Постанова № 70998428, 12.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2017 року № 826/10788/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 «Київзеленбуд»доКиївської міської ради Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 «Київзеленбуд» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради (надалі - Відповідач-1), Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Відповідач-2), в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо незатвердження «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 «Київзеленбуд» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва» №ПЗВ-1992 від 12.06.2017 (кадастрова справа № Д-7681); зобов'язати Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради у десятиденний термін з моменту набрання рішенням суду законної сили підготувати та подати на розгляд до Київської міської ради проект рішення Київської міської ради «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 «Київзеленбуд» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва»; зобов'язати Київську міську раду у двотижневий термін з моменту отримання «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 «Київзеленбуд» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва» прийняти рішення «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 «Київзеленбуд» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва», яким 1) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 «Київзеленбуд» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва»; 2) змінити цільове призначення земельної ділянки площею 1, 9506 га на вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва, кадастровий номер 8 000 000 000:66:134:0005), яка перебуває в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 «Київзеленбуд» відповідно до договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 06 квітня 2001 р, що зареєстрований за № 66-5-00053, та віднести її до категорії земель житлової і громадської забудови та дозволити використання для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу; 3) внести зміни до договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 06 квітня 2001 р, що зареєстрований за №66-5-00053, а саме слова «для обслуговування та експлуатації виробничої бази» замінити словами «для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу». Інші умови договору залишити без змін.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем-2 порушено порядок розгляду документації із землеустрою та неправомірно повернуто Позивачу належним чином розроблений та оформлений «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 «Київзеленбуд» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва» №ПЗВ-1992 від 12.06.2017 ( далі - «Проект землеустрою №ПЗВ-1992 від 12.06.2017»). Невиконання покладених на Відповідача-2 обов'язків щодо підготовки проекту рішення по Проекту землеустрою №ПЗВ-1992 від 12.06.2017 та направлення його на розгляд до Відповідача-1 порушило принцип правової визначеності та призвело до порушення прав позивача на ефективне використання орендованої земельної ділянки.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники Відповідача 1 проти позову заперечив, просив суд відмовити в його задоволенні з підстав правомірності своїх дій.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, подав письмові заперечення проти позову.

На підставі частини 6 ст. 128 КАС України суд прийшов до переконання про можливість подальшого розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Судом встановлено, що на підставі п. 14 рішення Київської міської ради від 27.04.2000 №110/831 «Про оформлення права користування земельними ділянками» та укладеного на його виконання Договору від 06.04.2001, Відповідач-1 передав, а Позивач прийняв у тимчасове довгострокове користування строком на 24 роки земельну ділянку загальною площею 1,9506 га для обслуговування та експлуатації виробничої бази на вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі м. Києва.

Позивачем 02 грудня 2014 року подано клопотання №К-23773 до Відповідача-1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в орендне користування цієї ж земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу.

Оскільки у місячний термін відповідь про розгляд клопотання від 02.04.2014 р. №К-23773 надана не була, Позивач на підставі п. 3 ст.123 Земельного кодексу України замовив розроблення проекту землеустрою у ТОВ «Український центр реконструкції та розвитку», про що повідомив Відповідача-1 листом від 26.01.2015 № 3.

На замовлення Позивача та відповідно до завданням на проектування №ЗВП-1834 ТОВ «Український центр реконструкції та розвитку» розробило «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмежено відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 «Київзеленбуд» для будівництва експлуатації та обслуговування житлового комплексу на вул. Воскресенській, 2-А в Дніпровському районі м. Києва».

Уповноваженим представником Позивача 19 червня 2017 року до центру надання адміністративних послуг подано заяву про надання адміністративної послуги, а саме «Рішення про передачу у власність, надання у постійне користування та оренда земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності», до якої долучено оригінал розробленого Проекту землеустрою №ПЗВ-1992 від 12.06.2017 р.

Листом від 24.07.2017 р. №057024-12737 Відповідач-2 повідомив Позивача про те, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 24 та підпункту 61 прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» питання про видачу рішення Київської міської ради про передачу в оренду земельної ділянки по вул. Воскресенській, 2-А в Дніпровському районі м. Києва може бути розглянута лише у разі наявності розроблених та затверджених плану зонування території (зонінг) або детального плану території, в межах якої розташована зазначена земельна ділянка.

Вважаючи таку бездіяльність Відповідача-2, яка полягала у незатвердженні Проекту землеустрою №ПЗВ-1992 від 12.06.2017 р. та не поданню Відповідачеві-1 проекту рішення Київської міської ради для розгляду протиправною, а також, у зв'язку із необхідністю зобов'язання останнього вчинити певні дії з відповідним проектом рішення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 9 Земельного кодексу України визначено повноваження Київської міської ради у сфері земельних відносин, згідно якої до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить, в тому числі: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно зі ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб, а ч.6 вказаної статті визначено, що Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у межах їхніх територій передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з частиною першою статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

У той же час відповідно до частини третьої статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У відповідності до ч.4 ст.123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.

У той же час за ч.6 ст.123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Частина 10 ст.123 Земельного кодексу України передбачає, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою (частина 13 ст.123 ЗК України)

Згідно з п. ст. 1861 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

У той же час до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, а також вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. (пункти "в", "м" статті 9 ЗК).

Згідно зі статтею 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Наведені норми встановлюють право Київради, зокрема, змінювати цільове призначення земель та передавати їх у користування.

Відповідно до підпункту 3.12 пункту 3 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київради від 19 грудня 2002 року № 182/342 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Департамент земельних ресурсів відповідно до покладених на нього завдань розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, зокрема, надання земельних ділянок в користування, вилучення земельних ділянок тощо.

Крім того, процедура реалізації прав на землю фізичними та юридичними особами із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва визначена також Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, що затверджений Рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463 (далі - Порядок).

Розділом 3 ( п.п. 3.1, 3.3 - 3.6, 3.8-3.10) Порядку встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється на підставі рішення Київської міської ради про надання дозволу на його розроблення або без такого дозволу у разі якщо зацікавленою особою відповідно до законодавства та цього Порядку набуто право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, крім випадку, коли право на земельну ділянку підлягає набуттю на конкурентних засадах (земельних торгах).

При розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без рішення Київської міської ради про надання дозволу на його розроблення, у разі набуття такого права відповідно до вимог чинного законодавства, параметри об'єкта землеустрою визначаються з урахуванням даних, зазначених у клопотанні зацікавленої особи, та завдання на проектування Департаменту земельних ресурсів у разі їх наявності.

При розробці документації із землеустрою враховуються дані міського земельного кадастру, містобудівного кадастру та Державного земельного кадастру, програм щодо використання земель та їх правовий режим.

Документація із землеустрою погоджується в порядку та органами, встановленими статтями 186, 1861 Земельного кодексу України та у випадках, визначених Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації", подається для проведення державної експертизи землевпорядної документації.

При погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій", надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено Земельним кодексом України, та проведення будь-яких обстежень, експертиз і робіт.

Документація із землеустрою подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у місті Києві, для державної реєстрації земельної ділянки (внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру) відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Після державної реєстрації земельної ділянки (внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру про документацію із землеустрою) зацікавлена особа з метою прийняття Київською міською радою відповідного рішення щодо розпорядження земельною ділянкою звертається в установленому порядку до центру надання адміністративних послуг з заявою на отримання адміністративної послуги.

У разі передачі (надання) земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до заяви на отримання адміністративної послуги додаються

- оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з матеріалами його погодження;

- витяг з Державного земельного кадастру (у разі формування земельної ділянки);

- позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації - у разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законодавством;

- довіреність або засвідчена в установленому законодавством порядку її копія, на підставі якої інтереси зацікавленої особи представляє її уповноважена особа (у разі якщо заява подається представником).

Згідно з п. 3.13 Порядку у разі невідповідності заяви про отримання адміністративної послуги та складу доданих до неї документів вимогам цього Порядку заява не приймається.

Судом встановлено, що Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «ПСРБУ №3 «Київзеленбуд» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу на вул. Воскресенській, 2-А в Дніпровському районі м. Києва» №ПЗВ-1992 від 12.06.2017 розроблено на замовлення та за завданням Позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Український центр реконструкції та розвитку», яке відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій» володіє необхідними технічним і технологічним забезпеченням та у складі якого працюють сертифіковані інженери - землевпорядники - Кулаковський М.Ю. (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №000407 від 03.01.2013 р.), Яцук А.А. (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №000975 від 03.01.2013).

Вказаним проектом землеустрою, відповідно до ст. 20, 93, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, передбачено відвести Позивачу в довгострокову оренду до 06.04.2025 року для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу земельну ділянку площею 1,9506 га ( кадастровий номер 8 000 000 000:66:134:0005) за рахунок земельної ділянки, раніше переданої Позивачу на підставі Договору на право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою від 06.04.2001, зареєстрованого у книзі реєстрації договорів за № 66-5-00053.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.05.2016 № НВ-8000301882016 підтверджено внесення відомостей про земельну ділянку по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва з кадастровим номером 8 000 000 000:66:134:0005 до Державного земельного кадастру, а витягом від 02.10.2015 № 44985169 - внесення відомостей про право землекористування Позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового.

Проект землеустрою №ПЗВ-1992 від 12.06.2017 відповідно до ст. 1861 Земельного кодексу України отримав позитивні висновки Департаменту містобудування та архітектури КМДА від 26.07.2016 № 7830/0/12-4/19-16 та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 10.10.2016 №1087/41-16, а також погодження Відповідача-2 від 25.05.2017 №057041-9004.

Так, 20.07.2017 належним чином оформлений оригінал Проекту землеустрою №ПЗВ-1992 від 12.06.2017 поданий уповноваженим представником Позивача до Київської міської ради через центр надання адміністративних послуг із заявою на отримання відповідного рішення Відповідача-1.

Вказана заява була прийнята без зауважень, відомості про відмову у прийнятті такої заяви, або ж про невідповідність доданих до неї документів у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, позивач в повному обсязі виконав покладений на нього чинним законодавством обов'язок щодо формування, погодження та подання необхідних документів з метою зміни цільового призначення вищевказаної земельної ділянки та надання її останньому у користування.

Відповідно до п.3.15 Порядку приймальня Київради з земельних питань у день надходження заяви на отримання адміністративної послуги або протягом наступного робочого дня формує кадастрову справу, присвоює їй реєстраційний номер та надсилає разом з доданими до неї документами до Департаменту земельних ресурсів для:

- підготовки висновку щодо надання в установленому законом порядку земельної ділянки відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в України";

- занесення відповідної інформації до міського земельного кадастру (за необхідності);

- підготовки проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування (у власність) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки в користування (у власність);

- підготовки пояснювальної записки до проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування (у власність) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки в користування (у власність).

Указані дії щодо підготовки висновку про надання в установленому законом порядку земельної ділянки, підготовка проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки в користування (у власність) здійснюється відповідачем у десятиденний термін (п. 3.16 Порядку).

За результатами розгляду заяви на отримання адміністративної послуги Київська міська рада приймає відповідне рішення щодо розпорядження земельною ділянкою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради (п.3.17 Порядку).

Однак, як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, у встановлений ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України строк Відповідачем-1 рішення щодо затвердження Проекту землеустрою №ПЗВ-1992 від 12.06.2017 р. та надання земельної ділянки у користування не прийнято.

У той же час, як вбачається з листа Відповідача-2 від 24.07.2017 р. №057024-12737 Позивача було поінформовано про відсутність підстав для розгляду поданого проекту землеустрою на підставі ч. 3 ст. 24 та п. 61 прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме,- у зв'язку відсутністю розробленого та затвердженого у встановленому порядку плану зонування або детального плану території, в межах якої розташована зазначена земельна ділянка.

Одночасно Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було повідомлено Позивача, що він повернеться до розгляду порушеного питання в разі наявності розроблених та затверджених, відповідно до ст.ст. 18,19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", плану зонування (зонінг) або детального плану території, в межах якої розташована зазначена земельна ділянка.

Так, у відповідності до ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VІ від 17.02.2011 року у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Згідно з ч. 4 ст. 24 цього Закону забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території.

Одночасно п.61 прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що дія частин третьої та четвертої статті 24 цього Закону до 1 січня 2015 року не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, тобто зазначені обмеження починають діяти з вказаної дати.

Вирішуючи питання щодо наявності в діях відповідачів ознак протиправної бездіяльності, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частиною 1 статті 17 вказаного Закону визначено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

У той же час ч.1 ст.18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції (ч.1 ст.19 Закону).

Отже, системний аналіз вказаних положень свідчить про те, що план зонування території та детальний план території, як складові містобудівної документації, розробляються виключно на основі Генерального плану міста та з метою уточнення його положень, а відтак не можуть змінювати положення Генерального плану або суперечити йому.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, витягу з Містобудівного кадастру міста Києва щодо чинних містобудівних регламентів та інших умов впровадження містобудівної діяльності, містобудівних умов а обмежень щодо певної території, а також наявних вимог та обмежень щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об'єктів нерухомості, в т.ч. викопіювання з містобудівної документації ( офіційні відомості) від 19.11.2014 №055/3513-14 земельна ділянка за функціональним призначенням віднесена до території багатоповерхової житлової забудови.

Суд звертає увагу, що проект землеустрою №ПЗВ-1992 від 12.06.2017 отримав позивний висновок Департаменту містобудування та архітектури КМДА від 26.07.2016 №7830/0/12-4/19-16, яким підтверджено відповідність заявленої містобудівної ініціативи Позивача існуючим положенням чинної містобудівної документації, зокрема - Генеральному плану міста Києва.

У той же час на час розгляду та вирішення справи, ані детальний план території, ані план зонування території, які б поширювали свою дію на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:134:0005, відповідачами не розроблені та не затвердженні у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 р. за № 1011/18306.

Зокрема, вид цільового призначення земель "землі житлової та громадської забудови" повністю збігаються з категорією, визначеною у ч.1 ст.19 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:134:0005, яка перебуває в користуванні позивача, відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, що є відмінною від категорії, яка існує на даний час (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид користування - для обслуговування та експлуатації виробничої бази).

Таким чином, заявлене Позивачем цільове призначення земельної ділянки відповідає Генеральному плану міста Києва та, відповідно, ані детальний план території, ані план зонування відповідної території, у разі їх розроблення та прийняття, не можуть йому суперечити, тобто в будь-якому випадку будуть відповідати.

Втім, враховуючи, що обраний Позивачем вид користування земельної ділянки та існуючий на даний час віднесено до різних категорій земель, останній може його змінити лише в спосіб прийняття відповідного рішення Відповідачем-1 в порядку, передбаченому ст.ст.20, 122, 123 Земельного кодексу України.

Суд зазначає, що обмеження, на які посилається Відповідач-2 в своєму листі від 24.07.2017 №057024-12737, за своєю суттю, з урахуванням встановлених обставин справи, є формальною перешкодою, яка виникла внаслідок бездіяльності відповідачів щодо розроблення та затвердження детального плану території або плану зонування території, на якій розташована вказана вище земельна ділянка, а відтак, бездіяльності суб'єкта владних повноважень унеможливлює реалізацію позивачем його прав на користування земельною ділянкою відповідно до обраного виду.

У той же час, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), жодних дій, визначений п.3.15 та п.3.16 Порядку упродовж 10 днів за заявою Позивача від 19 червня 2017 року про надання адміністративної послуги «Рішення про передачу у власність, надання у постійне користування та оренда земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності» не вчинив, а Київська міська рада жодного рішення з цього приводу впродовж двотижневого строку з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно ст.123 Земельного кодексу України не прийняла, що свідчить про ознаки протиправної бездіяльності вказаних суб'єктів владних повноважень.

Одночасно суд звертає увагу на ту обставину, що лист Відповідача-2 від 24.07.2017 №057024-12737 не може вважатися рішенням за результатами розгляду зави Позивача про надання адміністративної послуги, оскільки Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є органом, уповноваженим приймати рішення з питань регулювання земельних відносин у місті Києві.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд приходить до переконання про обґрунтованість вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо розгляду «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 «Київзеленбуд» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва» №ПЗВ-1992 від 12.06.2017 (кадастрова справа № Д-7681) у зв'язку із чим вона підлягає задоволенню.

Також, за вказаних вище обставин, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготувати та подати на розгляд до Київської міської ради проект рішення «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 «Київзеленбуд» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва», розробленого на підставі «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 «Київзеленбуд» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва» №ПЗВ-1992 від 12.06.2017 (кадастрова справа № Д-7681), а Київську міську раду розглянути такий проект та прийняти відповідне рішення.

У той же час відповідно до правового висновку Верховного Суду України 21.05.2013 в подібних правовідносинах (справа №21-87а13) суди повинні розглядати по суті лише вимогу щодо бездіяльності органу місцевого самоврядування та за наявності доказів надходження заяви про надання у власність земельної ділянки та залишення її без розгляду - зобов'язати розглянути цю заяву та прийняти відповідне рішення. Натомість суди, прийнявши рішення про визнання за позивачем права на спірну земельну ділянку, перебрають на себе повноваження органів місцевого самоврядування та виходять за межі своїх повноважень.

Отже, за вказаних обставин підстави для задоволення решти позовних вимог у суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б повністю спростовували доводи позивача, відповідачі суду не надали.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

У відповідності до приписів ч.1 ст.267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зважаючи на ту обставину, що за наслідком розгляду справи Суд дійшов до переконання про необхідність зобов'язати Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київську міську раду вчинити певні дії, суд вважає за необхідне на підставі ч.1 ст.267 КАС України та з урахуванням строків, встановлених вищевказаними нормами Земельного кодексу України, Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, що затверджений Рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463 та Регламенту Київської міської ради, затвердженому рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 року №579/579 зобов'язати Відповідача-2 подати звіт про виконання судового рішення упродовж 10 днів, а Відповідача-1 - упродовж 3 місяців з дати набрання ним законної сили, задовольнивши таким чином відповідне клопотання позивача.

Згідно із приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Одночасно, з урахуванням приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та часткового задоволення позову, суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200 грн. солідарно з бюджетних асигнувань Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо розгляду «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 «Київзеленбуд» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва» №ПЗВ-1992 від 12.06.2017 (кадастрова справа № Д-7681).

3. Зобов'язати Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготувати та подати на розгляд до Київської міської ради проект рішення «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 «Київзеленбуд» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва», розробленого на підставі «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 «Київзеленбуд» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва» №ПЗВ-1992 від 12.06.2017 (кадастрова справа № Д-7681).

4. Зобов'язати Київську міську раду розглянути «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 «Київзеленбуд» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва» №ПЗВ-1992 від 12.06.2017 (кадастрова справа № Д-7681) та прийняти відповідне рішення.

5. В іншій частині позовних вимог - відмовити повністю.

6. Зобов'язати Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати звіт про виконання судового рішення упродовж 10 днів з дати набрання ним законної сили.

7. Зобов'язати Київську міську раду подати звіт про виконання судового рішення упродовж 3 місяців з дати набрання ним законної сили.

8. Стягнути з Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 «Київзеленбуд» судові витрати в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).

9. Стягнути з Київської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 «Київзеленбуд» судові витрати в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук