Постанова № 70996573, 12.12.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 року справа № 813/3659/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Новак Л.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Львівській області до приватного підприємства "Анвіма" про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків, -

Встановив:

Головне управління ДФС у Львівській області звернулося з адміністративним позовом до приватного підприємства "Анвіма" про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що Головним державним ревізором-інспектором ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_2 складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 04.10.2017 №480/13-01-14-14. Директором підприємства ОСОБА_3 отримано копію наказу від 03.10.2017 №4494, однак ознайомитись із направленнями на проведення перевірки від 03.10.2017 №7519 та допустити до проведення перевірки відмовився. Враховуючи вищезазначене, провести перевірку ПП «Анвіма» (СДРПОУ - 35968870) не має можливості. Оскільки, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду, позивач просить суд постановити рішення про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках приватного підприємства "Анвіма".

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини, викладені в письмовому запереченні. Зазначає, що у відповідності до пункту 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. ГУ ДФС у Львівській області, у разі недопуску платником податків до проведення перевірки, могли прийняти рішення про арешт майна платника податків, обгрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. ГУ ДФС у Львівській області, у разі його недопуску платником податків до проведення перевірки, може звернутися до суду з вимогою виключно про арешт майна платника податків або ж з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Проте, податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків. Для виникнення у контролюючого органу права звернення до суду для застосування арешту коштів мають настати дві умови: 1) у платника податків виник податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу. Зважаючи на те, що у ПП "Анвіма" відсутні ці обставини, тому немає законних підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача. Просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, подав заперечення на позов, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71, 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

ПП «Анвіма» знаходиться на обліку платників податків в Залізничній ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області. Підприємство внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєно код СДРПОУ 35968870.

На підставі п.п.16Л.5 і 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст 20, гі.п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДФС у Львівській області від 03.10.2017 № 4494 виписано направлення від 03.10.2017 року №7519 щодо проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Анвіма» (СДРПОУ - 35968870) з питань взаєморозрахунків із ТзОВ «Хорса Груп» (40763121) за період березень 2017р., ТзОВ «Край Транс» (37132642) за період лютий 2017р., березень 2017р., ПП «Адітум Маркет» (33558727) за період квітень 2017р., ТзОВ «Брасів ЛТД» (41016656) за період травень 2017р., ПП «Інтера Актив» (40047175) за період травень 2017р.

Здійснено вихід на податкову адресу підприємства: 79021, м. Львів вул. Садова 2/а.

Головним державним ревізором-інспектором ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_2 складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 04.10.2017 №480/13-01-14-14, оскільки директором підприємства ОСОБА_3 отримано копію наказу від 03.10.2017 №4494, однак ознайомитись із направленнями на проведення перевірки від 03.10.2017 №7519 та допустити до проведення перевірки відмовився.

11.10.2017 Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - ПП "Анвіма" .

Податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків у зв'язку із відмовою платника податків від проведення фактичної перевірки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 81.2 ПК України, акт, що засвідчує факт відмови від допуску до проведення перевірки, із зазначенням заявлених причин відмови, вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Із направлення на перевірку №7519 від 03Л0.2017 року вбачається, шо підпис посадової особи у направленні на перевірку, який є підтвердженням факту предявлення Відповідачу службового посвідчення та направлення на перевірку,- відсутній.

Судом встановлено та позивачем не спростовано, те, що акт про відмову від підписання Відповідача в направленні на перевірку податковим органом не складався і Відповідачу під підпис не вручався.

Акт про відмову від допуску посадових осіб в перший день початку перевірки - 03.10.2017 року - не складався.

Позивачем не підтверджено дотримання порядку проведення перевірки, оскільки не надано до матеріалів справи докази предявлення направлення на перевірку, службових посвідчень, акти відмови від підписання в направленні на перевірку, не надано пояснень з яких обставин Відповідач не міг розпочати перевірку.

Непред'явлення Відповідачу перед початком проведення перевірки всіх документів, на підставі яких у визначений законом спосіб, податковий орган має право розпочати перевірку, поряд із іншими вище описаними порушеннями є підставою для відмови у проведенні перевірки.

Згідно з п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Так, відповідно до пп. 94.2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосований контролюючими органами лише за наявності обставин, вичерпній перелік яких наведено у пп. 94.2.1 - 94.2.7 п. 94.2 ст. 94 ПК України, зокрема якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

За змістом п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Судом встановлено, що рішенням від 11.10.2017 №17068/10/13-01-14-14 начальником ГУ ДФС у Львівській області застосовано адміністративний арешт майна відповідача.

Згідно з п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Таким чином, ГУ ДФС у Львівській області, у разі його недопуску платником податків до проведення перевірки, може звернутися до суду з вимогою виключно про арешт майна платника податків або ж з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Проте, податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Враховуючи вимоги ст. 94 ПК України, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Враховуючи те, що арешт майна платника податків - ПП "Анвіма", застосованого на підставі рішення начальника ГУ ДФС у Львівській області від 11.10.2017 №17068/10/13-01-14-14 не підтверджено судом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування арешту коштів на рахунках відповідача, оскільки такий арешт є складовою загального арешту майна.

Підпунктом 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до пп. 20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За змістом наведених норм для виникнення у контролюючого органу права звернення до суду для застосування арешту коштів мають настати дві умови: 1) у платника податків виник податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу.

Проте, доказів наявності у ПП "Анвіма" податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу суду не надано, таким чином суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ПП "Анвіма".

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Львівській області до ПП "Анвіма" про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках.

Щодо судового збору, то такий на підставі статті 94 КАС України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.12.2017.

Суддя Р.М. Брильовський