Ухвала суду № 70998029, 14.12.2017, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 грудня 2017 р. м. Чернівці справа № 824/820/16-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув в порядку письмового провадження заяву Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" про розстрочення виконання рішення суду.

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (далі - боржник) звернулося до суду із заявою, в якій просить розстрочити виконання рішення суду про стягнення з Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованість в сумі 4527997,43 грн строком на три роки починаючи з 1 кварталу 2018 р. шляхом щоквартальної сплати коштів в сумі 377733,12 грн.

В обґрунтування заяви боржник вказує, що рішення в адміністративній справі №824/820/16-а неможливо виконати оскільки, одноразова сплата податкового боргу в повному обсязі призведе до неплатоспроможності боржника та стане підставою для подання Чернівецькою ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області заяви про його банкрутство.

12.12.207 р. представником боржника подано до суду заяву про розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду у порядку письмового провадження.

Чернівецька ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області (далі - стягувач) подала до суду заперечення проти заяви про розстрочення виконання судового рішення в справі №824/820/16-а. В обґрунтування вказувала, що сума заборгованості, яка зазначена в заяві боржником частково погашена і станом на 08.12.2017 р. становить 281413,17 грн. Також зазначила, що розстрочення виконання рішення суду на 3 роки є надзвичайно тривалим строком і абсолютно не обґрунтованим, а тому заява про розстрочення виконання судового рішення не підлягає задоволенню.

Стягувачем 12.12.2017 р. подано до суду заяву про розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду у порядку письмового провадження.

Частиною 4 ст. 122 КАС України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи приписи ст. 122 КАС України, суд вважає, що немає перешкод для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із частиною другою ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України.

Підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку судового рішення визначає ст. 263 КАС України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

З аналізу наведених норм слідує, що у виняткових випадках та за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторін виконавчого провадження або за власною ініціативою суд може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення, на переконання суду, є відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо. Обставинами, що є підставою для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Судом встановлено, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2016 р. у адміністративній справі №824/820/16-а за позовом Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області до Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення коштів, позов задоволено повністю.

Стягнуто кошти з Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", яке має податковий борг, з рахунків платника податків у банках на загальну суму податкового боргу 4527997,43 грн до Державного бюджету України.

Під час розгляду заяви про розстрочення судового рішення, заявник не надав жодних доказів, які б підтверджували наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, в тому числі докази неплатоспроможності заявника.

Заявником також не надано належних та достатніх доказів обґрунтування заяви щодо розстрочення виконання судового рішенняна на три роки та з яких саме джерел буде погашатися борг в майбутньому.

Частиною 4 ст. 9 КАС України визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Згідно з п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України (далі - ПК України) розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Відповідно до п. 100.9 ст. 100 ПК України рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, крім випадків, передбачених цим пунктом, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 100.4 ст. 100 ПК України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1235 (далі - Перелік № 1235 ).

Відповідно до п. 2 розділу 1 Переліку № 1235 обставиною, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника є загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Зазначена обставина підтверджується висновком про результати аналізу фінансового стану заявника, що проводиться контролюючим органом за даними бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 3.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України №574 від 10.10.2013 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

31.10.2013 р. за № 1853/24385, для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з: переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

З аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що платник податків для розстрочення податкового боргу повинен звернутися до контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого податкового боргу з письмовою заявою до якої додати докази наявності обставин, що свідчать про наявність загрози накопичення податкового боргу та аналіз фінансового стану, графіка погашення розстрочених сум, розрахунки прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Судом встановлено, що боржник не звертався із вищевказаною заявою до Чернівецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області.

Боржником також не надано до суду доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози накопичення податкового боргу платника податків та загрози виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Суд також звертає увагу, що згідно наданих до суду стягувачем доказів, за боржником станом на 08.12.2017 р. обліковується заборгованості у розмірі 281413,17 грн.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положення ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

За наведених обставин, суд вважає, що відсутні підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 69, 70, 160, 165 та 263 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі №824/820/16-а відмовити.

Ухвала суду першої інстанції, згідно із ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала, відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя В.К. Левицький