Вирок № 70988874, 14.12.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/14081/17

Провадження № 1-кп/263/732/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Кияна Д.В.,

при секретарі - Коростовцевій Я.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Кулижкіна А.В., Корольова А.А.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Маріуполі кримінальне провадження № 12017050770002780 від 18.09.2017р. за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Маріуполя Донецької області, громадянки України, із середньо-професійною освітою, не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18.09.2017р. приблизно о 18-30 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_1, в ході сварки зі своїм співмешканцем ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка виникла на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, стоячи навпроти потерпілого, в той час, як він знаходився навпроти ОСОБА_1 в кухні вказаної квартири, утримуючи в правій руці кухонний ніж, яким навмисно нанесла останньому один удар в ліву частину черевної порожнини, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото - різаного поранення передньої черевної стінки зліва по краю ребрової дуги по середньо ключичній лінії в черевну порожнину з пошкодженням товстої та худої кишок, брижи тонкої кишки з гематомою, що ускладнилось внутрішньочеревною кровотечею, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.

Обвинувачена у судовому засіданні вину свою визнала у повному обсязі та пояснила, що 18.09.2017р. перебувала у квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Приблизно о 17-00 год. з роботи повернувся її співмешканець ОСОБА_2 Після спільного вживання алкогольних напоїв між ними виникла сварка, в результаті якої ОСОБА_2 вдарив її кулаком в обличчя, на що у відповідь обвинувачена, схопивши ніж правою рукою, завдала один удар ОСОБА_2 в область живота. Після чого допомогла зупинити кровотечу та викликала швидку допомогу. У скоєному щиро кається та просить суворо не карати.

Враховуючи, що обвинувачена у судовому засіданні вину у висунутому проти неї обвинуваченні визнала повністю, суд, розцінюючи її показання як об'єктивні, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, і, вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку у відповідності до ст. 349 КПК України, вважає за можливе розглянути кримінальне провадження без дослідження доказів, що відносяться до фактичних обставин провадження і які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував правильність розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, з'ясував, чи немає сумнівів в добровільності її позиції, а також роз'яснив обвинуваченій, що вона буде позбавлена права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

З урахуванням визнання вини обвинуваченою суд вважає, що діяння кримінального правопорушення мало місце, обвинувачена винна у його вчиненні, а її дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України як скоєння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Згідно зі ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд вважає її щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання, суд вважає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

При визначенні виду та міри покарання, яке обвинувачена повинна понести за вчинене, суд у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України, роз'яснень у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003р., враховує ступень тяжкості злочину, конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченої, яка не судима, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та психіатра, за місцем мешкання характеризується посередньо, надання обвинуваченою першої медичної допомоги потерпілому та виклик швидкої допомоги після вчинення злочину, примирення з потерпілим та спів мешкання разом з ним, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченій, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженої та запобігав вчиненню інших злочинів та призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи наведені обставини, суд прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції її від суспільства, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою та вважає можливим застосувати вимоги ст.75 КК України, прийнявши рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, що буде сприяти виправленню ОСОБА_1 та попередженню вчинення нею нових злочинів.

Прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради до обвинуваченої ОСОБА_1 про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2, у розмірі 4 837,14 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

З огляду на вказані норми матеріального та процесуального права, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 визнала позовні вимоги щодо відшкодування витрат комунальній установі «Маріупольська міська лікарня швидкої медичної допомоги» за період з 18.09.2017р. по 27.09.2017р. на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 у повному обсязі і таке визнання позову не суперечить закону, а також не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб і таке підтвердженно наведеними обставинами, суд приходить до висновку, що такий цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту слід залишити без змін.

Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100,128-129, 177, 181, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і призначити їй покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на три роки, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

На підставі ч.ч. 1 ст.76 КК України на ОСОБА_1 покласти такі обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради - задовольнити, стягнувши з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь місцевого бюджету витрати установи охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 4837,14 грн, перерахувавши їх на р/р 35411001022935, отримувач Маріуп.УК/м. Маріуполь/24060300, банк отримувача ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 01990660.

Речові докази:

- бум/пакет-змив, бум/пакет - рушник зі слідами бурого кольору, сейф/пакет-ніж, сейф/пакет - шорти жіночі, сейф/пакет - футболка жіноча, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Центрального ВП ГУНП в Донецької області (квитанція №1048 від 11.10.2017 року) - знищити.

- ДВД -диск з аудіофайлом зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.В. Киян