Ухвала суду № 70997962, 13.12.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

13 грудня 2017 року Справа № 823/1947/16

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання – Цаплі І.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Державна інспекція сільського господарства України, Головне управління Державного казначейства в Черкаській області, Голова ліквідаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, Міністерство аграрної політики та продовольства України, про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати наказ №57-к від 14.11.2016 «Про звільнення ОСОБА_1М.» незаконним;

- скасувати наказ №57-к від 14.11.2016 «Про звільнення ОСОБА_1М.» з посади головного спеціаліста відділу насіннєвого контролю та охорони прав на сорти рослин управління контролю якості насіння та садивного матеріалу у зв’язку з ліквідацією Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, п. 1 ст. 40 КЗпП України;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Тальнівської районної Державної насіннєвої інспекції;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15.11.2016 і до моменту фактичного поновлення на публічній службі і який на день пред’явлення позу становить 2255 грн. 50 коп.;

- зобов’язати відповідача відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 150000 грн.;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але тне більше чим за один місяць;

- зобов’язати голову ліквідаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;

- в порядку ст. 166 КАС постановити окрему ухвалу і направити в Міністерство аграрної політики та продовольства України і до управління МВС в Черкаській області для продовження проведення провадження кримінальної справи №12014250040002524 від 28.06.2014 року ч. 2 ст. 382 КК України, №42016251010000038 ч. 1 ст. 175 КК України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно наказу № 9-к від 06 березня 2007 року ОСОБА_1 призначений на посаду начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції.

Наказом начальника Черкаської обласної державної насіннєвої інспекції № 68-к від 03 грудня 2012 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади відповідно п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року, справа № 823/2/13-а, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року його поновлено на посаді судом.

Наказом № 39-к від 05 травня 2015 року позивача за його погодженням та заявою від 05 травня 2015 року переведено на посаду головного спеціаліста відділу насіннєвого контролю та охорони прав на сорти насіння управляння контролю якості насіння та садивного матеріалу увільнивши з посади начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції.

Крім того, 11 серпня 2011 року, у зв’язку з винесенням додаткового рішенням від 05 червня 2015 року у справі № 823/2/13-а, наказом № 56-к від 11 серпня 2015 року позивача поновлено на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції з 04 грудня 2012 року.

В подальшому, наказом від 14 листопада 2016 року № 57-к позивача звільнено із посади головного спеціаліста відділу насіннєвого контролю та охорони прав на сорти рослин управляння контролю якості насіння та садивного матеріалу, у зв’язку з ліквідацією Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Проте, не погоджуючись з таким наказом та вважаючи своє звільнення незаконним позивач посилається на ту обставину, що поновлюючи його на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції та здійснюючи переведення на посаду головного спеціаліста відділу насіннєвого контролю та охорони прав на сорти насіння управляння контролю якості насіння та садивного матеріалу увільнивши з посади начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції наказом № 39-к від 05 травня 2015 року відповідач діяв протиправно, оскільки станом на вчинення таких дій не було затверджено штатного розпису та кошторису із відповідною посадою позивача - начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції.

Таким чином, позивач зазначив, що незважаючи на прийняті судові рішення, він не допущений до виконання роботи начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції, а тому і не законно звільнений з посади головного спеціаліста відділу насіннєвого контролю та охорони прав на сорти насіння управляння контролю якості насіння та садивного матеріалу оскаржуваним наказом від 14 листопада 2016 року № 57-к.

В судовому засіданні 14 листопада 2017 позивач підтримав адміністративний позов та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна інспекція сільського господарства України, Голова ліквідаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, Міністерство аграрної політики та продовольства України у судове засідання не з’явилися, своїх представників не направили, заяв про розгляд справи без їхньої участі на адресу суду не направили.

Від Головного управління державної казначейської служби у Черкаській області 17 січня 2017 року на адресу надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Після з’ясування всіх обставин справи, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України перейшов до розгляду справи у письмове провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд зазначає про таке.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, який регламентує часові межі захисту прав і інтересів у сфері публічно-правових відносин. Строк звернення до адміністративного суду встановлено статтею 99 КАС України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст. 99 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно матеріалів адміністративного позову 05 травня 2015 року наказом № 39-к від 05 травня 2015 року позивача за його погодженням та заявою від 05 травня 2015 року переведено на посаду головного спеціаліста відділу насіннєвого контролю та охорони прав на сорти насіння управляння контролю якості насіння та садивного матеріалу увільнивши з посади начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції. З вказаним наказом позивач ознайомлений в той же день, що підтверджується його підписом на копії наказу № 39-к від 05 травня 2015 року доданого до матеріалів справи.

Крім того, наказом від 14 листопада 2016 року № 57-к позивача звільнено із посади головного спеціаліста відділу насіннєвого контролю та охорони прав на сорти рослин управляння контролю якості насіння та садивного матеріалу, у зв’язку з ліквідацією Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Не погоджуючись з наказом № 57-к позивач 14 грудня 2016 року звернувся за його оскарженням до суду. Крім скасування оскаржуваного наказу, серед інших позовних вимог позивач у позовній заяві також ставить питання про поновлення його на посаді начальника Тальнівської районної Державної насіннєвої інспекції.

Суд звертає увагу на те, що вперше позивача було поновлено на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції рішенням суду від 24 квітня 2013 року, яке з урахуванням приписів п.3 ч.1 ст.256 КАС України та ч.7 ст.235 КЗпП України, підлягало негайному виконанню.

Останнє рішення суду у справі №823/2/13-а (додаткова постанова) було прийнято судом за особистої участі позивача 05 червня 2015 року.

Наказ про пепереведенння позивача на посаду головного спеціаліста відділу насіннєвого контролю та охорони прав на сорти насіння управляння контролю якості насіння та садивного матеріалу та звільнення з посади начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції прийнятий відповідачем 05 травня 2016 року, з яким позивач ознайомлений в той же день, що підтверджується його підписом на копії наказу доданого до матеріалів справи.

Тобто останнім днем звернення до суду з позовом про поновлення на посаді начальника Тальнівської районної Державної насіннєвої інспекції було - 05 червня 2016 року.

Однак, з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 14 грудня 2016 року, тобто поза межами передбаченого частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду, і жодні поважні причини для його поновлення відсутні.

При цьому, доводи позивача про те, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у справі №823/2/13-а й досі залишається невиконаною спростовуються матеріалами справи, а саме вищезазначеними наказами про поновлення позивача на роботі, які були видані на підставі та на виконання вказаного судового рішення, і не є підставою для поновлення пропущеного ним строку звернення до суду з даним адміністративним позовом в частині позовних щодо поновлення на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції.

Приписами ст. 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Одночасно, суд зазначає, що статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України", заява N 32053/13.

Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "ОСОБА_2 проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03).

Аналогічний правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі №755/8494/16-ц.

Абзацом 2 частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк звернення в суд з цим позовом в частині позовних вимог щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції.

На підставі п. 9 ч. 1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку позовна заява в частині вимог про поновлення на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції, відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України, підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 99, 100, 155, 165 КАС України суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог про поновлення на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції у справі № 823/1947/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Державна інспекція сільського господарства України, Головне управління Державного казначейства в Черкаській області, Голова ліквідаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, Міністерство аграрної політики та продовольства України, про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.П. Тимошенко