Окрема думка судді № 71000254, 07.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

Окрема думка

"07" грудня 2017 р. Справа № 820/4638/17

судді Харківського апеляційного адміністративного суду Мінаєвої О.М.

стосовно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 року

у справі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфакт-плюс"

на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 р. по справі № 820/4638/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфакт-плюс" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Користуючись правом на окрему думку, наданим ч. 3 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю за необхідне висловити наступні заперечення щодо ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфакт-плюс" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерфакт-плюс" подано апеляційну скаргу. Свою незгоду з ухвалою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, та зазначає, що суд першої інстанції неправильно визначив кількість позовних вимог та розмір судового збору, який підлягає сплаті, а тому дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без руху. Просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017р. по справі № 820/4638/17, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфакт-плюс" залишено без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 р. по справі № 820/4638/17 залишено без змін.

Мотивуючи своє рішення про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява обєднує чотири вимоги немайнового характеру, а сплачено судовий збір лише за дві вимоги немайнового характеру в сумі 3200 грн.

Я не згодна з даним судовим рішенням з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, вирішуючи справу, суд повинен визначитися щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваного акта, дії чи бездіяльності та встановити правові наслідки протиправності акта.

Таким чином, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобовязати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 14 березня 2017 року у справі № 800/559/16, а також у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 05.02.2016 р., якою суддям рекомендовано враховувати Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ.

Зі змісту позовної заяви стає зрозумілим, що при зверненні до суду першої інстанції позивачем заявлені дві вимоги немайнового характеру, за які має бути сплачено судовий збір, а не чотири, як зазначив суд першої інстанції. Одна з цих вимог - про визнання протиправним, скасування рішення ДФС України № 49030/30957466 від 08.08.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 136 від 23.06.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерфакт-плюс" та зобов'язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних ПН № 136 від 23.06.2017 р., а інша - про визнання протиправним, скасування рішення ДФС України № 48805/30957466 від 08.08.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 146 від 26.06.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерфакт-плюс" та зобов'язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних ПН № 146 від 26.06.2017 р.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що колегія суддів дійшла помилкового висновку, визначивши кількість позовних вимог та розмір судового збору, який підлягає сплаті. Вважаю, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без руху.

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду ОСОБА_1