Рішення № 70985965, 08.12.2017, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3120/17

пр. № 2/759/2900/17

08 грудня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря Чернишук К.О.,

за участю: позивача Огородника К.Я.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами Кредитної спілки «ЗаРаЗ» до ОСОБА_2 про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 р. представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом просить суд стягнути із ОСОБА_2 завдані збитки у розмірі 225916 грн 48 коп. та судові витрати, посилаючись на ті підстави, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08.05.2015 зобов'язано відповідача повернути суму коштів у розмірі 120000 грн 00 коп. Державним виконавцем із виконання вказаного рішення суду відкрито виконавче провадження. Проте, рішення суду боржником не виконано, в результаті чого позивачу завдано збитків у розмірі 225916 грн 48 коп., що складаються з реальних збитків - 119400 грн 00 коп., упущеної вигоди - 89423 грн 49 коп. та інфляційних процесів - 17092 грн 98 коп.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на відсутність належних доказів в підтвердження позовних вимог, у письмових запереченнях зазначили, що сума збитків, визначена експертним висновком, відображає неправдиві дані, оскільки має місце повторне стягнення коштів, присуджених рішенням суду від 08.05.2015, крім того, відповідач рішення суду виконує, щомісячно здійснює оплату, а тому розмір боргу є меншим. Розмір упущеної вигоди не підтверджений відповідним розрахунком, позивач не доводить факту того, що вигода дійсно могла бути отримана при використані цих коштів та можливого отримання прибутку. Посилання позивача на норми законодавства щодо підстав для задоволення позову, не містять підстав для нарахування інфляційних втрат, такі кошти не є збитками.

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08.05.2015 (а.с. 5), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.07.2015 (а.с. 6-7) та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.10.2015 (а.с. 8-9) зобов'язано ОСОБА_2 повернути КС «ЗаРаЗ» одержані за нікчемним правочином-кредитним договором №КВ-00135/06-14/2305 від 02.04.2014 укладеним між КС «ЗаРаЗ» та ОСОБА_5 суму коштів у розмірі 120000 грн 00 коп.

24.12.2015 старшим державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного рішення суду (а.с. 10).

За поданням ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві щодо невиконання рішення ОСОБА_2 розпочато досудове розслідування за №1201600080006401 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. Постановою слідчого від 29.07.2016 КС «ЗаРаЗ» визнано потерпілим (а.с. 15).

Висновком №987/988 судової економічної експертизи від 24.10.2016 встановлено, що розмір збитків, завданих кредитній спілці внаслідок невиконання рішення суду становить 202160 грн 52 коп. (а.с. 18-23).

21.08.2017 слідчим СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві винесено постанову про закриття кримінального провадження №1201600080006401 у зв'язку із відсутністю ознак кримінального правопорушення (а.с. 60).

Позивач зазначає, що через невиконання рішення суду, завдано збитків у розмірі 120000 грн 00 коп., упущена вигода за період з 02.07.2015 по 31.01.2017 становить 89423 грн 49 коп., втрати від інфляції за вказаний період становлять 17092 грн 98 коп. Загальна сума боргу, станом на 31.01.2017, становить 225916 грн 47 коп.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Частиною 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За вимогами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Умовами відповідальності у вигляді відшкодування збитків є встановлення факту їх наявності, порушення стороною зобов'язання та причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і завданими збитками.

Із вказаних норм чинного законодавства вбачається, що для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна дії чи бездіяльності особи, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним певного зобов'язання; заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи; причинного зв'язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками; вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. За відсутності хоча б одного із цих елементів, цивільно-правова відповідальність не настає.

З огляду на наведені норми права, суд дійшов висновку, що спірні правовідносині про стягнення з відповідача збитків, у зв'язку із невиконанням рішення суду, позивач, який вважає себе потерпілою особою, повинен довести наявність цих збитків та їх розмір, а відповідач, у свою чергу, повинен довести відсутність своєї вини у заподіянні цих збитків.

Судом встановлено, що позовні вимоги позивачем не доведені, будь-яких належних доказів, які свідчать про понесені позивачем втрати чи витрати, які він зазнав внаслідок дій відповідача, або вказують на те, що позивач реально міг одержати доходи (упущену вигоду), суду не надано і судом їх не здобуто. Надані позивачем розрахунки отримання прибутку є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання доходу та не підтверджені відповідними доказами. В свою чергу відповідачем надано докази часткового виконання рішення суду, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 65-82).

За таких обставин, суд вважає, що в судовому засіданні не встановлено в діях відповідача юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, суд звертає увагу на те, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», а тому до таких правовідносин не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку суд вважає, що у позовних вимогах слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 16, 22, 623 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 30, 57-61, 79, 88, ч. 4 ст. 169, 179, 209, 212-215, 218, 223, 224-228, 360-7 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах Кредитної спілки «ЗаРаЗ» до ОСОБА_2 про стягнення збитків відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: