Постанова № 70997446, 11.12.2017, Сумський окружний адміністративний суд

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2017 р. Справа № 818/1774/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Шаповала М.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - ГУ Держгеокадастру) надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Юр’ївської селищної ради Путивльського району Сумської області.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач незаконно повторно відмовив позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Вважає, що в даному випадку зобов’язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою не буде втручання в дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, а буде обґрунтований спосіб захисту порушеного права позивача, оскільки відповідач надав позивачу формальну повторну відмову з підстав, не передбачених законодавством. Законом передбачені лише вичерпні підстави для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Позивач у судове засідання не з’явився, до суду надіслав заяву (а.с. 24), у якій розгляд справи просив провести без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 29) та письмові заперечення проти позову (а.с. 30), у яких зазначив, що суд не може перебирати на себе повноваження та функції уповноваженого органу - ГУ Держгеокадастру, втручаючись при цьому у внутрішньо-організаційну специфіку роботи, та зобов’язувати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом. Позовна вимога про зобов’язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою за своєю правовою природою відповідно до норм чинного законодавства є дискреційними повноваженнями відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Вважає, що суд не може перебирати на себе повноваження відповідача, оскільки відповідно до ст.ст. 121, 122 Земельного кодексу України виключно до компетенції відповідача віднесено право надавати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або відмові в наданні такого дозволу.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд визнає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 11.11.2016 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою (а.с. 11) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юр’ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту. До заяви були додані графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, а також копії свого паспорта та ідентифікаційного номеру.

Листом ГУ Держгеокадастру від 19.12.2016 № Т-12686-6529/6-16 (а.с. 12) відповідач повідомив ОСОБА_1 про неможливість задоволення його заяви, оскільки відповідно до інформаційної довідки від 14.12.2016 № 22-28-0.1-1209/2-16, наданої Відділом Держгеокадастру у Путивльському районі Сумської області, землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, відносяться до земель сільськогосподарського призначення: шифр рядка 94 (землі запасу), номер графи 12 (пасовища), що не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначених ст.ст. 2, 6 Закону України "Про землеустрій", у частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України "Про охорону земель" у частині збереження агроландшафту та запобігання деградації ґрунтів. Також у листі було зазначено про те, що пасовища можуть бути у складі земель будь-якого сільськогосподарського призначення, але прямо забороняється розорювання пасовищ відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України "Про охорону земель", а саме: на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей і пасовищ. Крім того, відповідач послався на відсутність обґрунтованої та мотивованої відповіді Юр’ївської сільської ради Путивльського району Сумської області щодо погодження або непогодження зазначеного землевідведення

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 у справі № 818/883/17 (а.с. 13-14) визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі від 19.12.2016 № Т-12686-6529/6-16, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області.

05.09.2017 позивач повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою (а.с. 15), у якій просив повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2016 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юр’ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту, враховуючи постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 по справі № 818/883/17.

Листом від 11.10.2017 № Т-12330-5346/6-17 (а.с. 16) відповідач повторно відмовив позивачу в наданні такого дозволу та зазначив, що відповідно до інформаційної довідки, наданої Відділом Держгеокадастру у Путивльському районі Сумської області від 21.09.2017 № 245/109-17, за ОСОБА_1 рахуються земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,6464 га згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії СМ № 051762. Відповідно до ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

На думку суду, вказані відмови Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі вказаних підстав є необґрунтовані та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані ст. 118 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III.

Так, відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, Земельним кодексом України визначені вичерпні підстави відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Як вбачається з листів ГУ Держгеокадастру від 19.12.2016 № Т-12686-6529/6-16, від 11.10.2017 № Т-12330-5346/6-17, вказані підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не передбачені Земельним кодексом України.

Спочатку позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі того що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки, відносяться до земель сільськогосподарського призначення, що не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначених ст.ст. 2, 6 Закону України "Про землеустрій", у частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України "Про охорону земель" у частині збереження агроландшафту та запобігання деградації ґрунтів. Така відмова в судовому порядку вже визнана протиправною та скасована.

Далі, ГУ Держгеокадастру відмовило позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на підставі інформаційної довідки Відділу Держгеокадастру у Путивльському районі Сумської області від 21.09.2017 № 245/109-17, відповідно до якої за позивачем нібито вже рахуються земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Посилання відповідача на ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України та на державний акт серії СМ № 051762 (а.с. 27), відповідно до якого ОСОБА_1 має на праві власності земельну ділянку, суд вважає необґрунтованими. За вказаним актом право власності закріплено за дідом позивача - ОСОБА_1. Зареєстроване місце проживання діда позивача, зазначене в державному акті, збігається з відміткою у паспорті ОСОБА_1 (діда позивача) - вул. Льва Толстого, 3, с. Зінове, Путивльський район (копія витягу з паспорта на а.с. 25). Як вбачається з копії витягу з паспорта позивача (а.с. 9) місце проживання його зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Копією довідки виконкому Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області від 20.10.2017 № 310 (а.с. 17) також підтверджується те, що станом на 20.10.2017 позивач не має в приватній власності (користуванні) земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів законність та обґрунтованість прийнятого рішення, не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач вже має у своїй власності земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка передана йому безоплатно відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України. ГУ Держгеокадастру не доведено правомірності свого рішення щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ГУ Держгеокадастру протиправно повторно відмовило позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Юр’ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту. При цьому, відповідач, мотивуючи відмову, посилається на підстави, не передбачені Земельним кодексом України чи іншими законодавчими актами.

Відповідач зобов’язаний або надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою, або відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах.

Суд вважає, що задоволення вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою у даному випадку не буде втручанням суду в дискреційні повноваження ГУ Держгеокадастру, а буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача, оскільки відповідач протиправно надав ОСОБА_1 повторну формальну відмову з підстав, не передбачених діючим законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2016 у справі № К/800/32729/15.

Оскільки процес надання позивачу формальних відмов у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може тривати безкінечно, то в даному випадку єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов'язання ГУ Держгеокадастру надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2, 0 га на території Юр’ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту. Таке зобов'язання повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, який у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд визнає необхідним також вийти за межі заявлених позовних вимог оскільки це необхідно для повного захисту прав позивача та визнати протиправною і скасувати відмову ГУ Держгеокадастру від 11.10.2017 № Т--12330-5346/6-17 в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту земелеустрою щодо відведення земельної ділянки як таку, що суперечить діючому законодавству з вище наведених мотивів.

На підставі ч. 1 ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати зі сплаті судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду, в сумі 640 грн згідно з квитанцією від 11.11.2017 № 84 (а.с. 3).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юр’ївської селищної ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту та зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юр’ївської селищної ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 (41500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на оплату судового збору в сумі 640 грн (шістсот сорок гривень).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя М.М. Шаповал