Ухвала суду № 71000147, 11.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2017 р.Справа № 820/5184/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017р. по справі № 820/5184/17

за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Головне Управління Держпраці у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Амкор Тобакко Пекеджинг Україна (далі - відповідач), в якому просив суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду за ТОВ Амкор Тобакко Пекеджинг Україна шляхом заборони експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування та виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: - експлуатація обладнання підвищеної небезпеки-трубопроводів ЛВЖ, а саме: трубопровід етанолу, трубопровід етилацетату, трубопроводу N пропилацетату; - експлуатація обладнання підвищеної небезпеки - випарників рідкого азоту типу L40-8F8L виробництва Linde AG Германія одиниці; - експлуатацію підземного газопроводу Ду=50 мм, L=119.1 m.n; - недопущення до роботи водіїв автовантажувачів, що працюють на газоподібному паливі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9Є, ОСОБА_10, які не пройшли навчання та перевірку знань Правил безпеки систем газопостачання.

Разом з позовною заявою Головним управлінням Держпраці у Харківській області подано письмове клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що згідно з пунктом 20 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 р. у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову Головного управління Держпраці у Харківській області до Харківської державної зооветеринарної академії про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - відмовлено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 р. позовну заяву Головного управління Держпраці у Харківській області до Харківської державної зооветеринарної академії про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - залишено без руху.

Не погодившись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 р. про залишення без руху позовної заяви, Головне управління Держпраці у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просило скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою відкрити провадження у справі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 11.12.2017 року представник відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Представник позивача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вимоги до позовної заяви закріплені у статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною третьою якої до позовної заяви, серед іншого, додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовною заявою, позивач посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 20 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що пільги, передбачені зазначеною нормою, поширюються виключно на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, яким є Державна служба України з питань праці.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Положенням про Державну службу України з питань праці (далі - Держпраці), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 цього ж Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з пунктом 1 Положення про Головне Управління Держпраці у Харківській області, затвердженого Наказом Державної служби України з питань праці від 04 лютого 2016 року № 8, позивач є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Державна служба України з питань праці в особі Головного управління Держпраці у Харківській області здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи, а Управління Держпраці в свою чергу здійснюють свої повноваження на підставі кошторису, що затверджується Держпраці України, покладення на територіальні органи Держпраці України обов'язку сплати судового збору суперечить п. 20 ст. 5 Закону № 3674-VI та позбавляє позивача реалізації права на доступ до правосуддя.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Питання про відкриття провадження у справі вирішується судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 107 КАС України.

Враховуючи приписи п. 1 ч. 1 ст. 204 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ГУ Держпраці у Харківській області, скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року про залишення позовної заяви без руху та направлення справи № 820/5184/17 до суду першої інстанції для продовження розгляду справи зі стадії відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017р. про залишення позовної заяви без руху по справі № 820/5184/17 - скасувати.

Матеріали позовної заяви Головного управління Держпраці у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи зі стадії відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_11Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_12 ОСОБА_13 Повний текст ухвали виготовлений 14.12.2017 р.