Ухвала суду № 70999467, 13.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Юзькова О.Л. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року Справа № 761/39780/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача Сторожука І.А., Дубняк Н.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Служби безпеки України на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення та клопотання Служби безпеки України про повернення судового збору,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Служби безпеки України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення СБУ від 19.10.2017 р. про примусове повернення з України громадянина Йорданії ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1

Разом з позовною заявою позивачем було подано до суду першої інстанції клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, в якому він просив суд зупинити дію оскаржуваного ним рішення СБУ від 19.10.2017 р. до прийняття рішення у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року зазначене клопотання було задоволено та зупинено дію рішення СБУ від 19.10.2017 р. про примусове повернення позивача з України до набрання судовим рішенням законної сили.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позовів вмотивовано тим, що оскаржуване ним рішення СБУ покладає на нього обов'язок покинути територію України у строк до 08.11.2017 р., але оскільки рішення суду за його позовною заявою в цей строк прийнято не буде або не набере законної сили, то він буде вимушений покинути територію України, що порушить його право на свободу пересування, а також тим, що він перебуває у шлюбі з громадянкою України, має трьох неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні, і в разі залишення ним України буде порушено його право на батьківство та сім'ю.

Колегія суддів встановила, що задовольняючи зазначене клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, що в подальшому може потягнути за собою необхідності значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносин регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства (далі - КАС України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У ч.ч. 1, 10, 11 ст. 183-7 КАС України передбачено, що позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Судові рішення в адміністративних справах, передбачених цією статтею, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку в п'ятиденний строк з дня їх проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Судові рішення в адміністративних справах, передбачених цією статтею, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі їх оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Таким чином, з наведеної законодавчої норми вбачається, що підставою для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову є наявність однієї з двох умов: 1) очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; 2) очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо забезпечення позову у справах з приводу оскарження рішень СБУ про примусове повернення з України підлягають врахуванню також положення ст.183-7 КАС України, якою регламентовано спеціальну процедуру розгляду спорів даної категорії.

Виходячи з викладеного, колегія суддів звертає увагу на те, що ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження позивачем не було надано належних і допустимих, у розумінні ст. 70 КАС України, доказів та не наведено обґрунтованих доводів, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам, свободам та інтересам, неможливості їх захисту без вжиття відповідних заходів або ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, а отже, й не доведено наявність будь-яких правових підстав для вжиття адміністративним судом заходів забезпечення його позову, відповідно до ст. 117 КАС України.

При цьому, доводи позивача про те, що виконання оскаржуваного ним рішення СБУ порушить його право на свободу пересування, а також про те, що він перебуває у шлюбі з громадянкою України, має трьох неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні, і в разі залишення ним України буде порушено його право на батьківство та сім'ю, не підтверджують наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, регламентованих статтею 117 КАС України, а є обставинами, які підлягають оцінці при вирішенні спору по суті.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для забезпечення адміністративного позову ОСОБА_6 шляхом зупинення дії оскаржуваного ним рішення СБУ.

Водночас, висновки суду першої інстанції щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи і не ґрунтуються на повному і всебічного з'ясуванні обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про забезпечення позову у цій справі, та оцінці відповідних доказів, як таке передбачено частиною 2 статті 159 КАС України.

Разом з тим, судова колегія враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 15.11.2007 р. по справі «Бендерський проти України», відповідно до якої судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу й на те, що суд першої інстанції дійшов висновку про зупинення дії рішення СБУ від 19.10.2017 р. про повернення позивача з України до набрання судовим рішенням законної сили без урахування при цьому положень ч. 10 ст. 183-7 КАС України, якою чітко визначено, що оскарження рішення суду у справах даної категорії не зупиняє його негайного виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясувано обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, визнано встановленими обставини, які не підтверджені, та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про задоволення клопотання позивача.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Служби безпеки України підлягає задоволенню, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року - скасуванню, а клопотання ОСОБА_6 про вжиття заходів забезпечення позову - залишенню без задоволення.

Крім того, СБУ до апеляційного суду було подано клопотанням про повернення судового збору в розмірі 1600,00 грн., сплаченого за квитанцією від 14.11.2017 р. № 5819 при поданні апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року у цій справі.

Зазначене клопотання мотивовано тим, що судовий збір у розмірі 1600,00 грн. був сплачений заявником на рахунок КААС помилково, понад розмір, встановлений законом.

Перевіривши доводи заявника та дослідивши матеріали справи і надані ним докази, колегія суддів вважає, що таке клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податку, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що надмірно сплачений судовий збір повертається на підставі ухвали суду, яким розглянуто справу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду України від 15.02.2016 р. по справі № 3-77г16, від 05.05.2017 р. по справі № 910/9768/16, від 15.06.2017 р. по справі № 5011-34/6378-2012.

Виходячи з викладеного, колегія суддів встановила, що при відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою СБУ у цій справі було встановлено, що судовий збір за її подання не сплачується, а отже дорівнює нулю, однак, у відповідності до платіжного доручення від 14.11.2017 р. № 5819 апелянтом на рахунок КААС сплачено судовий збір у розмірі 1600,00 грн., тобто сума переплату становить 1600,00 грн.

Таким чином, оскільки СБУ внесено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в більшому розмірі, ніж встановлено законодавством, такий судовий збір був зарахований на рахунок КААС, реквізити, вказані у платіжному дорученні, відповідають реквізитам КААС, то колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення його клопотання та для повернення заявнику сплаченої суми судового збору у розмірі 1600,00 грн. згідно платіжного доручення від 14.11.2017 р. № 5819.

Керуючись ст. ст. 98, 117, 118, 159, 160, 183-7, 195, 196, 199, 202, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Служби безпеки України - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року - скасувати.

У задоволенні клопотання ОСОБА_6 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Служби безпеки України про визнання противним та скасування рішення - відмовити.

Клопотання Служби безпеки України про повернення судового збору - задовольнити.

Повернути Службі безпеки України з Державного бюджету України сплачену нею суму судового збору у розмірі 1600,00 (одна тисяча шістсот) грн., згідно платіжного доручення від 14.11.2017 р. № 5819, на рахунок Київського апеляційного адміністративного суду в ГУ ДКСУ у м. Києві (код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030101, символ звітності - 206).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 13 грудня 2017 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.