Ухвала суду № 70985724, 08.12.2017, Святошинський районний суд міста Києва

пр.№4-с/759/189/17

ун.№759/9560/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря Чернишук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, заінтересовані особи: старший державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гуріна Дарія Ігорівна, ОСОБА_4 на постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 р. скаржник звернувся до суду із зазначеною скаргою, просить суд визнати рішення старшого державного виконавця Святошинського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гуріної Дарії Ігорівни щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у провадженні №53028876 від 23.03.2017 неправомірними; скасувати постанову старшого державного виконавця Святошинського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гуріної Дарії Ігорівни про повернення виконавчого документа стягувачеві у провадженні №53028876 від 23.03.2017; зобов'язати старшого державного виконавця Святошинського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гуріну Дарію Ігорівну відновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2/759/4509/13, виданого Святошинським районним судом м. Києва 09.10.2013 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованості в сумі 59596 грн. 22 коп., посилаючись на ті підстави, що на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва у Святошинському районному ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження №53028876 щодо виконання виконавчого листа №2/759/4509/13, виданого Святошинським районним судом м. Києва 09.10.2013 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості в сумі 59596 грн 22 коп. 23.03.2017 старшим державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Скаржник не погоджується із зазначеною постановою, оскільки вважає її неправомірною, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Скаржник у судове засідання не з'явився, про час, день та місце слухання справи повідомлений належним чином, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника скаржника (а.с. 82, 88).

Старший державний виконавець Святошинського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гуріна Д.І. у судове засідання повторно не з'явилась, про час, день та місце слухання справи повідомлена належним чином (а.с. 78, 91, 94, 98), причини неявки суду не повідомила, письмових пояснень на адресу суду не надіслала, жодних заяв за час знаходження скарги в провадженні не надсилала, крім того, копії матеріалів виконавчого провадження які витребовувались судом на адресу суду не надіслала.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність сторін по справі.

З'ясувавши фактичні обставини даної справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності та співставленні, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи зі змісту ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У ході судового розгляду встановлено, що 06.08.2013 рішенням Святошинського районного суду м. Києва було задоволено позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.55-56), на підставі якого представником було отримано виконавчий лист (а.с. 60).

23.03.2017 старшим державним виконавцем Святошинського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гуріною Д.І. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі того, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення (а.с.68).

Держаниий виконавець як працівник органу державноії виконавчоії служби за ст.7 Закону України «Про державну виконавчу службу» зобов'язаниий сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своіїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державниий виконавець зобов'язаниий вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 2.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (надалі - Інструкція) державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного і повного виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом, а також розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.

Таким чином, проаналізувавши дії державного виконавця лише з наданих скаржником копій до скарги, оскільки державним виконавцем не надіслано на неодноразові запити суду належним чином завіреної копії виконавчої справи із пропозицією наданням державним виконавцем заперечень на скаргу, дати складання та направлення боржнику документів, суд дійшов до висновку, що дійсно в ході проведення виконавчих дій, старшим державним виконавець Святошинського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гуріною Д.І. не у повній мірі вчинено усіх дій для виконання рішення суду.

Виходячи з роз'яснень п. 1 Постанови №6 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Пунктом 3 вищезазначеної Постанови роз'яснено, що при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні врахувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, проаналізувавши вимоги чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що доводи скаржника, наведені у його скарзі є обгрунтованими та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 208-210, 212-215, 292, 292, 383-387 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Постановою №6 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014,

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, заінтересовані особи: старший державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гуріна Дарія Ігорівна, ОСОБА_4 на постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві задовольнити.

Визнати дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гуріної Дарії Ігорівни щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №53028876 від 23.03.2017 неправомірними.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гуріної Дарії Ігорівни від 23.03.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №53028876.

Зобов'язати старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гуріну Дарію Ігорівну відновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2/759/4509/13, виданого Святошинським районним судом м. Києва 09.10.2013 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованості в сумі 59596 грн. 22 коп.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

СУДДЯ: