Постанова № 70998770, 28.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Дадим Ю.М. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку

в с т а н о в и В:

12.06.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку, де посилаючись на те, що з 23.07.1996 р. по 13.09.2016 р. перебував на службі в органах внутрішніх справ України та Національної поліції України на різних посадах. 12.09.2016 р. наказом по особовому складу № 253 о/с ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області звільнений зі служби згідно п, 7 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням. В наказі зазначений стаж служби для виплати одноразової грошової допомоги – 22 роки 06 місяців 16 днів. 12.10.2016 р. на рахунок позивача перераховано суму одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 22 повних календарних роки служби відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Наказом №344 о/с від 05.12.2016 р. внесено зміни до наказу № 253 о/с від 12.09.2016 р. в частині звільнення, не за власним бажанням, а за хворобою. В зв’язку зі зміною підстави звільнення, одноразова допомога при звільненні також повинна бути змінена на 50%. Крім того, відповідач донарахував допомогу при звільненні, після чого, листом від 07.05.2017 повідомив про те, що кошти не виділені. Тому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 34 650 грн та середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні з 05.12.2016 р. по день винесення постанови по справі, виходячи з розміру середньої заробітної плати 212,52 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 р. відповідач подав апеляційну скаргу, де просив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 р. скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу, позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини по справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги в зв’язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що наказом ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області № 253 о/с від 12.09.2016 р. звільнено за п. 7 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) майора поліції ОСОБА_1 – старшого інспектора чергового Криворізького відділення поліції Криворізького відділу поліції, з 13.09.2016 р. Стаж служби для виплати одноразової грошової допомоги: 22 роки 06 місяців 16 днів.

Відповідно розрахунку одноразової грошової допомоги, здійсненого відповідачем, сума одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, звільненого за власним бажанням наказом № 253 о/с від 12.09.2016 р., складає 34 650,00 грн, яка перерахована на рахунок позивача.

Свідоцтво про хворобу № 85 від 15.11.2016 р. підтверджує, що захворювання ОСОБА_1 пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Наказом ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області № 344 о/с від 05.12.2016 р. внесено зміни до наказу ГУНП від 12.09.2016 р. № 253 о/с, де п. наказу від 12.09.2016 р. № 253 о/с в частині звільнення зі служби за п. 7 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) майора поліції ОСОБА_1 – старшого інспектора чергового Криворізького відділення поліції Криворізького відділу поліції, з 13.09.2016 р., стаж служби для виплати одноразової грошової допомоги: 22 роки 06 місяців 16 днів, змінено з тим же стажем служби для виплати одноразової грошової допомоги, за п.2 ч.1 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно розрахунку одноразової грошової допомоги, здійсненого відповідачем, сума одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, звільненого через хворобу наказом № 344 о/с від 05.12.2016 р., складає 69 300,00 грн, частину якої в розмірі 34 130,25 грн перераховано на рахунок позивача.

Листом відповідача від 17.03.2017 р. повідомлено, що кошти на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 34 130,25 грн не виділено.

Крім того, листом Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 12.04.2017 р. повідомлено, що здійснення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні нормативними документами не передбачено.

У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Частиною 2 статті 19 Основного Закону України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що «Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу" , а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби».

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги.

Крім того, відповідно статті 117 Кодексу законів про працю України встановлено, що «в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку».

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що чинне законодавство про працю, її оплату та вирішення спорів про працю не поширюється на військовослужбовців та прирівняних до них осіб. Крім того, проходження служби співробітниками поліції врегульовано спеціальним законодавством, в зв’язку з чим суд не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки повного розрахунку.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку скасувати, прийняти нову постанову, де відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині, а в іншій частині постанову суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205,207 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 р. в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку скасувати, та прийняти нову постанову, де відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

Головуючий суддя: Л.А. Божко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: О.М. Лукманова