Ухвала суду № 70999655, 11.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Матковської З.М., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,

з участю представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року у справі № 813/3779/16 за адміністративним позовом Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2016р. Галицька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулась в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_3, в якому просить стягнути до місцевого бюджету Сихівського району м. Львова податковий борг у розмірі 20 833,33 грн. за наступними реквізитами: одержувач: УДКСУ у Сихівському районі; ЗКПО 38007636; банк: ГУ ДКСУ у Львівській області, м.Львів; МФО 825014; рахунок 31419715700008 18011000.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_3 (м. Львів, вул. Карманського, 6Б/37; РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг у сумі 20833 (двадцять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 33 коп. до місцевого бюджету Сихівського району м. Львова (одержувач: УДКСУ у Сихівському районі; ЗКПО 38007636; банк: ГУ ДКСУ у Львівській області, м. Львів; МФО 825014; рахунок 31419715700008 18011000).

Не погодившись з даною постановою суду ОСОБА_3 оскаржив її подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з’ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 перебуває на податковому обліку в Галицькій ОДПІ за РНОКПП НОМЕР_1.

Згідно з довідкою про податкову заборгованість № 12259/1700-005 станом на 03.10.2016 року заборгованість відповідача становить 20833,33 грн.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що контролюючим органом 01.06.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми “Ф” № 728-17 за платежем: транспортний податок з фізичних осіб на суму 20833,34 грн.

В матеріалах справи відсутні та апелянтом не надано доказів оскарження вказаного рішення.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підп. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язати сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг – сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог ст. 59 ПК України Галицькою ОДПІ надіслано відповідачу податкову вимогу форми “Ф” № 4053-23 від 09.10.2015 року на суму 20833,33 грн. Докази які підтверджують оскарження вимоги в матеріалах справи відсутні.

Відтак судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що суми податкових зобов’язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.

Згідно з пп. 95.1-95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 87.2, 87.11 ст. 87 ПК України Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відтак апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума податкового зобов’язання відповідача є узгодженою, у встановлені строки до бюджету не сплачена що додатково підтверджується відомостями зворотного боку облікової картки платника податків, відтак підлягає стягненню, а тому судом першої інстанції підставно задоволено позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року у справі № 813/3779/16 – без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 13.12.2017р.