Постанова № 70997129, 14.12.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року справа № 823/1893/17

11:00 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

секретаря Гордієнка Ю.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Черкаській області звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь бюджету через ГУ ДФС у Черкаській області податкового боргу на загальну суму 2 560,00грн.

В обґрунтування вимог зазначено, що відповідач, як фізична особа-підприємець, відповідно до норм Податкового кодексу України, зобов'язаний вчасно та в повному обсязі сплачувати податки та збори, зокрема, єдиний податок, платником якого він є. Відповідач свій обов'язок не виконує належним чином, внаслідок чого за ним рахується заборгованість зі сплати єдиного податку за лютий-травень 2017 на загальну суму 2 560,00 грн., який позивач просить стягнути в судовому порядку.

Представник позивача та відповідач в судове засідання не прибули, натомість надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних в справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо всіма особами, які беруть участь у справі, буде заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Пунктом 10 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовим провадженням у справі є розгляд і вирішення адміністративної справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи в порядку письмового провадження.

Частиною 1 ст. 41 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа-підприємець 25.11.2016, за ідентифікаційним номером НОМЕР_1 та перебуває на обліку, як платник податків і зборів в в Смілянській ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області з 25.11.2016.

29.11.2016 ОСОБА_1 подав до податкового органу заяву № 1525/м про застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності, згідно з якою було обрано ставку єдиного податку 20% до розміру мінімальної заробітної плати та ІІ групу платників єдиного податку.

З вищевказаної заяви вбачається, що відповідач обрав наступні види підприємницької діяльності:

- оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням, кормами для тварин (основний) (КВЕД 46.21);

- оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (КВЕД 45.31);

- технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (КВЕД 45.20);

- неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90);

- виробництво інших гумових виробів (КВЕД 22.19).

З 29.11.2016 відповідач був переведений на спрощену систему оподаткування.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 №1801-VIII встановлено розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, зокрема з 1 січня 2017 3 200,00 грн.

Тобто, ФОП ОСОБА_1 повинен був сплачувати до місцевого бюджету щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця: 640,00 грн. єдиного податку у 2017 році (3 200,00 грн. х 20%).

У відповідності до розрахунку суми боргу, розмір заборгованості відповідача по сплаті єдиного податку за лютий-травень 2017, становить 2 560,00 грн.

У звязку з несплатою податкового зобовязання, ГУ ДФС у Черкаській області було сформовано та направлено відповідачеві податкову вимогу форми «Ф» від 15.08.2017 № 56102-23 на суму 2 560,00 грн., яка була отримана особисто відповідачем 19.08.2017, що підтверджується підписом про її отримання.

У визначені законом терміни відповідач податкову вимогу не оскаржив, а загальну суму податкового боргу по єдиному податку в розмірі 2 560,00 грн. не сплатив, що спонукало податковий орган звернутися до суду для стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (надалі ПК України).

У відповідності до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно приписів ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Згідно вимог п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 10.1.2 п.10.1 ст. 10 ПК України передбачено, що до місцевих податків і зборів належить єдиний податок.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку, що передбачено п. 299.1 ст. 299 ПК України.

Пунктом 291.4. ст. 291 ПК України зазначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до другої групи відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; - обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Пунктом 293.1 ст. 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, що передбачено п. 293.2 зазначеної статті.

У відповідності до п. 294.1 ст. 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п. 295.1 ст. 295 ПК України).

Пунктом 300.1 ст. 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що оскільки зобовязання по сплаті єдиного податку за люти-травень 2017 на загальну суму 2 560, 00 грн. не було сплачене відповідачем у встановлені законом строки, то таке зобовязання визнається податковим боргом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки не сплатив вищевказану суму податкового боргу по єдиному податку, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ГУ ДФС у Черкаській області та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 03.04.1964 р.н.), на користь бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код 39392109) податковий борг по єдиному податку за лютий-травень 2017 на загальну суму 2 560 (дві тисячі пятсот шістдесят) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань