Постанова № 70995478, 13.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 р. Справа № 805/3684/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Давиденко Т.В.

суддів Голубової Л.Б., Кочанової П.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довір. від 19.10.2017 року № 40

від відповідачів ОСОБА_2 довір. від 05.09.2017 року № 99-99-11-17/05/77

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Приватного

акціонерного товариства «Бетонмаш»

до відповідачів:

1. Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

2. Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Бетонмаш» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про:

- визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України щодо відмови у наданні розстрочення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб ПрАТ «Бетонмаш» в сумі 2813831 грн. 03 коп. на строк 60 місяців, з періодами сплати в сумі 46897 грн. 18 коп. щомісячно;

- зобовязання Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України прийняти рішення про розстрочення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб ПрАТ «Бетонмаш» в сумі 2813831 грн. 03 коп. на строк 60 місяців, з періодами сплати в сумі 46897 грн. 18 коп. щомісячно.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, відповідачі, відмовляючи у наданні розстрочення податкового боргу, діяли з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Вказує на те, що відповідачі безпідставно посилались на недотримання поивачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» та «Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань та податкового боргу платників податків» від 10.10.2013 року № 574, оскільки заява товариства про надання розстрочення податкового боргу за змістом повністю відповідала вимогам вказаних законодавчих актів.

Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

В запереченнях на позовну заяву відповідачі вказали на її безпідставність та зазначили, що, приймаючи рішення про відмову в наданні розстрочки сплати суми податкового боргу позивачу, контролюючі органи діяли в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України.

Вказують на те, що за результатами аналізу фінансового та майнового стану ПрАТ «Бетонмаш» Державна фіскальна служба України встановила, що чистий дохід від реалізації продукції порівняно з відповідним періодом 2016 року збільшився на 24,8% і склав 28 млн.грн., валовий прибуток зріс на 14,7% і склав 7,5 млн.грн., вартість власного капіталу на 30.06.2017 року склала 36,2 млн.грн. при незначній сумі залучених коштів - лише 67000 грн., загальна вартість майна зросла на 7,2 млн.грн. і оцінюється у 8,5 млн.грн. та на час розгляду заяви товариство має значний фінансовий ресурс у вигляді дебіторської заборгованості на суму 23,7 млн.грн., що є підставою для висновку про спроможність товариства виконувати свої зобов?язання перед бюджетом.

Враховуючи наведене, просять в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд зясував наступні обставини справи.

ПрАТ «Бетонмаш» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ЄДРПОУ 00240052), місцезнаходження юридичної особи: 84105, Донецька область, м. Словянськ, вул. Солоділова, буд. 1, перебуває на обліку як платник податків у Словянської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (а.с. 11-14).

18.07.2017 року ПрАТ «Бетонмаш» звернулось до ГУ ДФС у Донецькій області з заявою про розстрочення узгодженої суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2813831 грн. 03 коп., строк сплати якої вже минув, на строк 60 місяців з періодами сплати в сумі 46897 грн. 18 коп. щомісячно, яке направлене останнім до ДФС України (а.с. 15).

23.08.2017 року Головне управління ДФС у Донецькій області на адресу ПрАТ «Бетонмаш» надіслало лист № 19460/10/05-99-17-01-06 про розгляд звернення щодо надання розстрочення податкового боргу, у якому зазначило, що термін дії розстрочення, запропонованого на розгляд органів ДФС з липня 2017 року по липень 2022 року виходить за межі 5-ти бюджетних років (а.с. 166).

Листом від 23.08.2017 року № 22728/7/99-99-17-04-17 Державна фіскальна служба України відмовила ПрАТ «Бетонмаш» в задоволенні заяви від 18.07.2017 року посилаючись на недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» від 27.12.2010 року № 1235 та «Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань та податкового боргу платників податків» від 10.10.2013 року № 574 (а.с. 108).

За результатами аналізу фінансового та майнового стану ПрАТ «Бетонмаш» Державна фіскальна служба України встановила, що чистий дохід від реалізації продукції порівняно з відповідним періодом 2016 року збільшився на 24,8% і склав 28 млн.грн., валовий прибуток зріс на 14,7% і склав 7,5 млн.грн., вартість власного капіталу на 30.06.2017 року склала 36,2 млн.грн. при незначній сумі залучених коштів - лише 67000 грн., загальна вартість майна зросла на 7,2 млн.грн. і оцінюється у 8,5 млн.грн. та на час розгляду заяви товариство має значний фінансовий ресурс у вигляді дебіторської заборгованості на суму 23,7 млн.грн.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач вважає неправомірним висновок податкового органу про недотримання ним вимог чинного законодавства, тому просить визнати дії відповідачів протиправними та зобов?язати прийняти рішення про розстрочення суми боргу.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідачі у справі - субєкти владних повноважень, на яких чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, обчислення і сплати податків.

Таким чином, на позивача у справі покладений обовязок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Стосовно доводу позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в наданні розстрочення сплати суми податкового боргу, суд враховує наступне.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до п.п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платники податків мають право одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Відповідно до п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 100.4 ст. 100 Податкового кодексу України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України розроблений Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 574.

Пунктом 3.1 Порядку встановлено, що для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

- аналізу фінансового стану;

- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

- розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Згідно пп. 3.1.3 п 3.1 Порядку підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

Зокрема, пунктом 2 та 3 вказаного переліку визначені наступні обставини, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, а саме:

- загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі, яка підтверджується висновком про результати

аналізу фінансового стану заявника, що проводиться контролюючим органом за даними бухгалтерського обліку.

- недостатність майна заявника - фізичної особи (без урахування майна, на яке відповідно до законодавства не може бути звернено стягнення) для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному

обсязі чи відсутність у заявника - фізичної особи майна, яка підтверджується результатами проведеного контролюючим органом аналізу поданих заявником документів щодо

наявності власного рухомого та нерухомого майна, а також власних доходів.

Тобто, при розгляді питання про надання платнику податків розстрочення суми податкового боргу, контролюючий орган зобов?язаний провести аналіз фінансового та майнового стану заявника, про що скласти відповідний висновок.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, за результатами аналізу фінансового та майнового стану ПрАТ «Бетонмаш» Державна фіскальна служба України встановила, що чистий дохід від реалізації продукції порівняно з відповідним періодом 2016 року збільшився на 24,8% і склав 28 млн.грн., валовий прибуток зріс на 14,7% і склав 7,5 млн.грн., вартість власного капіталу на 30.06.2017 року склала 36,2 млн.грн. при незначній сумі залучених коштів - лише 67000 грн., загальна вартість майна зросла на 7,2 млн.грн. і оцінюється у 8,5 млн.грн. та на час розгляду заяви товариство має значний фінансовий ресурс у вигляді дебіторської заборгованості на суму 23,7 млн.грн., що є підставою для висновку про спроможність товариства виконувати свої зобов?язання перед бюджетом.

Відповідно до п. 3.2 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 574 за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви:

- приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу доходів і зборів (додаток 2);

- відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених цим Порядком.

Оскільки за результатами аналізу фінансового та майнового стану заявника контролюючим органом встановлено, що чистий дохід від реалізації продукції порівняно з відповідним періодом 2016 року збільшився на 24,8% і склав 28 млн.грн., валовий прибуток зріс на 14,7% і склав 7,5 млн.грн., вартість власного капіталу на 30.06.2017 року склала 36,2 млн.грн. при незначній сумі залучених коштів - лише 67000 грн., загальна вартість майна зросла на 7,2 млн.грн. і оцінюється у 8,5 млн.грн. та на час розгляду заяви товариство має значний фінансовий ресурс у вигляді дебіторської заборгованості на суму 23,7 млн.грн., що є підставою для висновку про спроможність товариства виконувати свої зобов?язання перед бюджетом, суд вважає обґрунтованою відмову в наданні позивачу розстрочення сплати суми податкового боргу.

Стосовно вимоги позивача про зобов?язання відповідача прийняти рішення про надання ПрАТ «БЕТОНМАШ» розстрочення суми податкового боргу, суд враховує наступне.

Перелік органів, які приймають рішення про надання розстрочення суми податкового боргу, визначений статтею 100 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 100.9.2 п. 100 ст. 100 Податкового кодексу України рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, у разі, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов'язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 мільйон гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно пп. 100.9.3 п. 100.9 рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум, якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Крім того, перелік органів, які приймають рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобовязань або податкового боргу, визначений, також, Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків від 10.10.2013 року № 574, відповідно до п. 2 якого, розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком:

Міністерство доходів і зборів України - без обмежень суми;головні управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - на суму не більше 3 млн гривень;

державні податкові інспекції, спеціалізовані державні податкові інспекції - на суму не більше 300 тис. гривень.

Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу) у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку:

щодо загальнодержавних податків та зборів - керівником органу доходів і зборів (його заступником);

щодо місцевих податків і зборів - керівником органу доходів і зборів (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу) щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) Міністерства доходів і зборів України, про що повідомляється Міністерство фінансів України.

Таким чином, прийняття рішення про надання платнику податків розстрочення суми податкового боргу, в розумінні зазначених норм чинного законодавства, покладене на органи державної фіскальної служби, тобто, є дискреційними функціями такого органу, що мають можливість надати повне або часткове визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Оскільки нормами прямої дії Закону на відповідача покладений обов?язок прийняття рішення про надання платнику податків розстрочення суми податкового боргу на підставі проведеного аналізу фінансового та майнового стану такого платника, у суду немає підстав для задоволення позовних вимог саме у такий спосіб як повторне зобов?язання виконати покладені на нього дискреційні функції.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд вважає, що відповідачами надані належні докази правомірності дій щодо відмови в наданні позивачу розстрочення суми податкового боргу в розумінні зазначеної норми Закону.

Оскільки за результатами аналізу фінансового та майнового стану позивача відповідачем встановлено, що чистий дохід від реалізації продукції порівняно з відповідним періодом 2016 року збільшився на 24,8% і склав 28 млн.грн., валовий прибуток зріс на 14,7% і склав 7,5 млн.грн., вартість власного капіталу на 30.06.2017 року склала 36,2 млн.грн. при незначній сумі залучених коштів - лише 67000 грн., загальна вартість майна зросла на 7,2 млн.грн. і оцінюється у 8,5 млн.грн. та на час розгляду заяви товариство має значний фінансовий ресурс у вигляді дебіторської заборгованості на суму 23,7 млн.грн., що дає підстави для висновку про спроможність товариства виконувати свої зобов?язання перед бюджетом, прийняття рішення про надання розстрочення суми податкового боргу є дискреційними функціями контролюючого органу, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають..

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 574, Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Бетонмаш» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України щодо відмови у наданні розстрочення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб ПрАТ Бетонмаш у сумі 2813831 грн. 03 коп. на строк 60 місяців, з періодами сплати в сумі 46897 грн. 18 коп. щомісячно та зобовязання Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України прийняти рішення щодо розстрочення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб ПрАТ «Бетонмаш» у сумі 2813831 грн. 03 коп. на строк 60 місяців, з періодами сплати в сумі 46897 грн. 18 коп. щомісячно відмовити повністю.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Давиденко Т.В.

Судді Голубова Л.Б.

ОСОБА_3