Рішення № 70989011, 20.11.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11323/17

Провадження № 2/234/4329/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі головуючого судді Пікалової Н.М.,

при секретарі Романенко К.П.,

позивача ОСОБА_1,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення сплачених за договором коштів

В С Т А Н О В И В:

В Краматорський міський суд звернулася з позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення сплачених за договором коштів

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що в кінці травня на початку червня 2017 року з реклами, розклеєної та розповсюджуваної у інший спосіб, в тому числі із рук в руки у м. Краматорську вона дізналась про можливість утеплення квартири за рахунок встановлення рам на балконі та знижки в оплаті за ці роботи до 20 відсотків, які надаються пенсіонерам. Її зацікавила ця реклама, виконана типографським способом, з зазначеною у ній адресою виконавця робіт, яка викликала довіру і вона по одному із трьох зазначених в рекламному листочку телефонів, а саме по телефону 095-249-8117 10 червня 2017 року зателефонувала і сказала, що бажає облаштувати балкон квартири. Її співбесідник-чоловік, запитав адресу квартири. Вона повідомила, що це квартира за номером 6 у будинку 23 по вул. Ярослава Мудрого у м. Краматорську. Наступного дня у неділю 11 червня 2017 о пів на другу на її мобільний телефон подзвонив чоловік з приводу облаштування балкона, сказав, що прийде пізніше. Приблизно о третій годині на цю квартиру прийшов чоловік, відрекомендувався ОСОБА_4, сказав, що він від підприємця ОСОБА_3, що він технік. Більше про себе нічого не сказав, і попросив показати йому балкон. Пішов на балкон, рулеткою міряв розміри фасаду та торців балкону, зробив відповідні записи у своєму блокноті. Вона була в квартирі разом зі співмешканцем ОСОБА_5. Після цього ОСОБА_4 сам запропонував їй зробити раму із склопластика ПХВ з подвійним склом, над рамою покрівлю з металочерепиці, боки облицювати сайдінгом. Вона дала згоду на таку роботу. ОСОБА_4 сказав, що ця робота буде коштувати 17800 грн. Вона відповіла, що у мене таких грошей немає. Він зателефонував ОСОБА_6 і сказав, що вона пенсіонерка, з її пенсійного посвідчення продиктував її дані. Послухав відповідь і сказав, раз Ви пенсіонерка, то буде Вам знижка 20 відсотків, і остаточна сума договору буде 14800 грн. Ще він сказав, що можна під цей договір оформити кредит в банку, що передбачено урядовою програмою «Теплі кредити», тоді буде гарантована державою знижка від 20 до 30 відсотків кредиту і його сплатить держава. Вона відповіла, що не хоче звязуватися з банком, сказала, що вона готова заплати грошима в наявності 11000 грн. Він, сидячи за столом, почав на бланку оформляти договір. На її питання, чому договір оформлюється не в офісі підприємцем ОСОБА_3 ОСОБА_4 на це відповів, як технік, який працює за дорученням підприємця має при собі все необхідне, при цьому показав бланк, виконаний типографським способом, на другому аркуші якого вже був підпис, а на ньому відбиток круглої печатки, на якій зазначено таке «Україна, Луганська область Фізична особа підприємець ОСОБА_3. І.н. НОМЕР_1». Вона повірила, що цей ОСОБА_4 діє від імені підприємця ОСОБА_3. На його прохання надала йому свій паспорт, з якого він переписав всі її анкетні дані та інші дані про те, ким і коли видано паспорт. Також в договорі про надання послуг від 11 червня у п.п. 1.4 «цвет профиля» він написав «белый», у п.п. 1.5. «заполнение - 4 мм.», у п.п. 1.6. «профиль - WSD-400». у п.п. 2.1. «стоимость заказа составляет 14800 грн. у п.п.2.2. «задаток 11000 грн.», у п.п.2.3. «долг до передачи в собственность 3800 грн.» На другому аркуші в останньому абзаці договору він власноручно написав «Киселева Елена Евгениевна». Окрім того, на отримані від неї 11000 грн. ОСОБА_4 видав їй квитанцію, у якій власноруч написав у відповідних графах «ФЛП ОСОБА_3 11 июня 2017, ОСОБА_7, сума 11000 грн.. На бланку цієї ще незаповненої квитанції вже був аналогічний підпис ФОП ОСОБА_3 і відбиток її печатки. Вона прочитала, що записано у квитанції, і звернула увагу, що у графі підстава записано «балконная рама», і запитала у ОСОБА_4, чому записано тільки балконна рама, оскільки вони ж домовились про значно більший обсяг робіт. На це він відповів, що весь обсяг робіт, а саме виготовлення та монтаж рами, підвіконня під раму з відливом води, покрівлі, боковин балкона знизу до покрівлі, і також облицювання сайдингом зовнішньої сторони від підлоги балкону до нижньої частини рами - все це не пишеться у квитанції, а зазначено у договорі, який ви підписали. На решту несплаченої суми - 3800 грн., ОСОБА_4 від її імені написав розписку (доповнення до договору), що вона зобовязуються цю суму сплатити поздовж трьох місяців, вона її підписала. Підписала також і незаповнений бланк комерційної пропозиції, який повинен бути додатком № 1 до договору. Після вивчення договору, вони зясували, що він не спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки цей договір не містив у собі ніяких зобовязань з боку ФОП ОСОБА_3, про що ним розповів її співучасник ОСОБА_4, обіцяючи замовлення та монтаж рами, підвіконня під раму з відливом води, покрівлі, боковин балкона знизу до покрівлі, і також облицювання сайдингом зовнішньої сторони від підлоги балкону до нижньої частини рами. У понеділок 12.06.2017 року вона зателефонувала на телефон, зазначений у рекламі, а саме 066-156-72-63. Відповів той же ОСОБА_4, вона йому сказала, що хочу розірвати договір. Він їй відповів, що сьогодні це зробити неможливо, оскільки понеділок у них вихідний. 13.06.2017 року о пів на девяту годину вона зі співмешканцем особисто звернулася до ФОП ОСОБА_3 з написаною заявою про розірвання договору. У призначений день 15.06.2017 вона прийшла до відповідача, і остання запропонувала переробити договір, щоб виконати усі роботи по балкону, обіцяні ОСОБА_4, але за це треба буде ще доплатити. 16.06.2017 вона знову разом з ОСОБА_5 пішла до відповідачки з проханням розірвати договір та повернути гроші. У цей же день відповідачка надала їй власноручно написану відповідь на її заяву від 13.06.2017, у якій зазначила, що минулого дня вже оформила її замовлення і воно вже у виробництві на заводі у м. Дніпро. Також відповідач вручила підписану нею 11.06.2017 комерційну пропозицію і копію специфікації до замовлення SP000589868 ТОВ «Підприємство «Монтажстрой» від 12.06.2017. У цих документах зазначена тільки балконна рама. Ніяких інших документів, у яких би було зазначено весь перелік матеріалів, та обсяг, обумовлених з ОСОБА_4 по балкону робіт, їй не надали. З наведеного випливає, що вартість тільки однієї рами без її монтажу становить 14800 грн., що є повним обманом і порушенням її прав, як споживача, оскільки така рама за ринковими цінами коштує мінімум у два рази дешевше. Просить розірвати договір про надання послуг б/н від 11.06.2017, укладений між нею та ФОП ОСОБА_3; стягнути з відповідача на її користь сплачені нею грошові кошти 11.06.2017 за цим договором у сумі 11000, 00 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позові підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог. Суду пояснила, що вона попросила свого знайомого зробити заміри у позивачки. Ця людина не працює офіційно в її офісі. Позивачкою було підписано договір і внесена авансова сума в розмірі 11000 грн. Зразу вона оплатила заказ на завод, який виготовляє вікна, заказ було виконано і вікна доставлені, але позивачка відмовилась від оплати боргу в сумі 3800грн. Позивачка дійсно приходила до неї і просила розірвати договір, але її поясняли, що заказ вже в роботі і тому розірвати договір неможливо. Вважає, що позов безпідставний і в його задоволенні треба відмовити.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні будучи попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України під присягою пояснив, що 11.06.2017 він був вдома разом із своєю співмешканкою ОСОБА_1, приблизно о 15-00 годині до них прийшов ОСОБА_4, який зробив заміри фасаду балкону, а також запропонував зробити раму із склопластика та інші будівельні роботи, та повідомив що це буде коштувати 17800, 00 грн., але його співмешканка сказала йому, що таких грошей немає, оскільки вона пенсіонер, та вона розраховує лише на 11000,00 грн. Вона зробила передоплату в розмірі 11000,00 грн. На другий день вони телефонували до ОСОБА_4, хотіли розірвати договір, але він повідомив, що сьогодні вихідний день. 13.06.2017 він із співмешканкою звернулися до відповідача з метою розірвати договір та повернути грошові кошти сплачені по договору. 16.06.2017 відповідач їм повідомила, що їх замовленні вона відправила у м. Дніпро для виготовлення.

Заслухавши пояснення позивачки, відповідачки, свідка, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до договору про надання послуг б/н від 11.06.2017, між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір, останньою було внесено 11000,00 грн., що також підтверджується квитанцією від 11.06.2017. (а.с. 5-7).

У відповідності до заяви позивача від 13.06.2017, ОСОБА_1 зверталася до відповідача з вимогою розірвати договір про надання послуг б/н від 11.06.2017, проте їй було відмовлено. (а.с. 9).

Відповідно до замовлення SP000589868 ТОВ «Підприємство «Монтажстрой» від 12.06.2017, на виробництві даного підприємства перебуває тільки балконна рама. (а.с. 10).

Крім того, 16.06.2017 ОСОБА_1 знову звернулася до ФОП ОСОБА_3 з вимогою розірвати договір та повернути сплачені нею грошові кошти, дані обставини підтверджуються квитанцією про поштові відправлення. (а.с. 12-13).

Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зверталася із скаргою до Головного Управління Держпродспожвслужби в Донецькій області від 19.06.2017, з вимогою провести перевірку щодо діяльності ФОП ОСОБА_3, оскільки продукцію, яку вона пропонує не відповідає вимогам, а також має завищену ринкову вартість. (а.с. 14).

Згідно до листа, де вказано підприємстов стеклопласт «Підприємство «монтажстрой» за адресою м. Дніпро, вул. Велика Діївська, б.32 приміщення 138, де вказані розрахунки вікна , а потім відповідачка надала суду документи з відкгрузки вікна де вказано Краматорськ-Запоріжжя- Стрельцова, і відповідачем не надано договори про співпрацю з цими підприємствами. Коли вікна виготовлялись у м. Запоріжжя, то відповідачка не могла б їх заказувати в м. Дніпро. Тому суд критично відноситься до пояснень відповідачки в судовому засіданні.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ст 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно до ч. 1 ст 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9, відповідно до статей 229-233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Пунктом 20 цієї ж постанови передбачено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Норми статті 230 ЦК України не застосовуються щодо односторонніх правочинів.

Статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що нечесна підприємницька практика забороняється. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно, зокрема, основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товар.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Частиною 6 даної статті передбачено, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що у даному випадку посилання позивача про несправедливі умови спірного договору, є обґрунтованими, доводи відповідача не спростовують висновку суду, тому позов підлягає задоволенню.

Отже відповідач має повернути позивачеві отримані за договором про надання послуг б/н від 11.06.2017 кошти у сумі 11000,00 грн.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 640,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 184, 203, 215, 216, 229, 230, 638, 655, 691, 692, 799, 806 Цивільного кодексу України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 1-16, 28-32, 38-44, 57-63, 66, 79, 80, 84, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення сплачених за договором коштів, задовольнити.

Розірвати договір про надання послуг б/н, укладений 11.06.2017 року між ОСОБА_1 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_2.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_3, сплачені за договором про надання послуг б/н від 11.06.2017 року грошові кошти в сумі 11000 грн. 00 коп. (одинадцять тисяч грн.. 00 коп.).

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3, І.н. НОМЕР_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795)за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; кодкласифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й надруковано в одному екземплярі.

Суддя: