Ухвала суду № 70994321, 11.12.2017, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/820/17

Провадження № 2-о/603/43/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2017 р. м.Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Іванчука В. М. ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1, заінтересована особа Монастириська міська рада, Відділ Держгеокадастру в Монастириському районі про встановлення неправильності запису в державному акті на право власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в Монастириський районний суд Тернопільської області з заявою в якій просить внести зміни у правовстановлюючий документ – державний акт серії ТР №015603 UA на право власності на земельну ділянку вказавши анкетні дані власника як ОСОБА_1.

Відповідно до ст.ст. 3, 10, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. При цьому згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

Заява про встановлення факту, що має юридичне значення, повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 119 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 258 цього Кодексу.

Положеннями ст. 258 ЦПК України визначено, що у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено:

- який факт заявник просить встановити та з якою метою;

- причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

- докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Таким чином, якщо у заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує цей факт, якими доказами він підтверджується, або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст. 121 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху і надає заявникові строк для усунення недоліків.

Так в заяві, поданій ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення конкретно не зазначено який саме факт із вказаних в ст. 256 ЦПК України заявник просить встановити так як даною статтею не передбачено внесення змін у правовстановлюючий документ, зокрема і в державний акт серії ТР №015603 UA на право власності на земельну ділянку щодо зазначення в ньому анкетних даних власника як ОСОБА_1, про що в прохальній частині заяви просить заявник.

Проте згідно п.6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Таким чином заявник повинен був звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

В заяві ОСОБА_1 вказує, що внесення змін в державний акт на право власності на земельну ділянку має для нього юридичне значення, оскільки не дає можливості у повній мірі використати своє конституційне право на користування своєю власністю, проте конкретно не зазначає з якою метою йому потрібно встановити юридичний факт, не вказує які особисті немайнові чи майнові права можуть виникнути, змінитися чи припинитися при встановленні допущеної помилки (п.1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України).

Окрім зазначеного в поданій заяві заявник не вказав, що перешкоджало йому усунути допущену помилку в позасудовому порядку та не надав доказів причин неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт. Тобто відсутні дані, які свідчать про те, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення та неможливість внесення відповідних змін (п.2, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 256 ЦПК України).

За правилами визначеними ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 121, 258 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Монастириська міська рада, Відділ Держгеокадастру в Монастириському районі про встановлення неправильності запису в державному акті на право власності на земельну ділянку - залишити без руху.

2. Надати заявнику ОСОБА_1 термін для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання заявником ухвали.

3. Копію даної ухвали направити особі, яка звернулася з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

4. ОСОБА_2 ОСОБА_1. Томовичу, що у разі не виправлення вказаних в ухвалі недоліків до вказаного строку заява вважається не поданою і повертається особі, яка звернулася з заявою.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.