Ухвала суду № 70995504, 12.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

12 грудня 2017 р. Справа №805/1326/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними щодо укладення угоди про розстрочення погашення заборгованості, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними щодо укладення угоди про розстрочення погашення заборгованості.

14 березня 2017 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито.

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду провадження у справі зупинялось до 08 серпня 2017 року.

08 серпня 2017 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду провадження у справі зупинено до набрання законної сили справи № 905/1026/17.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року провадження у справі було поновлено.

В судове засідання призначене на 05 грудня 2017 року позивач не прибув, однак про дату, час і місце судового розгляду відповідно до повідомлений належним чином.

Згідно ч. 3 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації. Враховуючи наведене вище, беручи до уваги приписи ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35, ч. 1 ст. 40 КАС України, позивач є повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року провадження у справі було зупинено до 12 грудня 2017 року.

06 грудня 2017 року представник позивача повідомлявся про наступну дату судового засідання. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35, ч. 1 ст. 40 КАС України про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

12 грудня 2017 представник позивача у судове засідання не з’явився. Про причини не явки суд не повідомив.

Надаючи оцінку доказам, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Крім наявних прав, особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов'язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом.

При цьому, процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими, ніж права і обов'язки іншої особи, яка бере участь у справі.

Так, будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, повідомлення суд про неможливість прибуття в судове засідання (ст.40 КАС України), дотримання процесуальних строків тощо.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічний припис міститься також у ч.3 ст.128 КАС України.

Суд зазначає, що наслідок неявки позивача, передбачений наведеними нормами КАС України, є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки позивача в судове засідання.

При цьому, неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і у суду є достовірні докази того, що обидва рази позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

"Повторність" означає вчинення знову, тобто основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного. При цьому, черговість та порядок вчинення дій не впливає на факт їх повторності. Тому "повторне неприбуття", як підстава для залишення позовної заяви без розгляду, означає неявку у судове засідання два чи більше разів без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття протягом усього розгляду справи (та не обов'язкове двічі підряд).

Аналогічні висновки викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2011 року у справі № К/9991/15646/11.

В силу приписів ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції) наголошує, що п.1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства"). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення у справі "ОСОБА_1 проти України").

Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії").

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Суд враховує, що вимоги ч.3 ст.128 та п.4 ч.1 ст.155 КАС України перешкоджають позивачеві зловживати своїми процесуальними правами та штучно затягувати розгляд справи.

Позивач про розгляд справи у судовому засіданні був повідомлений належним чином, однак двічі в судове засідання не з'явився, заяв про розгляд справи без його участі суду не надав. Водночас, неявки позивача в судові засідання спричиняє затягування строків розгляду справи, що є порушенням як положень КАС України, так і п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Знаючи про розгляд даної справи, не цікавився прийнятими по ній рішеннями, тобто непослідовно та безвідповідально віднісся до своїх позовних вимог. Зазначена поведінка позивача свідчить про втрату ним інтересу до даного предмету судового розгляду.

Суд вжив достатніх заходів з метою сприяння позивачеві у ефективній реалізації ним права на справедливий суд, в тому числі шляхом забезпечення доступу до правосуддя. З огляду на систематичний характер неприбуття позивача до суду без існування для цього поважних причин, залишення позовної заяви без розгляду є пропорційним обмеженням, яке переслідує законну мету, не звужує та не зменшує доступ до правосуддя.

За таких обставин позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними щодо укладення угоди про розстрочення погашення заборгованості необхідно залишити без розгляду.

Суд зазначає, що з врахуванням вимог п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена позивачем сума судового збору не повертається.

Згідно ч.3 ст.155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись п.4 ч.1 ст.155, ст.ст.160, 165, 167, 186, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними щодо укладення угоди про розстрочення погашення заборгованості - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Галатіна О.О.