Ухвала суду № 70986081, 08.12.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 660/271/16-ц Головуючий в І інстанції Гончаренко О.В.

Номер провадження 22-ц/791/1791/17 Доповідач Орловська Н.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Орловської Н.В.

суддів: Кутурланової О.В.

ОСОБА_1

секретар Цулукіані І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 12 вересня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року представник публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що відповідно до укладеного договору від 01.10.2008р. ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 17 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Оскільки позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, а тому просив стягнути з відповідача на користь Банка заборгованість станом на 18.08.2015р. в розмірі 12 458,85 грн., з яких: заборгованість по кредиту – 5 269,26 грн., заборгованість по відсотках – 6 358,22 грн., штраф (фіксована частина) - 250 грн., штраф (процентна складова) – 581,37 грн., судові витрати в сумі 1378 грн.

Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 12 вересня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що суд необґрунтовано відмовив у задоволенні позову у зв’язку з пропуском строку позовної давності, оскільки відповідачем протягом 2014-2015рр. здійснювались платежі на погашення кредитної заборгованості, в серпні 2014р. – 1766,93 грн., в серпні 2014р. – 1461 грн., в червні 2015р. – 2667,20 грн., що свідчить про визнання відповідачем боргу та переривання перебігу строку позовної давності.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегією суддів встановлені наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 01.10.2008 року укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав від Банку кредит у розмірі 17 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

В підписаній заяві про надання кредиту від 01.10.2008р. позичальник надав згоду на те, що підписана ним заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та правила надання банківських послуг, тарифами банку є складовою частиною кредитного договору.(а.с.11)

У п.3.1 Умов і правил надання банківських послуг, для надання послуг Банк відкриває Клієнту картковий рахунок та видає картку, вид та строк дії якої визначений в заяві і пам’ятці клієнту, підписанням якого клієнт та банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку.(а.с.13)

Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна сторона не проінформує другу сторону про припинення дії Договору, він автоматично пролонгується на той же строк.(п.9.12 умов)

Умовами кредитування із використанням картки «Універсальна» із 30 днями пільгового періоду встановлено порядок погашення кредиту шляхом внесення щомісячних платежів до 25 числа наступного за звітним місяцем в розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості(а.с.92).

Кредитні кошти позичальник отримав шляхом зарахування Банком коштів на платіжну картку «Універсальна».(а.с.11)

Відповідно до правил користування платіжною карткою на ній вказано граничний строк дії (місяць і рік) і вона дійсна до останього календарного дня зазначеного місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле month).

Судом встановлено і вбачається із матеріалів справи, що позичальник ОСОБА_2 самостійно здійснив останній платіж на погашення кредитної заборгованості 21 квітня 2010 р. Наступний платіж за умовами кредитного зобов’язання мав бути сплачений не пізніше 25 числа наступного за цим місяцем. Проте, станом до 01.08.2014р. платежі не здійснювались.

В ході розгляду справи судом першої інстанції відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності. (а.с.107).

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

За договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів, згідно ст. 257 ЦК України, починається після сплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі - після останнього дня місяця дії картки згідно ст. 261 цього Кодексу. (правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 19.03.2014р. у справі № 6-14цс14, та у постанові від 23.11.2016р. у справі № 6-2104цс16).

Відповідно до ст. 257 та ч.3 ст. 267 ЦК України загальна позовна давність визначається у три роки та застосовується судом за заявою сторони у спорі, поданою до винесення судом рішення.

Заперечуючи проти застосування позовної давності до спірних правовідносин представник Банку послався на ту обставину, що на ім’я позичальника пере випущена кредитна картка із кінцевим строком дії до березня 2018р., а строк давності перервався після зарахування коштів із його зарплатної картки на погашення боргу у 2014 та 2015 році. А тому вважав, що після таких дій відлік строку починається заново.

Судом встановлено, що на погашення кредитної заборгованості зараховані кошти: 20.08.2014р. – 1766,93 грн., в 27.08.2014р. – 1461 грн., в 15.06.2015р. – 2667,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

З аналізу наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що сума 1766,93 грн., 1461 грн. зарахована 20.08.2014р. та 27.08 2014р., тоді як відповідач із 27.08.2014р. перебував в АТО. ( а.с.57-59).

В ході розгляду справи позивач не спростував доводи позичальника про те, що він жодних платежів на погашення заборгованості за картковим кредитом не здійснював, а кошти у проміжок часу із серпня 2014р. по червень 2015р. списані Банком із іншої його картки на яку зараховувалась оплата за час проходження служби.

Вказані обставини Банк не заперечив та не надав доказів про те, що позичальник сам або за його згодою вчинені дії, спрямовані на здійснення платежів та визнання ним суми боргу після завершення строку позовної давності, обчисленої від часу здійсненого ним платежу 20.04.2010р.до 21.04.2013р.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що станом на час укладання договору позичальнику видана кредитна картка із строком дії до жовтня 2010р., останній платіж протягом дії цієї картки здійснений ним самостійно через банкомат у розмірі 400 грн. 21.04.2010р., після чого жодних платежів на погашення кредитної заборгованості не сплачено до кінцевого строку, зазначено на картці.

Відповідно до п. 3.1.3. Умов і правил надання банківських послуг по завершенню дії відповідна Картка продовжується Банком на новий строк шляхом надання іншої Карки із новим строком дії, якщо раніше на надійшла заява позичальника про закриття картрахунку, а також за умови наявності коштів на картрахунку достатніх для оплати послуг по виконанню розрахункових операцій і при виконанні інших умов передбачених договором.

У справі, що розглядається встановлено, що на час укладання договору, своїм підписом позичальник погодив умови договору в частині строку дії картки до двох років, яку отримав 24.10.2008р., із кінцевим строком погашення кредитних коштів в жовтні 2010р. Про це йдеться у заяві про бажання оформити на своє ім’я кредит та отримання картки № 4149625301238257 ( а.с.11).

За відомостями наданими Банком на картковому рахунку позичальника обліковується лише прострочена заборгованість по кредиту та відсоткам за користування ним і сума нарахованої комісії починаючи із 31 травня 2010р., однак із позовними вимогами про стягнення заборгованих сум Банк звернувся 23.03.2016р. (а.с.7-10).

Банк в суді апеляційної інстанції надав інформацію про випуск картки № 5168742345284701 кінцевий строк дії встановлений 03 місяць 2018р.

Однак за наданим картковим рахунком вбачається, що номер рахунку за вказаною карткою не змінений і доказів про вчинення позичальником дій спрямованих на погодження ним умов щодо відтермінування кінцевого строку повернення коштів із жовтня 2010р. до березня 2018 року, Банк не надав.

Враховуючи викладені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог через пропуск позивачем строку позовної давності, початок перебігу якого слід визначати із часу здійснення останнього платежу 20.04.2010р. та впродовж трьох коків до 21.04.2013р., тоді як позов заявлений 23.03.2016р.

Не спростовує такий висновок і доводи апеляційної скарги щодо переривання строку позовної давності, оскільки позивачем не доведено факт вчинення боржником або за його згодою дій з визнання зобов’язання.

Такий висновок узгоджується із усталеною практикою застосування законодавства, яким врегульовано питання переривання строку позовної давності, викладеної у постанові Верховного Суду України від 08.11.2017р. № 6-2891 цс16.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для скасування рішення та задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 303,307, 308 колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 12 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий ___ Н.В.Орловська

Судді: ___ О.В.Кутурланова

___ ОСОБА_1