Постанова № 70996307, 13.12.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р. Справа № 809/1644/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Кафарського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Федів А.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Тисменицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" про стягнення заборгованості в сумі 78,36 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2017 Тисменицьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі – позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" (далі – відповідач, ВАТ "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління") про стягнення заборгованості в сумі 78,36 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата якої пенсіонерам здійснена позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України за жовтень 2017 року по списку № 2 в загальному розмірі 78,36 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, поштове відправлення з повісткою про виклик до суду у відповідності до приписів частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, направлене ВАТ "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" за адресою його місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернулося до суду без вручення із відміткою працівника Укрпошти «вибув». В силу приписів частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістка вручена належним чином, так як поштове відправлення із даною повісткою повернене без вручення адресату з незалежних від суду причин. Наданим правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

За таких обставин, на підставі приписів статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд даної адміністративної справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд встановив наступне.

13.09.1996 ВАТ "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 17-21), перебуває на обліку в Тисменицькому об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Об’єктом оподаткування для ВАТ "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 вказаного Закону та норм Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».

Виключно Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за №21-1 (далі по тексту Інструкція), встановлює обов’язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Судом встановлено, що громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, під час роботи у ВАТ "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління".

Згідно досліджених в якості письмових доказів по справі розрахунків, складених органом Пенсійного фонду України (а.с. 10, 12, 14), загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вищевказаним громадянам, яка підлягає до стягнення з ВАТ "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" за жовтень 2017 року становить 78,36 грн.

Так, суд встановив, що сума 99,86 грн. згідно розрахунку № 5442 (а.с. 12), який надійшов Тисменицькому об’єднаному управлінню ПФУ Івано-Франківської області від Галицького об’єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області, позивачем вже виставлялась до відшкодування в жовтні 2017 року. Однак, 09.11.2017 позивач отримав уточнюючий розрахунок за жовтень 2017 року по пенсіонеру ОСОБА_2 за № 5952 (а.с. 10), згідно з яким відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в жовтні 2017 року підлягала сума в розмірі 135,12 грн. Як наслідок, не виставлена сума до відшкодування за жовтень 2017 року по пенсіонеру ОСОБА_2 становить 35,26 грн. Дані розрахунки у встановленому порядку були направлені страхувальнику, проте повернулися без вручення з відміткою «адресат вибув», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями поштових відправлень (а.с. 9, 11).

Відповідно до розрахунку № 3340 відповідач також зобов'язаний відшкодовувати пільгові пенсії по списку № 2 за жовтень 2017 року, виплачені пенсіонеру ОСОБА_3 в розмірі 43,10 грн. Даний розрахунок у встановленому порядку був направлений страхувальнику, проте повернувся без вручення з відміткою «адресат відсутній», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового відправлення (а.с. 13).

Крім того, заборгованість відповідача в сумі 78,36 грн. підтверджується карткою особового рахунку та довідкою розрахунком по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 (а.с. 7-8).

З огляду на вищевикладене, у спірних правовідносинах судом встановлено наявність визначеного чинним законодавством зобов'язання ВАТ "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" відшкодувати витрати, понесені Тисменицьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України, на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 за жовтень 2017 року в загальному розмірі 78,36 грн.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов’язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на органи Пенсійного фонду України, відповідач зобов’язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених органами Пенсійного фонду України, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються відповідачу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач зобов’язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах вказаній особі.

Пунктом 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (абзац 1).

Судом встановлено, що відповідачем не здійснено відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за жовтень 2017 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що несплата ВАТ "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за жовтень 2017 у розмірі 78,36 грн., вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, а позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" (код ЄДРПОУ 00911612) на користь Тисменицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області 78 (сімдесят вісім) грн. 36 коп. заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за жовтень 2017 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 14.12.2017.