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 39.2.1. п. 39.2 ст. 39 ПК України (в редакції що діяла в період виникнення спірних правовідносин), для цілей цього Кодексу контрольованими операціями є: господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами; господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, які: задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік; застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року; сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року; не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року.

Згідно з пп. 39.2.1.2. п. 39.2 ст. 39 ПК України, господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні.

Перелік таких держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. Цей перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, публікує щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок публікується протягом трьох місяців з моменту такої зміни.

Згідно з пп. 39.2.1.4. п. 39.2ст. 39 ПК України, господарські операції, передбачені у підпунктах 39.2.1.1 і 39.2.1.2 цієї статті, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Біоіл Універсал Україна» укладено контракти з компанією «RISOIL BULGARIA LTD» №BG82 від 30.09.2013 року на реалізацію макухи соняшникової, №BG84 від 18.10.2013 року на реалізацію лушпиння соняшникового, №BG96 від 01.10.2014 року на реалізацію макухи соняшникової, №BG114 від 17.10.2014 року на реалізацію лушпиння соняшникового.

На підтвердження виконання вимог зазначених контрактів ТОВ «Біоіл Універсал Україна» надано суду вантажно-митні декларації за 2014 рік.

Згідно висновків акту перевірки відповідно до електронних копій митних декларації, наявних в ІС «Податковий блок» за 2014 рік, загальна сума проведених операцій з реалізації товарів нерезиденту компанії «RISOIL BULGARIA LTD» склала 53 859 884,80грн. При цьому, зазначена сума проведених операцій була розрахована податковим органом з урахуванням даних вантажно-митної декларації ВМД №500040406/2014/000046 від 05.01.2015 року на суму 6 026 684,07грн.

В обґрунтування правомірності врахування вантажно-митної декларації ВМД №500040406/2014/000046 від 05.01.2015 року до експортних операцій за 2014 рік податковий орган в акті перевірки послався на приписи ст. 334, 655 Цивільного кодексу України та дійшов висновку, що оскільки ТОВ «Біоіл Універсал Україна» передала перевізнику ТОВ «Новік Порт Сервіс» товар у 2014 році, чим фактично виконало зобов'язання по контракту №BG96 від 01.10.2014 року.

Згідно вимог Інкотермс - 2000 «Офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати» термін CPT або фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них.

Термін CPT зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

Враховуючи, що ТОВ «Біоіл Універсал Україна» зобов'язана в тому числі здійснити митне очищення товару для експорту, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що фактично умови цієї господарської операції були виконані з моменту складення вантажно-митної декларації ВМД № 500040406/2014/000046 від 05.01.2015 року, тобто у наступному календарному році. А відтак, включення ВМД № 500040406/2014/000046 від 05.01.2015 року на суму 6 026 684,07грн. в суму проведених операцій у 2014 році є безпідставною.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що загальна сума проведених операцій з реалізації товарів нерезиденту за 2014 рік, без урахування вантажно-митної декларації ВМД №500040406/2014/000046 від 05.01.2015 року не перевищує 50 млн. гривень.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та необхідності його скасування.

Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 р. у справі № 815/6752/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) Н.Є.Маринчак