Ухвала суду № 70999586, 11.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/8114/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Глушка І.В., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.06.2017 року у справі за позовом Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ДП «Маневицьке лісове господарство» 07.06.2017 року звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області в якому просить визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.03.2017 року №0000141404 та №0000131404, стягнути судові витрати.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.06.2017 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління ДФС у Волинській області подало апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Згідно із частиною 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Відповідно до частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до наказів ГУ ДФС у Волинській області від 27.01.2017 року №109 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Маневицьке ЛГ» та від 08.02.2017 року №207 «Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Маневицьке ЛГ» посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП «Маневицьке ЛГ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року (фактично період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року, так як період з 01.01.2015 року по 30.03.2015 року охоплений виїзною плановою документальною перевіркою).

За результатами перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Маневицьке ЛГ» від 24.02.2017 року №381/03-20-14-01/00991545, яким, серед іншого, встановлено порушення вимог ст.1 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Зокрема, посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області при проведенні перевірки була використана інформація зазначена у попередньому акті перевірки ДП «Маневицьке ЛГ» від 03.03.2016 року №3/03-20-14-03-07/00991545 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 01.04.2015 року при здійсненні господарських операцій із компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія), у якому зазначено, що станом на 01.04.2015 року у підприємства була наявна прострочена дебіторська заборгованість у розмірі 340 530,86 дол. США.

Крім того, перевіркою було встановлено, що з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року по контракту від 12.12.2013 року №ZB-MN-1, укладеному із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія), діяльність не здійснювалась. Валютна виручка на рахунки ДП «Маневицьке ЛГ» від фірми-нерезидента «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) не поступала.

Позивачем 03.03.2017 року за вих.№8/506 до ГУ ДФС у Волинській області були подані заперечення на акт перевірки від 24.02.2017 року №381/03-20-14-01/00991545, однак листом від 14.03.2017 року №1827/10/03-20-14-04-13 ГУ ДФС у Волинській області залишило їх без задоволення.

15.03.2017 року ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000131404, яким позивачу нарахована пеня у розмірі 4467380,97 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та податкове повідомлення-рішення №0000141404, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення порядку декларування валютних цінностей у розмірі 340,00 грн.

27.03.2017 року ДП «Маневицьке ЛГ» подало до ДФС України скаргу за вих.№8/678 на податкові повідомлення-рішення від 15.03.2017 року №0000141404 та №0000131404 та на акт перевірки від 24.02.2017 року №381/03-20-14-01/00991545. Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 24.05.2017 року №11068/6/99-99-11-01-02-25 податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 15.03.2017 року №0000141404 та №0000131404 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною 1 статті 4 цього Закону передбачено відповідальність за порушення резидентами, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Згідно з пунктом 2 статті 10 Декрету несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету.

Так, пунктом 2 статті 16 Декрету передбачено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції), зокрема, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Статтею 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994 року №319/94 передбачено, що надалі декларування субєктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.

Згідно з пунктом 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 року №49 невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період; порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 3.1 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 року №49 санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, застосовуються Національним банком до банків, інших фінансових установ та національного оператора поштового зв'язку, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України.

Під час проведення перевірки податковий орган послався на акт попередньої перевірки ДП «Маневицьке ЛГ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 01.04.2015 року при здійсненні господарських операцій із компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» від 03.03.2016 року №3/03-20-14-03-07/00991545, згідно якого по контракту від 12.12.2013 року №ZB-MN-1, станом на 01.04.2015 року рахувалась протермінована дебіторська заборгованість у сумі 340530,86 дол. США по розрахунках із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP», чим порушено вимоги ст.1 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

За період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року вищезазначеному контракту діяльність не здійснювалась, валютна виручка на рахунки ДП «Маневицьке ЛГ» на надходила.

За даними перевірки станом на 31.12.2015 року у ДП «Маневицьке ЛГ» наявна прострочена дебіторська заборгованість у сумі 340 530,86 дол. США по розрахунках із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) по контракту від 12.12.2013 року №ZB-MN-1, чим порушено вимоги ст.1 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валют».

Крім того, в акті перевірки вказано, що в порушення вимог статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» підприємством у Деклараціях про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами не відображено станом на 01.07.2015 року та на 01.10.2015 року валютні цінності, які знаходяться за межами України.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується актом попередньої перевірки від 03.03.2016 року №3/03-20-14-03-07/00991545, на який посилається відповідач, 12 грудня 2013 року між ДП «Маневицьке ЛГ» як продавцем та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) укладено зовнішньоекономічний контракт №ZB-MN-1, предметом якого є поставка на умовах CPT, Одеса (згідно правил Інкторемс 2010) пиловника соснового в кількості 1350 м.куб. Загальна сума контракту становить 97 200 доларів США. Платежі за поставлену партію товару (100% передоплата) здійснюється в доларах США шляхом банківського перерахунку на валютний рахунок продавця. Всі витрати і збори щодо здійснення перерахунку валюти, повязані з виконанням даного контракту на території покупця оплачуються покупцем, на території продавця - продавцем. Поставка товару здійснюється залізнодорожним транспортом. Відвантаження товару здійснюється продавцем на умовах СРТ за відповідними реквізитами. Термін поставки з 02.01.2014 року по 30.06.2014 року. Зміни і доповнення до даного контракту дійсні тільки у тому випадку, якщо зафіксовані в письмовій формі і підписані сторонами. Після підписання контракту всі попередні переговори і переписка втрачають силу. Всі доповнення, які передані засобами факсимільного зв'язку дійсні при наявності однієї оригінальної печатки. Термін дії контракту - до 30.06.2014 року.

До вказаного контракту вносились зміни і доповнення від 12.12.2013 року (додаток №1), від 31.03.2014 року (додаток №2), від 07.04.2014 року (додаток №3), від 15.05.2014 року (додаток №4), від 02.06.2014 року (додаток №5), від 10.06.2014 року (додаток №6), від 01.07.2014 року (додаток №7), від 15.07.2014 року (додаток №8), від 08.09.2014 року (додаток №9), від 18.09.2014 року (додаток №10), від 29.09.2014 року (додаток №11), від 14.10.2014 року (додаток №12), від 24.10.2014 року (додаток №13).

Правомірність здійснення господарських операцій позивача із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) по контракту від 12.12.2013 року №ZB-MN-1, встановлено постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02.07.2016 року, яка набрала законної сили 02.02.2017 року, у справі №803/903/16 за позовом Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Так, під час розгляду адміністративної справи №803/903/16 судом було встановлено, що на виконання умов експортного контракту №ZB-MN-1 від 12.12.2013 року, ДП «Маневицьке ЛГ» відвантажено лісоматеріалів (половника соснового) на загальну суму 600395,93 дол. США, що підтверджується матеріалами перевірки, за результатами якої складено акт №3/03-20-14-03-07/00991545 від 03.03.2016 року та вантажно-митними деклараціями (ВМД) наданими для перевірки та зазначеними в даному акті. Оплата за придбану деревину проведена шляхом перерахування на рахунки позивача у банках іноземної валюти, про що свідчать платіжні доручення в іноземній валюті. Таким чином, досліджені судом первинні документи повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій між ДП «Маневицьке ЛГ» та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» щодо поставки деревини протягом 2014 року згідно укладеного контракту №ZB-MN-1 від 12.12.2013 року.

Крім того, всі первинні документи (контракт, додатки до контракту, рахунки фактури, специфікації до рахунків-фактур, вантажні митні декларації (ВМД)) вилучені згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.08.2015 року під час проведення обшуку у ДП «Маневицьке ЛГ» та передані до СУ ГУ ДФС у Волинській області.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Отже, судовим рішенням у справі №803/903/16, що має преюдиційне значення у межах спірних правовідносин, підтверджено факт здійснення господарських операцій ДП «Маневицьке ЛГ» із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) по контракту №ZB-MN-1 від 12.12.2013 року. Крім того, вищезазначеним судовим рішенням спростовано висновок податкового органу щодо недотримання позивачем термінів розрахунків із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) по контракту від 12.12.2013 року №ZB-MN-1, тобто підтверджено відсутність у позивача за межами України простроченої дебіторської заборгованості у сумі 340530,86 доларів США, по вищезазначеному контракту, та порушення позивачем порядку декларування валютних цінностей.

Крім того, як вбачається з акту перевірки від 24.02.2017 року №381/03-20-14-01/00991545, досліджуючи господарські відносини ДП «Маневицьке ЛГ» із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) по контракту №ZB-MN-1 від 12.12.2013 року, посадові особи Головного управління ДФС у Волинській області не здійснювали аналіз первинних та фінансових документів, а зробили посилання на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 03.03.2016 року №3/03-20-14-03-07/00991545 ДП «Маневицьке ЛГ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 01.04.2015 року при здійсненні господарських операцій із компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія), у якому зроблено висновок, що станом на 01.04.2015 року за ДП «Маневицьке ЛГ» рахувалась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 340530,86 доларів США.

Разом з тим, під час проведення перевірки посадовими особами Головного управління ДФС у Волинській області встановлено, що за період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року по вищенаведеному контракту діяльність не здійснювалась, валютна виручка на рахунок ДП «Маневицьке ЛГ» не поступала, про що зазначено у акті перевірки від 24.02.2017 року №381/03-20-14-01/00991545.

Оскільки, не знайшли своє підтвердження доводи податкового органу про наявність у ДП «Маневицьке ЛГ» за межами України простроченої дебіторської заборгованості у сумі 340530,86 доларів США по розрахунках з фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) по контракту від 12.12.2013 року №ZB-MN-1, то притягнення позивача до відповідальності за не відображення підприємством валютних цінностей, які знаходяться за межами України у вигляді застосування до останнього фінансових санкцій є неправомірним.

Таким чином, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення позивачем вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД) та статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме: щодо наявності простроченої дебіторської заборгованості у сумі 340530,86 доларів США та щодо не відображення підприємством у Деклараціях про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.07.2015 року та на 01.10.2015 року валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

Апелянтом вказується, що фірма-нерезидент «ZORTEX BUSINESS LLP» 15.07.2014 року ліквідована, а нова створена 30.09.2014 року, а тому кошти поступили від невідомого резидента, суд враховує наступне.

Згідно статті 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Відповідно до статті 26 цього ж Закону цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

Згідно із частин 1, 2 статті 25 цього ж Закону особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Відповідно до підпункту 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 ПК України нерезиденти - це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Згідно з пунктом 103.4 статті 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до статті 4 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 року для цілей цієї конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Підпунктом (і) пункту 1 статті 3 цієї ж Конвенції визначено, що термін «компетентний орган» означає, у відношенні Сполученого королівства - Управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і у відношенні України - Міністерство фінансів України або його повноважного представника.

Згідно з пунктом 103.5 статті 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 7 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, який відповідає вимогам частини шостої статті 8 цього Закону.

Згідно з пунктом 6 статті 8 того ж Закону документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження повинен бути легалізований у встановленому порядку.

На підставі цього колегія суддів вважає, що факт реального постачання товару відповідно до контракту від 12.12.2013 року підтверджується первинними документами встановленої форми.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів дійшла висновку, що позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Волинській області від 15 березня 2017 року №0000141404 та №0000131404.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.06.2017 року у справі № 803/696/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку частини 3 статті 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді І.В. Глушко

ОСОБА_1

Повний текст ухвали виготовлено 13.12.2017 року