Ухвала суду № 70997641, 24.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі

на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2017 року

у справі № 201/13311/17(2а/201/374/2017)

за позовом ОСОБА_1

до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, в якому просила визнати дії Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо відмови у відновленні з 01.04.2015 виплати позивачу пенсії за віком. Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі нарахувати та виплатити позивачу пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.04.2015.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на протиправність дій відповідача щодо припинення виплати їй пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з тим, що вона продовжує працювати на посаді судді.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.10.2017 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 08.06.2016.

Зобов’язано Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі відновити, нарахувати і виплачувати з 08.06.2016 ОСОБА_1 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування». В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі посилається на ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої пенсії особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених, зокрема Закону України «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії, щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Оскільки позивач працює на посаді судді, тому підстави для виплати їй пенсії за віком відсутні, виплата пенсії ОСОБА_1 може бути відновлена після звільнення з посади.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, позивач – ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, як особа, якій з 20.09.2008 призначено пенсія за віком відповідно Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».

Позивач з грудня 2001 року по теперішній час працює на посаді судді Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

З 01 квітня 2015 року позивачу припинена виплата пенсії відповідно до приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII.

З приводу відмови у виплаті пенсії позивач 01.09.2017 звернулася до відповідача з відповідною заявою про поновлення виплати пенсії з 01.06.2015, за результатами розгляду якої листом від 11.09.2017 № Ч-208 Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі відмовило позивачу у поновленні виплати пенсії.

Така відмова обумовлена відсутністю підстав для поновлення виплати пенсії з огляду на внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якій у період роботи позивача на посаді судді пенсія, призначена відповідно до законодавства України, не виплачується.

Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції виходив з того, що невиплата призначеної позивачу пенсії за віком, так само як і невиплата довічного утримання судді у відставці не узгоджується з конституційними гарантіями незалежності судів, тобто є незаконним. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного суду України визнано такими, що не відповідають Конституції положення ч.3, абз. 1, 2, 4, 6 ч. 5 ст. 141 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» та положень п. 5 розділу ІІІ «Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» в частині норм призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тому підстави для зупинення виплати пенсії позивачу - відсутні.

Виходячи з фактичних обставин справи, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 викладено в такій редакції: «Тимчасово, у період з 01.04.2015 по 31.12.2015: особам, на яких поширюється дія цього Закону(крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується.

Аналогічні зміни також внесено до положень ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширювався на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

01.01.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015, яким продовжено особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам у період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 передбачено, що тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються; після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Крім того, ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було встановлено, що тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про прокуратуру", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи щомісячне довічне грошове утримання виплачується у повному розмірі.

В подальшому, п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/довічне грошове утримання призначаються, зокрема відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

08.06.2016 Конституційним Судом України прийнято рішення № 4-рп/2016 (справа №1-8/2016), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:

- частини третьої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015;

- абзаців першого, другого, третього, четвертого та першого, другого речень абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 у редакціях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015;

- пункту 5 розділу III Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 в частині скасування з 01.06.2015 норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08.06.2016 визнано неконституційною заборону виплати пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 особам, які працюють на окремих посадах, у тому числі на посаді судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що виплата пенсії за віком позивачу має бути поновлена саме з 08.06.2016, оскільки в рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08.06.2016 визнано зазначені нормативно-правові акти як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Відтак, Рішення Конституційного Суду України N4-рп/2016 від 08.06.2016 в частині визнання неконституційними положень вказаного законодавства підлягає застосуванню до правовідносин, що виникли після 08.06.2016.

Отже суд першої інстанції вірно встановив відсутніми підстави для припинення виплати пенсії позивачу за віком з 08.06.2016, відповідно, правомірно зобов’язав відповідача поновити ОСОБА_1 виплату пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2017 року у справі 201/13311/17(2а/201/374/2017) залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко