Постанова № 70996319, 14.12.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року №810/2960/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Приватного акціонерного товариства "Техмашремонт" про стягнення заборгованості щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (далі позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Техмашремонт" (далі відповідач, Товариство), в якому просить стягнути заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, згідно списку №1 у розмірі 8276,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач в порушення п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 не виконує покладений на нього обовязок щодо відшкодування органам Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №1 відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у звязку з чим у Товариства утворилась заборгованість за серпень 2017 року у розмірі 8276,38 грн., тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми вказаної заборгованості.

Представник відповідача позов не визнав та зазначив, що Приватне акціонерне товариство "Техмашремонт" не є правонаступником підприємства, на якому працювали особи, що отримують пенсію, призначену на пільгових умовах, а відтак не зобовязане відшкодувати фактичні витрати на їх виплату та доставку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 вирішено розгляд даної адміністративної справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Техмашремонт", а після зміни найменування - Приватне акціонерне товариство "Техмашремонт" створено та зареєстровано 10.06.1993 і відповідно до статуту є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно рішення №401 Білоцерківської міської ради народних депутатів від 27.11.1990. Товариство є юридичною особою з ідентифікаційним кодом 05495590, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.08.2017 (том 1, а.с. 20-25, 44-45).

Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Товариство перебуває на обліку в Білоцерківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області.

Позивачем сформовано та направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з 2017 року та з серпня 2017 року, до яких включені витрати на виплату і доставку пільгових пенсій громадянам: ОСОБА_1 1782,39 грн., ОСОБА_2 808,34 грн., ОСОБА_3 1378,04 грн., ОСОБА_4 1933,85 грн., ОСОБА_5 228,21 грн. та ОСОБА_6 2145,55 грн. (том 1, а.с. 6-7).

Вказані розрахунки отримані уповноваженою особою Товариства, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з його підписами про особисте отримання.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за серпень 2017 року по вказаним пенсіонерам на загальну суму у розмірі 8276,38 грн. відповідачем не відшкодовані, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку даним спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV, в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Стаття 1 Закону №1058-ІV визначає, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат за списком №1 передбачений пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV. Абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV визначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Коло ж осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, визначено статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII, в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Тобто, пенсійне законодавство України встановлює обовязок з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій для страхувальників, які мають або мали виробництва чи робочі місця із шкідливими умовами праці.

Відповідно до пункту 10 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з пунктом 2.14 даної Інструкції, у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням їх конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Натомість відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 за №64/8663 (далі Інструкція, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абз. 3 п. 6.1 розділу 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 розділу 2 Інструкції, страхувальниками є роботодавці, зокрема: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

При цьому, пунктом 6.3 розділу 6 Інструкції обумовлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Під час судового розгляду справи судом було досліджено надані позивачем копії трудових книжок пенсіонерів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які внесені у розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та встановлено, що всі зазначені особи були прийняті на роботу до Білоцерківського виробничого обєднання шин та ГАВ (гумо-азбестових виробів), в цехах капітальних ремонтів Централізованого ремонтного виробництва, або ж працювали в Білоцерківському виробничому обєднанні "Білоцерківшина", в цеху капітальних ремонтів Централізованого ремонтного виробництва.

При цьому, із записів у вказаних трудових книжках про зміну умов праці вбачається, що Білоцерківське виробниче об'єднання шин та ГАВ було перейменоване у Білоцерківське виробниче об'єднання "Білоцерківшина", на підставі наказу Главнефтехімпрому УРСР №313 від 31.12.1986. А відповідно до наказу №714 по в/о "Білоцерківшина" від 31.05.1989, Централізоване ремонтне виробництво було перейменоване у Орендне ремонтне підприємство виробничого об'єднання "Білоцерківшина".

Вказані обставини не заперечувались сторонами. Спір виник з приводу того, чи є Товариство правонаступником вказаних підприємств, у звязку з чим, суд зазначає наступне.

Згідно статуту Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт", Публічне акціонерне товариство "Техмашремонт" є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства "Техмашремонт" та правонаступником прав та обовязків Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, яке створене та зареєстроване відповідно до рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради народних депутатів від 27.11.1990 №401 (том 1, а.с. 44).

При цьому, у пункті 2.2 статуту ПАТ "Техмашремонт" вказано, що Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником прав та обов'язків будь-якої юридичної особи.

Зазначені обставини підтверджуються доданими до заперечень документами: копією статуту Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, рішенням №401 виконкому Білоцерківської міської ради "Про державну реєстрацію малих підприємств та орендного ремонтного підприємства", а також довідкою відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради № 1194/ю/04-11 від 04.11.2010 зі змісту якої вбачається, що Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником прав та обов'язків будь-якої юридичної особи (том 1, а.с. 40-45, 48).

Натомість правонаступником Білоцерківського виробничого обєднання "Білоцерківшина" є Відкрите акціонерне товариство "Росава", що підтверджується витягом зі Статуту ВАТ "Росава", зареєстрованим відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради народних депутатів Київської області за №117 від 19.07.1999 (том 1, а.с. 49).

Суд також враховує, що обставина відносно того, що відповідач не є правонаступником Білоцерківського виробничого об'єднання шин і ГАВ та Білоцерківського виробничого обєднання "Білоцерківшина" досліджувалась в рішенні апеляційного суду Київської області від 13.09.2017 у справі №357/9979/16-ц за позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт", Відкритого акціонерного товариства "Росава", третя особа: Білоцерківське обєднане управління Пенсійного Фонду України Київської області про надання довідки про роботу за Списком №1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У вказаному рішенні судом зазначено, що "Орендне ремонтне підприємство виробничого об'єднання "Білоцерківшина" (ОРП), - не юридична особа - створене за наказом генерального директора виробничого об'єднання від 31.05.1989 №714 шляхом перейменування централізованого ремонтного виробництва (ЦРВ) з 1 жовтня 1989 року (без створення юридичної особи згідно порядку утворення юридичних осіб, визначеному постановою КМ УРСР №299 від 11.07.1983).

"Білоцерківське орендне ремонтне підприємство" (БОРП) - юридична особа, створене і діяло на підставі рішення №401 Білоцерківської міської ради від 27.11.1990, із затвердженим міськрадою статутом, своєю гербовою печаткою, самостійним балансом та іншими встановленими законодавством ознаками юрособи. Згідно статуту не є правонаступником будь-якої юридичної особи, що підтверджено статутом та довідкою Відділу держреєстрації №1194/ю/04-11 від 04.11.2010.

У вказаному рішенні судом зроблено висновок, що в процесі приватизації Білоцерківського виробничого об'єднання шин і РАІ та Виробничого об'єднання "Білоцерківшина" було створено ВАТ "Росава", а виділення із складу ВО "Білоцерківшина" структурних підрозділів у самостійні підприємства з правом юридичної особи не проводилося.

Тобто, Централізоване ремонтне виробництво, в цехах якого працювали особи, включені позивачем до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з серпня 2017 року та з 2017 року, не мало статусу юридичної особи, а було лише структурним підрозділом Білоцерківського виробничого обєднання шин і ГАВ, яке перейменоване в Білоцерківське виробниче обєднання "Білоцерківшина", правонаступником якого є ВАТ "Росава". Водночас, статутними документами, копії яких наявні у матеріалах справи, вбачається відсутність правонаступництва між ПАТ "Техмашремонт" та Білоцерківським виробничим об'єднанням "Білоцерківшина".

Окрім того, факти роботи перелічених у розрахунках пенсіонерів на підприємствах із шкідливими умовами праці, правонаступником яких є саме Відкрите акціонерне товариство "Росава", а не Публічне акціонерне товариство "Техмашремонт", встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, в інших справах, а саме: постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 по справі №810/655/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014; постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 по справі №810/430/15, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.10.2017 №К/800/23746/15; постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 по справі №810/4667/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015, залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 02.06.2015 №К/800/26047/14; постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 по справі №810/5929/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015, залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.08.2015 №К/800/21051/15.

Суд також наголошує, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі №810/4667/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду від 02.06.2015, зобовязано Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області виключити з розрахунку Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з червня, липня 2013 року, зокрема, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Так, в силу приписів частини першої статті 72 та частини другої статі 255 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що у відповідача відсутній обов'язок щодо відшкодування пільгових пенсій щодо осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які внесені позивачем до списку фактичних витрат з серпня 2017 року.

Щодо наявних в матеріалах справи довідок, виданих відповідачем, про підтвердження пільгового характеру роботи осіб, вказаних в розрахунках, суд зазначає, що пенсійне законодавство не пов'язує обов'язок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з фактом надання уточнюючих довідок.

Такий обовязок покладається виключно на підприємства або їх правонаступників, які мають робочі місця зі шкідливими та важкими умовами праці, що дають право на отримання пенсії на пільгових умовах.

Суд також звертає увагу, що запис у трудових книжках пенсіонерів від 10.06.1993 "Орендне ремонтне підприємство перетворено у Акціонерне товариство "Техмашремонт" підстава - розпорядження (рішення) виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради народних депутатів від 10.06.1993 №1-3-149", юридичного значення не має, оскільки Білоцерківське виробниче об'єднання "Білоцерківшина" жодного відношення до Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" не має.

Ураховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав, таким чином підстави для присудження на його користь судових витрат з державного бюджету відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяБасай О.В.