Постанова № 70997052, 12.12.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1318/17

12 грудня 2017 р.м.Тернопіль

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд, в складі: головуючого судді Осташа А. В., судді Дерех Н.В., судді Баранюка А.З. при секретарі судового засідання Гавіловської Х.М. за участю: позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 міської ради - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Директора ТНВК ШЕЛ №9 ОСОБА_5, Вчителя ТНВК ШЕЛ №9 ОСОБА_6, ОСОБА_1 навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - економічний ліцей №9" ім. Іванни Блажкевич, ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, ОСОБА_7 освіти і науки України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі позивач, ОСОБА_2І.) звернувся до суду із адміністративним позовом до директора ОСОБА_1 навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - економічний ліцей №9" ім. Іванни Блажкевич №9 ОСОБА_5 (далі відповідач 1 ), вчителя ОСОБА_1 навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - економічний ліцей №9" ім. Іванни Блажкевич №9 ОСОБА_6 (далі відповідач 2), ОСОБА_1 навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - економічний ліцей №9" ім. Іванни Блажкевич (далі - відповідач 3, ТНВК ШЕЛ №9), ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 міської ради (далі відповідач 4), ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 обласної державної адміністрації (далі відповідач 5), ОСОБА_7 освіти і науки України (далі відповідач 6) в якому просить:

-визнати бездіяльність ОСОБА_7 освіти і науки України щодо нездійснення належного контролю за виконанням ОСОБА_1 контролю за виконанням ОСОБА_1 навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів економічний ліцей №9» ім. Іванни Блажкевич положень Конституції України та законів України з питань освіти протиправною;

-зобовязати ОСОБА_7 освіти і науки України забезпечити виконання ОСОБА_1 навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів економічний ліцей №9» ім. Іванни Блажкевич положень Конституції України та законів України з питань освіти;

-визнати бездіяльність ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 обласної державної адміністрації щодо нездійснення належного контролю за виконанням ОСОБА_1 навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів економічний ліцей №9» ім. Іванни Блажкевич положень Конституції України та законів України з питань освіти протиправною;

-зобовязати ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 обласної державної адміністрації забезпечити виконання ОСОБА_1 навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів економічний ліцей №9» ім. Іванни Блажкевич положень Конституції України та законів України з питань освіти;

-визнати бездіяльність ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 міської ради щодо нездійснення належного контролю за виконанням ОСОБА_1 навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів економічний ліцей №9» ім.Іванни Блажкевич положень Конституції України та законів України з питань освіти протиправною;

-зобовязати ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 міської ради забезпечити виконання ОСОБА_1 навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів економічний ліцей №9» ім. Іванни Блажкевич положень Конституції України та законів України з питань освіти;

-визнати дії вчителя ОСОБА_1 навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів економічний ліцей №9» ім. Іванни Блажкевич Султанової Е.Г. щодо перешкоджання спілкуванню ОСОБА_2 та його сина ОСОБА_8 протиправними та зобовязати не перешкоджати такому;

-визнати дії директора ОСОБА_1 навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів економічний ліцей №9» ім. Іванни Блажкевич Рибака Г.В. щодо накладення резолюції на заяві ОСОБА_9 від 31.03.2016 протиправними та зобовязати його забезпечити виконання педагогічними працівниками ОСОБА_1 навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів економічний ліцей №9» ім. Іванни Блажкевич положень Конституції України та законів України з питань освіти;

-стягнути з ОСОБА_1 навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів економічний ліцей №9» ім. Іванни Блажкевич на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся із заявою до ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 міської ради з проханням надати інформацію щодо місця та адреси навчання його сина ОСОБА_10, адже він проживає зі своєю матірю та іншим чином встановити місце його навчання не міг. Отримавши відповідь позивач прийшов до ТНВК ШЕЛ №9 щоб побачитись із сином, проте класний керівник ОСОБА_6 перешкоджала йому побачитись з сином, мотивуючи це тим, що отримала від його матері клопотання та рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради.

В судовому засіданні позивач зазначив, що звернувся також із заявою до директора школи ОСОБА_5 з вимогою сприяти у перешкоджанні спілкуванню між ОСОБА_2 та його сином на території школи, проте директор в супереч інтересам служби видав незаконне розпорядження ОСОБА_6 та ОСОБА_11 користуватися у роботі вимогами заяви ОСОБА_9

Враховуючи викладене позивач вважає, що дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинені всупереч вимогам ст.51 Конституції України, ст.56 Закону України «Про освіту», незабезпечення належного контролю ОСОБА_7 освіти і науки України, ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 міської ради за дотриманням Конституції та законів у галузі освіти, які призвели до порушення його прав та прав його сина і спричинили моральну шкоду.

Представник відповідача 4 ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 міської ради проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях (аркуш справи 62-64), додатково зазначив, що жодних дій, які б порушували права позивача управління освіти і науки ОСОБА_1 міської ради не вчиняло, просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Представники відповідача ОСОБА_1 навчального-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-економічний ліцей №9 іменні ОСОБА_12» в судове засідання не прибули, проте надіслали на адресу суд заперечення на адміністративний позов (аркуш справи 66-68) та клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника.

Представники відповідача 5, 6 в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Заперечення проти позову на адресу суду не надходили.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача 4, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 29.01.2014 «Про затвердження висновку щодо участі у вихованні дитини одного з батьків, що проживає окремо» затверджено висновок про участь батька ОСОБА_2 у вихованні дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 (аркуш справи 69).

У висновку органу опіки і піклування про участь батька ОСОБА_2 у вихованні дитини ОСОБА_8 встановлено побачення батькові з малолітнім сином в такі дні: І-ІІІ субота місяця з 9:00 год. до 13:00 год.; ІІ-ІV неділя місяця з 9:00 год. до 13:00 год. та зазначено, що побачення мають відбуватись в присутності матері дитини та зобовязано ОСОБА_2 не порушувати графік побачень (аркуш справи 70).

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 10.05.2017р. № 313 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 29.01.2014р. № 69 «Про затвердження висновку щодо участі у вихованні дитини одного з батьків, що проживає окремо» внесено зміни до п. 1 висновку органу опіки та піклування про участь батька ОСОБА_2 у вихованні ОСОБА_8 і встановлено побачення батькові ОСОБА_2 з сином ОСОБА_8 в такі дні: щопонеділка з 15:00 год. до 17.00 год. Побачення повинні відбуватися в присутності матері в місцях розважального характеру призначених для повноцінного відпочинку дітей (парк, кінотеатр, ляльковий театр, ТРЦ «Подоляни» та інше).

Позивач 28.03.2016 звернувся із зверненням до ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 міської ради в якому просив надати інформацію про місце навчання його сина.

ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 міської ради від 05.04.2016 №656/03 повідомило позивача про місце навчання його сина.

ОСОБА_2 15.12.2016 звернувся із заявою до ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 міської ради про те, що вчитель ОСОБА_6 не дала йому зустрітися із сином.

ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 міської ради листом від 22.12.2016 №2898/03 повідомила позивача, що ОСОБА_6 в своїх діях керувалась рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 29.01.2014 №69 «Про затвердження висновку щодо участі у вихованні дитини одного з батьків, що проживає окремо» (аркуш справи 27).

Також, ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 міської ради листом від 20.01.2017 №98/03 повідомило позивача про те, що ОСОБА_9 31.03.2016 звернулась із заявою на імя директора ТНВК ШЕЛ №9 ім. Іванни Блажкевич Рибака Г.В. із проханням про сприяння у дотриманні графіку побачень батька з сином згідно висновку органу опіки і піклування та надала копію рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 29.01.2014 №69 (аркуш справи 25, 28).

Позивач не погоджуючись із діями відповідачів звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 158 Сімейного Кодексу України (далі СК України) за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Суд бере до уваги психофізіологічні особливості дитини, її велику, у порівнянні з дорослою людиною, вразливість, а також вік, відсутність взаєморозуміння між батьками дитини щодо спілкування батька з дитиною.

Зміна обставин чи правовідносин, що мають істотне значення при визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини, в тому числі з врахуванням віку дитини, її прихильності до кожного з батьків, не позбавляє права батьків в майбутньому звернутися до суду із позовом чи органу опіки та піклування із заявою про встановлення іншого способу участі одного з батьків у вихованні дитини.

Орган опіки та піклування чи суд визначають способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, орган опіки і піклування або суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Щодо позовних вимог про визнання дій вчителя ОСОБА_1 навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів економічний ліцей №9» ім. Іванни Блажкевич Султанової Е.Г. щодо перешкоджання спілкуванню ОСОБА_2 та його сина ОСОБА_8 протиправними та зобовязати не перешкоджати такому та визнання дій директора ОСОБА_1 навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів економічний ліцей №9» ім. Іванни Блажкевич Рибака Г.В. щодо накладення резолюції на заяві ОСОБА_9 від 31.03.2016 протиправними та зобовязати його забезпечити виконання педагогічними працівниками ОСОБА_1 навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів економічний ліцей №9» ім. Іванни Блажкевич положень Конституції України та законів України з питань освіти, суд зазначає наступне.

Як випливає із матеріалів справи, у висновку органу опіки і піклування затвердженого рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради №69 було зобовязано позивача не порушувати графік побачень.

Однак, суд встановив, що позивачем в порушення графіку побачень було виявлено бажання щодо спілкування із сином, що є порушенням вимог ст.144 Конституції України, ст.19 СК України щодо обовязку виконання рішення органу місцевого самоврядування на відповідній території.

Оскільки, враховуючи заяву та встановлений графік побачень, в якому чітко зазначено, що вони повинні відбуватися в присутності матері і у визначених місцях відповідно, суд приходить до висновку, що класний керівник правомірно і обґрунтовано пояснила батькові, що не може забезпечити йому побачення з сином.

Враховуючи викладене, дані позовні вимоги не підлягають до задоволення, тому що ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_5 жодних протиправних дій щодо позивача не вчинялось.

Крім того, суд вважає необхідне зазначити, що позивач мав право у випадку незгоди із визначеними графіками побачень із сином звернутись до суду із позовом чи органу опіки та піклування із заявою про встановлення іншого способу своєї участі у вихованні дитини (зокрема і графіку побачень з дитиною). Поряд з цим, слід відзначити, що між позивачем та вчителем, а також директором ОСОБА_1 навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів економічний ліцей №9» ім. Іванни Блажкевич взагалі не виникло публічно-правових відносин.

Щодо позовних вимог до ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 міської ради суд зазначає, що жодного рішення чи будь-якого нормативного документа виданого управлінням, який би порушував права позивача не видано і протиправних дій щодо позивача не вчинено.

Також суд зазначає, що позовні вимоги позивача до ОСОБА_7 освіти і науки, ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 обласної державної адміністрації є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 не звертався до них із будь-якими вимогами, що і не заперечувалось позивачем, тому суд приходить до висновку, що будь-яких дій, які б порушували права позивача ОСОБА_7 освіти і науки, ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 обласної державної адміністрації вчинено не було.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн., суд зазначає, що відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995р. № 4 у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Крім того, вимога позивача про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимог про визнання дій неправомірними та зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні вимог позивача щодо протиправності дій відповідачів, тому вимога про відшкодування моральної шкоди також не підлягає до задоволення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

А згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

За правилами статті 94 КАС України судових витрат по справі немає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_13 до ОСОБА_7 освіти і науки України, ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, ОСОБА_3 освіти і науки ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_1 навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - економічний ліцей №9" ім. Іванни Блажкевич, директора ОСОБА_1 навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - економічний ліцей №9" ім. Іванни Блажевич Рибака Г.В., вчителя ОСОБА_1 навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - економічний ліцей №9" ім. Іванни Блажкевич Султанової Е.Г. про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений та підписаний 14.12.2017.

Головуючий суддя(підпис)Осташ А.В.

судді (підпис) Баранюк А.З.

(підпис) ОСОБА_14

копія вірна

суддяОсташ А.В.