Постанова № 70992114, 13.12.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/14689/17 3/335/2105/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за адміністративним протоколом № 48, що надійшла з Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, с. Полівці Барського району Вінницької області, працюючого снайпером військової частини 3029, солдат, який проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Проведеним військовою прокуратурою Запорізького гарнізону вивченням стану законності та заходів щодо її забезпечення у військовій частині 3029, що дислокується за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне Шосе, 113, у діях окремих військовослужбовців виявлені ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлено, що з грудня 2016 року і по теперішній час солдат ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді снайпера військової частини 3029.

Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, солдат ОСОБА_1 був зобовязаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обовязок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обовязки, бути готовим до виконання завдань, повязаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_1 повинен був неухильно дотримуватися військової дисципліни.

Відповідно до ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за виконання своїх обовязків, вимог військових статутів. Зобовязує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції України, неухильно виконувати вимоги військових статутів.

Також, відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ зі змінами, визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Поняття особливий період міститься в абзаці 11 статті 1 Закону України «Про оборону України», у якому передбачено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обовязку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У свою чергу, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абз. 4 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Обставинами (умовами), що визначають момент настання особливого періоду є: або оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент введення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях.

Таким чином, часткова мобілізація, яка оголошувалася Указами Президента України, є складовою частиною особливого періоду.

Згідно рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України», уведеного в дію Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014, у Донецькій та Луганській областях проводиться антитерористична операція.

В силу положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» Збройні Сили України та інші військові формування приймають участь в антитерористичній операції визначеним складом сил і засобів.

У відповідності до абзацу 8 статті 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Президент України приймає рішення про демобілізацію із внесенням відповідного Указу на затвердження Верховною Радою України.

Демобілізація - це комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно- рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

За викладених обставин особливий період як часовий проміжок, що охоплює мобілізацію, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, не завершився.

Проте, в порушення вищезазначених вимог Статутів Збройних Сил України солдат ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення за наступних обставин:

18.09.2017 року солдат ОСОБА_1, без поважних причин, в умовах особливого періоду, не з'явився вчасно на службу до військової частини 3029, що дислокується за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне Шосе, 113, та був відсутній на службі до 20.09.2017 року проводячи час на власний розсуд за місцем свого проживання у м. Запоріжжі, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, зі складеним протоколом згоден, свою провину визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: адміністративним протоколом № 48 від 11.11.2017 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1, висновком службового розслідування по факту не прибуття на службу без поважних причин від 29.09.2017 року.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан порушника, обставини, що помякшують та відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, суд дійшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП у вигляді штрафу .

Керуючись ст.ст. 8, 33, 34, 35, 172-11, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста сорока пьяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 2 465(дві тисячі чотириста шістдесят пьять) грн. у доход держави (р.р. 31116106700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, одержувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, код платежу 22011800, банк одержувач ГУДКСУ у Запорізькій області,).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в дохід держави судовий збір у розмірі 320 грн. (одержувач: УДКСУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, 22030001, код отримувача ЄДРПОУ 38025409, банк отримувача: УДК у м. Запоріжжя ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, рахунок отримувача 31210206700007, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 37408442).

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Ю.В. Геєць