Постанова № 70998056, 08.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2017 року 10:02 № 826/12855/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., за участі секретаря судового засідання Карпенка Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Музика ТВ»

до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

про визнання протиправним та скасування рішення від 31.08.2017 №1583,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та нечинним рішення Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) від 31.08.2017 № 1583 про результати позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» (далі - ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ»).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив про те, що оскаржуване рішення Національної ради ґрунтується на неправильних висновках позапланової перевірки про порушення ним частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та пункту 4.2 Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, затвердженої рішенням Національної ради від 02.02.2012 № 115, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Відтак, таке рішення є необґрунтованими та підлягає визнанню судом протиправним та нечинним.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили його задовольнити.

Відповідач у письмовому запереченні та його представник у судовому засіданні щодо позову заперечили, стверджуючи, що перевіркою обґрунтовано встановлено факт порушення позивачем вищевказаних законодавчих норм, тому оскаржуване рішення є правомірним і підстави для задоволення позову у суду відсутні.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши докази, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» здійснює мовлення відповідно до ліцензії на мовлення від 23.08.2011 НР № 00115-м, строк дії якої до 23.08.2018.

У період з 10.05.2017 по 12.05.2017 Національна рада здійснила позапланову перевірку згаданого товариства щодо дотримання вимог частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Підставою для проведення перевірки став результат моніторингу мовлення позивача за період з 25.02.2017 по 03.03.2017, за результатами якого Національна рада виявила ознаки порушення частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Результати перевірки оформлені актом від 12.05.2017 № 25 ПП/Кв/Ф/17, в якому зазначено, що за результатами моніторингу за період з 25.02.2017 по 03.03.2017 визначено, що частка передач ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» у проміжках часу між 07:00 та 23:00 становила: європейського виробництва, в т.ч. США і Канади 66,4% загального тижневого обсягу мовлення, а частка передач українського виробництва - 24,7% загального тижневого обсягу мовлення.

Згідно з актом перевірки під час опрацювання моніторингу до передач українського виробництва відповідачем віднесено передачі, вироблені фізичними або юридичними особами України. Також до категорії передач українського виробництва, крім аудіовізуальних творів (передач і анімаційних фільмів), було віднесено елементи оформлення ефіру, комерційну інформацію (реклама, спонсорство), соціальну рекламу, анонси програм.

В частку передач європейського виробництва враховано обсяг передач українського виробництва.

Віднесення зафіксованих під час моніторингу передач і анімаційних фільмів до певної категорії відбувалось на підставі інформації, оприлюдненої під час їх трансляції або анонсування в ефірі телерадіоорганізації, а також на підставі документів, наданих ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ», а саме:

- витягу з електронного журналу обліку передач за період 25.02.2017-03.03.2017;

- розпорядження від 01.08.2012 «Про створення телепередач. Згідно затвердженої концепції мовлення» («Ті Ві Абетка»);

- розпорядження від 12.01.2015 «Про створення телепередач. Згідно затвердженої концепції мовлення» («Фото тижня»);

- наказ від 17.09.2015 № 13/1 про створення телепередачі «Зірки-Малюки».

Водночас в акті зафіксовано порушення позивачем пункту 4.2 Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, затвердженої рішенням Національної ради від 02.02.2012 № 115, у зв'язку з відмовою уповноваженого представника позивача надати робочій групі, що проводила перевірку, сітку мовлення за період 25.02.2017-03.03.2017 та надати державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів з метою встановлення країн-виробників цих аудіовізуальних творів.

Письмові зауваження та заперечення ТОВ «ТРК «МузикаТВ» від 09.06.2017 №28 на акт перевірки відповідачем до уваги не взяті.

На підставі акту перевірки Національна рада прийняла рішення від 31.08.2017 №1583 «Про результати позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «МузикаТВ», м.Київ, (НР 00115-м від 23.08.2011, багатоканальне мовлення (МХ-3), логотип: «Комбіноване позначення виконано у вигляді малюнку. Словесна частина представлена написом «ПІКСЕЛЬ ТV»), яким:

- визнано порушення ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» і пункту 4.2 Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу;

- ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» оголошено попередження;

- зобов'язано ліцензіата ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» протягом місяця з дня прийняття цього рішення привести свою діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства. В разі невиконання ліцензіатом цього рішення Національна рада може застосувати до ліцензіата санкції, передбачені чинним законодавством України.

Оцінюючи правомірність прийняття відповідачем зазначеного рішення, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення» метою діяльності Національної ради є нагляд за дотриманням законодавства в сфері телебачення і радіомовлення.

Порядок здійснення Національною радою наглядових повноважень визначений Законом України «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення» та Законом України «Про телебачення і радіомовлення».

Згідно з частиною 4 статті 7 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада є єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач.

Статтею 13 Закону України «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення» встановлено, що Національна рада, поміж іншого, здійснює нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; офіційний моніторинг телерадіопрограм.

Повноваження щодо контролю за дотриманням та забезпеченням вимог законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення надані Національній раді також статтею 70 згаданого Закону.

Пунктами 2.1 та 2.3 Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, затвердженої рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 08.02.2012 № 115, встановлено, що Національна рада здійснює наглядові повноваження шляхом проведення планових і позапланових перевірок діяльності ліцензіатів. Підставами для здійснення позапланових перевірок є виявлення Національною радою під час проведення моніторингу телерадіопрограм ознак порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії.

Частиною четвертою статті 71 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначено, що відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюється на підставі документальних свідчень, актів перевірки телерадіоорганізацій, звернень, визначених цим Законом органів державної влади.

Згідно з приписами статті 72 вищевказаного Закону Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону та/або умов ліцензії. Рішення про застосування санкцій Національна рада приймає на підставі наданих документальних свідчень, актів перевірки чи подання визначених цим Законом органів державної влади. Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, зокрема, таку санкцію як оголошення попередження. Рішення про оголошення попередження приймається у разі першого порушення законодавства чи умов ліцензії телерадіоорганізацією або першого порушення законодавства провайдером програмної послуги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» телерадіоорганізація зобов'язана дотримуватись законодавства України та вимог ліцензії

Частиною четвертою статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачено, що телерадіоорганізації, які відповідно до ліцензій здійснюють ефірне, супутникове та/або багатоканальне (в тому числі цифрове) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу у проміжках часу між 07:00 та 23:00 повинні дотримуватися таких пропорцій між українськими та іноземними передачами:

- передач європейського виробництва, а також США та Канади повинні становити не менше 70 відсотків загального тижневого обсягу мовлення у том числі не менше 50 відсотків загального тижневого обсягу мовлення - передачі українського виробництва.

Для цілей цієї частини передачею європейського виробництва вважається передача, створена однією або декількома юридичними особами - резидентами держав, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення. До передач європейського виробництва, крім випадків, визначених цією частиною, також належать передачі, створені на замовлення юридичних осіб - резидентів держав, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, за умови що безпосереднім виробником таких передач є особи - резиденти таких держав.

Якщо передача створена на замовлення або за участю однієї або декількох юридичних осіб - резидентів держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, вона не може вважатися передачею європейського чи українського виробництва.

Згідно з актом перевірки позивача висновок Національної ради про порушення позивачем частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» ґрунтується на результатах моніторингу передач за період з 25.02.2017 по 03.03.2017, до яких, поміж іншого, віднесено аудіовізуальні твори - передачі та анімаційні фільми та з урахуванням яких визначено частку передач європейського виробництва, в тому числі США і Канади, 66,4% загального тижневого обсягу мовлення та частку передач українського виробництва 24,7% загального тижневого мовлення.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечувала стосовно визначення вищезгаданих показників з урахуванням анімаційних фільмів, які за висновком Національної ради також охоплюються поняттям передача.

Суд не погоджується з такими висновками позивача з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»:

- аудіовізуальний твір - частина телерадіопрограми, яка є об'єктом авторського права, має певну тривалість, авторську назву і власну концепцію, складається з епізодів або цілісних авторських творів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними чи звуковими засобами та яка є результатом спільної діяльності авторів, виконавців та виробників;

- передача - це змістовно завершена частина програми (телерадіопрограма), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт

- програма (телерадіопрограма) - поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення;

- національний аудіовізуальний продукт - програми, фільми, аудіовізуальні твори, вироблені фізичними або юридичними особами України.

Разом з тим статтею 3 Закону України «Про кінематографію» до аудіовізуальних творів віднесено фільми (у тому числі телевізійні серіали та їх окремі серії), одним із видів яких згідно з приписами статті 10 цього Закону є анімаційні (мультиплікаційні) фільми.

Проте, незважаючи на те, що і передачі (телепередачі), і фільми (анімаційні фільми) віднесено до аудіовізуальних творів, аналіз приписів законів України «Про телебачення і радіомовлення» та «Про кінематографію» свідчить про розмежування цих понять, в тому числі і з огляду на встановлення різних вимог щодо їх трансляції.

Так, за змістом статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» не допускається використання телерадіоорганізацій для: трансляції аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач), одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. При цьому учасником аудіовізуального твору вважається фізична особа, яка брала участь у його створенні під власним ім'ям (псевдонімом) або як виконавець будь-якої ролі, виконавець музичного твору, що використовується в аудіовізуальному творі, автор сценарію та/або текстів чи діалогів, режисер-постановник, продюсер.

Статтею 10 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначено різні вимоги до передач та фільмів, що також свідчить про розмежування цих понять.

Зокрема, згідно з частиною третьою статті 10 цього Закону в загальному тижневому обсязі мовлення телерадіоорганізацій місцевої категорії мовлення, які відповідно до ліцензій здійснюють ефірне та/або багатоканальне (цифрове) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, передачі та/або фільми, виконані державною мовою, мають становити не менше 60 відсотків загальної тривалості передач та/або фільмів (або їх частин) у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00.

Згідно з частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» при обчисленні частки передач та/або фільмів, виконаних державною мовою, враховується загальна тривалість фільмів, новин та інших передач (крім пісень, що транслюються окремо і не є частиною передачі відповідно до пункту "в" частини сьомої цієї статті, та музичних кліпів), створених, дубльованих або озвучених українською мовою, що транслювалися телерадіоорганізацією впродовж тижня проміжки часу, визначені цією статтею. При цьому мова виконання (озвучення, дубляжу) передач та/або фільмів визначається відповідно до частини шостої цієї статті.

Телерадіоорганізації, зазначені в частинах другій - четвертій цієї статті, у кожному із визначених у цій статті проміжків часу здійснюють трансляцію фільмів та/або передач, які не є їхнім власним продуктом, виключно державною мовою, за винятком фільмів і передач (крім дитячих та анімаційних), створених до 1 серпня 1991 року. Фільми та/або передачі, трансляція яких допускається недержавною мовою відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 10 цього Закону, субтитруються державною мовою. Фільми, створені на території республік колишнього СРСР не російською та не українською мовами і в подальшому дубльовані російською мовою, озвучуються або дублюються українською мовою.

Відповідно до частини шостої статті 10 вищевказаного Закону передача вважається виконаною державною мовою, якщо виступи (репліки) ведучих (дикторів) передачі, осіб, які беруть участь у передачі, виконані, дубльовані, озвучені (з урахуванням вимог цього Закону) українською мовою.

Передача, що транслюється в прямому ефірі, вважається виконаною державною мовою, якщо виступи (репліки) ведучих (дикторів) передачі виконані українською мовою.

Фільм вважається виконаним державною мовою, якщо звуковий ряд при його демонструванні (розповсюдженні) виконаний, дубльований, озвучений українською мовою.

Разом з тим статтею 15-2 Закону України «Про кінематографію» визначено, що з метою сприяння виробництву фільмів в Україні, а також доступу глядачів до перегляду творів національної кінематографічної спадщини телерадіоорганізації, які відповідно до ліцензій здійснюють телевізійне ефірне мовлення або багатоканальне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, інші демонстратори фільмів, які не є телерадіоорганізаціями, зобов'язані до 1 січня 2022 року щонайменше 15 відсотків загального щомісячного часу демонстрації фільмів, а після 1 січня 2022 року - щонайменше 30 відсотків загального щомісячного часу демонстрації фільмів здійснювати демонстрацію національних фільмів, інших фільмів, вироблених суб'єктами кінематографії України, і творів національної кінематографічної спадщини.

При цьому відповідно до частини першої статті 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання, зокрема, вимог законодавства про кінематографію щодо квоти демонстрування національних фільмів та щодо розповсюдження чи демонстрування телерадіоорганізаціями творів, розповсюдження і демонстрування яких заборонено законодавством про кінематографію.

Частиною шостою статті 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачено, що у разі виявлення Національною радою ознак порушення телерадіоорганізаціями законодавства про кінематографію щодо квоти демонстрування національних фільмів та щодо розповсюдження чи демонстрування творів, розповсюдження і демонстрування яких заборонено законодавством про кінематографію, Національна рада складає про це відповідний акт та передає його центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, для вжиття заходів, передбачених законодавством.

Встановлення законодавством різних підходів щодо здійснення Національною радою контролю стосовно демонстрування фільмів та передач також свідчить про розмежування цих понять як аудіовізуальних творів.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача про те, що предмет позапланової перевірки дотримання ним вимог частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» стосується лише трансляції передач (телепередач) як окремого виду аудіовізуального твору, а не фільмів (анімаційних фільмів) при здійсненні моніторингу.

Віднесення Національною радою фільмів (анімаційних фільмів) до передач (телепередач), що транслювались ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» у період часу, який перевірявся, не узгоджується з вимогами законодавства та призвело до неправильного визначення частки передач українського виробництва за результатами перевірки позивача і, як наслідок до неправильного висновку про вчинене ним порушення частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Що стосується описок, які містяться у вищевказаному акті моніторингу ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» в частині зазначення в окремих випадках інформації про те, що передачі його власного виробництва «Ті Ві Абетка», «Зірки-малюки», «Фото тижня» не є такими передачами, то суд вважає, що ці описки не вплинули на визначення відповідачем частки передач українського виробництва, оскільки поряд з цим у таких випадках в акті моніторингу міститься інформація про те, що згадані передачі є вітчизняним продуктом.

Ураховуючи викладене вище, суд також дійшов висновку, що вимога Національної ради про надання позивачем під час проведення перевірки державних посвідчень на право розповсюдження і демонстрування фільмів з метою встановлення країн-виробників цих аудіовізуальних творів виходить за межі вищевказаної позапланової перевірки та є необґрунтованою, що спростовує доводи відповідача про порушення позивачем пункту 4.2 Інструкції у зв'язку з ненаданням цих посвідчень.

Пунктом 4.2 Інструкції визначено, що керівник або уповноважений представник ліцензіата під час проведення перевірки зобов'язаний, поміж іншого, надавати уповноваженим особам Національної ради пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час перевірки.

За висновком суду також не є порушенням пункту 4.2 Інструкції відмова ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» надати відповідачу під час проведення перевірки сітки мовлення, під якою стаття 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» розуміє документ, що містить перелік, послідовність, назву, час виходу в ефір теле- чи радіопрограм, теле- чи радіопередач і відображає основні напрями програмної концепції мовлення на конкретний період, оскільки судом не встановлено законодавчого обов'язку позивача зберігати сітку мовлення. До того ж згідно з доводами позивача сітку мовлення за період, що охоплювався перевіркою, запитувану відповідачем, за відсутності такого обов'язку ним не збережено.

Водночас приписами статті 48 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачено обов'язок кожної телерадіоорганізація-ліцензіата вести журнал обліку передач, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій).

У журналі обліку передач фіксуються: дата випуску, час початку і закінчення передачі; назва і тема передачі; прізвище авторів і ведучих передачі; мова передачі.

Журнал обліку передач зберігається телерадіоорганізацією протягом року з дня останнього запису в ньому. Усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту.

Представниками сторін у судовому засіданні не заперечувалося надання позивачем під час перевірки Національній раді вищевказаного журналу, в якому відсутня інформація про фільми, які транслювалися протягом періоду, що перевірявся.

З огляду на вищевикладене суд погоджується з доводами позивача про відсутність його обов'язку вносити до цього журналу інформацію про трансляцію фільмів, які не охоплюються поняттям передач (телепередач).

За відсутності вчинених ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» порушень частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» і пункту 4.2 Інструкції, про наявність яких стверджує Національна рада, суд дійшов висновку про протиправність рішення Національної ради від 31.08.2017 № 1583, яким за такі порушення позивачу оголошено попередження.

Стосовно того, що позивач просив визнати оскаржуване рішення нечинним, доцільно зауважити таке.

Відповідно до пункту 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення» зі змісту статті 162 Кодексу адміністративного судочинства випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

При цьому суди повинні мати на увазі, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

При цьому суди повинні виходити з того, що вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

Оскільки оскаржуване рішення Національної ради від моменту прийняття не створило жодних правових наслідків для позивача, суд, визнаючи його протиправним, вважає за необхідне скасувати його.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 31.08.2017 №1583.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя О.О.Власенкова

Повний текст постанови складено та підписано 14.12.2017.