Постанова № 70995495, 05.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 р. Справа №805/3471/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., за участю секретаря судового засідання Шташаліс О.О., за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_3 Московської до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконною та скасування вимоги від 05.07.2017 № Ю-9804-25 на загальну суму 10196060,47 грн.

Товариство з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_3 Московської звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконною та скасування вимоги від 05.07.2017 № Ю-9804-25 на загальну суму 10196060,47 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 31.07.2017 Товариство з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_3 Московської отримало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-9804-25 від 05.07.2017 зі сплати єдиного внеску станом на 30.06.2017 на загальну суму 10 196 060,47 грн.

Товариство з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_3 Московської вважає себе звільненим від сплати єдиного соціального внеску у звязку з форс-мажорними обставинами, не погоджується з цією вимогою у повному обсязі і просить скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області Ю-9804-25 від 05.07.2017 зі сплати єдиного внеску станом на 30.06.2017 на загальну суму 10 196 060,47 грн. в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких посилається на те, що викладені у позовній заяві вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволені позову, позивачем не нараховані та своєчасно не нараховані, не обчислені суми єдиного внеску та не відображені у звітності, що подається до органів доходів і зборів. Крім того, зазначає, що посилання позивача на пункт 9-4 розділу VIII Прикінцевих положень Закону України № 2464 неправомірне, оскілки згідно пункту 28 розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, зміни, внесені Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року № 1669-VII до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 втратили чинність.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав надані заперечення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_3 Московської (далі ТДВ Шахта імені ОСОБА_3 Московської) зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 36182252, місцезнаходження: 85201, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Фестивальна, буд. 1, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на податковому обліку у Бахмутській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області. (а.с. 24)

Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028), знаходиться за адресою: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016р. № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016р. за № 839/28969.

Як встановлено судом, Товариство з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_3 Московської 31.07.2017 отримало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-9804-25 від 05.07.2017 зі сплати єдиного внеску станом на 30.06.2017 на загальну суму 10 196 060,47 грн. (а.с. 13)

Не погодившись з зазначеною вимогою, позивач звернувся зі скаргою від 04.08.2017 за №0408ю до Державної фіскальної служби України на вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-9804-25 від 05.07.2017. За результатом розгляду скарги Державною фіскальною службою України, позивачем було отримано рішення від 14.09.2017 № 20489/6/99-99-11-02-02-25 щодо залишення вимоги без змін а скарги позивача - без задоволення. ( а.с. 22-23)

Не погодившись з рішенням Державної фіскальної служби, ТДВ Шахта імені ОСОБА_3 Московської звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

Також з матеріалів справи вбачається, що сертифікатом (висновком) № 858 про настання обставин непереборної сили від 13.10.2014 № 3756/05-4 Торгово-промислова палата України засвідчила Товариству з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_3 Московської настання обставин непереборної сили з 14.04.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обовязкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України обставини непереборної сили тривали та дату закінчення їх терміну встановити було неможливо.(а.с. 50)

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обовязок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на платника єдиного внеску покладений обовязок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 201 року № 1669-VII (надалі Закон № 1669). Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, яке втратило чинність 2 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, в тому числі м. Дзержинськ (перенайменування у м. Торецьк) Донецької області було віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України м. Дзержинськ (Торецьк) Донецької області знову віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Статтею 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування доповнено пунктом 9-3 такого змісту (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин): платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються.

Отже, для застосування положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування необхідно дотримуватися двох чинників одночасно: періоду дії законів та території, визначеної переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

З цього приводу суд зазначає, що вищезазначеним Законом визначений період, протягом якого така заява подається, а саме не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Станом на день розгляду справи антитерористична операція не закінчена. Крім цього, суд зазначає, що норма, яка стосується не застосування штрафних та фінансових санкцій, передбачених статтями 25, 26 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, не містить у собі такої умови як подання заяви.

Відповідно до частини 2-3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Пунктом 5 статті 11 Закону № 1669 передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення. На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р до зазначених населених пунктів належить м. Дзержинськ (Торецьк) Донецької області. В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Кабінет Міністрів України 2 грудня 2015 року розпорядженням № 1275-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (далі - Перелік), і пунктом 3 вказаного розпорядження визнав такими, що втратили чинність, розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р та від 05.11.2014 року № 1079-р.

За змістом частини 1 статті 58 Конституції України термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку. Преамбулою Закону № 1669 встановлено, що цей закон прийнятий з метою забезпечення підтримки в тому числі субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до статті 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як вже зазначалось, до матеріалів справи надано сертифікат Торгово-промислової палати України від 13.10.2014 року № 858 про настання обставин непереборної сили, яким засвідчені обставин настання непереборної сили з 14.04.2014 ТДВ Шахта імені ОСОБА_3 Московської при здійснені господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих акті України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів.

Суд також зазначає, що Законом України Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 02 березня 2015 року №219-VIII щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII були внесені зміни до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року №1669-VII, у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669 виключено.

Таким чином, положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тоді як змін безпосередньо до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) пункту 9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було. Тобто на теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції закону Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування пункту 9-4 розділу VIII прийнято не було.

Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII не містить у собі інформації щодо виключення з розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування пункту 9-4.

Також, суд зауважує, що основною задачею Закону України № 1669, є, зокрема, забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції. Станом на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, триває. Таким чином, позивач є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону № 2464-VI, та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яка на даний час триває.

Суд зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, перелік територій, на яких здійснювалась антитерористична операція, був визначений. Крім того, суд зауважує, що не потребує додаткового засвідчення форс-мажорних обставин, по яким чітко визначено критерій та встановлено звільнення від сплати Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції. Як наслідок, у відповідності до приписів Закону України №1669 позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обовязків платника єдиного внеску.

Стосовно застосування до спірних правовідносин положень Закону України № 1669 суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

В пункті 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на положення частини 1 статті 58 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від лютого 1999 року у справі №1-7/99, беручи до уваги той факт, що Законом України № 1669 на момент його прийняття було встановлено звільнення платників єдиного внеску від виконання своїх обовязків за певних умов безпосередньо на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, суд вважає що вказаний закон в даній частині не має зворотної дії.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що позовна вимога про скасування вимоги від 05.07.2017 № Ю-9804-25 на загальну суму 10196060,47 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується платіжними дорученнями № 1 та № 2 від 29.09.2017, позивач за подання адміністративного позову сплатив у загальній сумі 152940,91грн.

Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області у розмірі 152940,91грн.

Повний текст постанови виготовлений 12.12.2017.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_3 Московської до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконною та скасування вимоги від 05.07.2017 № Ю-9804-25 на загальну суму 10196060,47 грн. - задовольнити.

Скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 05.07.2017 № Ю-9804-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 10196060,47 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) на користь Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_3 Московської (код ЄДРПОУ 36182252, місцезнаходження: 85201, Донецька область, м. Дзержинськ (Торецьк), вул. Фестивальна, буд. 1) суму судових витрат у розмірі 152940,91грн.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 05.12.2017, за участю сторін.

Повний текст постанови складається у відповідності до ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Голошивець І.О.