Ухвала суду № 70986788, 06.12.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44127/17

Провадження № 2-п/761/305/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Піхур О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ВАТ КБ «Надра» про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20.12.2010 року у справі за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

У листопаді 2017 року заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даною заявою.

Відповідно до ст.229 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів. До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Згідно з ч. 7 ст. 229 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила статті 121 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.228 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

30.11. 2017 року заявник звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Частиною 2 статті 72 ЦПК України передбачені наслідки пропущення процесуальних строків, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Відповідно до ст.73 ЦПК України суд поновляє або продовжує строк, встановлений відповідно судом або законом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ.

Тому у разі пропуску строку звернення до суду, заявнику необхідно повідомити суд, чим підтверджуються поважність причин пропуску процесуальних строків для звернення до суду. У разі необхідності звернутися до суду з необхідним клопотанням.

З огляду на викладене, заявнику необхідно подати заяву про поновлення строку, вказати підстави для його поновлення та надати докази поважності пропуску строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення суду.

У відповідності до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в ст. 119, 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, зазначаючи підстави для залишення позову без руху, встановлює строк для усунення недоліків, про що повідомляє позивача.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 229 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки, зазначені недоліки перешкоджають суду відкрити провадження у справі.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 229, 121 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ВАТ КБ «Надра» про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20.12.2010 року у справі за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху і надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання заявником ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя