Рішення № 70984316, 24.11.2017, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/2985/17

Провадження № 2/653/1088/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"24" листопада 2017 р. Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Венглєвської Н.Б.,

секретаря Копєйко Д.В.,

представника служби у справах дітей

Генічеської РДА Малецького Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 /третя особа: Служба у справах дітей Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області/ про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно її неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Свої вимоги обґрунтовує тим, що її син ОСОБА_5 перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі. За час спільного життя у них народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В лютому 2011 року син позивача ОСОБА_5 помер. Позивач, будучи бабусею неповнолітньої дитини з часу смерті свого сина здійснює догляд на останньою. Вказує, що відповідач на протязі тривалого часу життям своєї дитини не цікавиться, допомоги на її утримання не надає, фактично від виконання батьківських обов'язків самоусунулася.

Просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; призначити її опікуном неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 888.50 грн. щомісячно з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на обставини викладені у позові. Додатково пояснила, що після смерті сина, відповідачка проживає в м. Генічеськ, а її онука залишилася проживати разом з нею. ОСОБА_3 фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, оскільки протягом тривалого часу не проявила уваги до життя дитини, не цікавилася її успіхами, здоров'ям, не надавала матеріальної допомоги на утримання. Після смерті сина, онука залишилася проживати разом з нею, та на даний час вона здійснює за нею догляд та фактично опікується нею. Відповідач спочатку інколи цікавилася життям дитини та навіть надавала допомогу, однак такі дії мали разовий характер. Місцезнаходження відповідача на даний час невідоме, а вона має можливість утримувати дитину та у зв'язку з необхідністю набуття статусу опікуна над дитиною звернулася до суду з вказаним позовом.

Представник служби у справах дітей Генічеської РДА за довіреністю Малецький Я.М. в судовому засіданні вимоги позивача підтримав повністю. Вказує, що позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_4 відповідатиме інтересам дитини, оскільки відповідач самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків, та беручи до уваги те, що позивач фактично здійснює опіку над дітьми та має можливість таку здійснювати в подальшому не заперечує також проти призначення ОСОБА_2 опікуном над неповнолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засідання пояснила, що є дочкою позивача. Дитину відповідач добровільно віддала на виховання бабусі у два роки. Спочатку допомагала у вихованні дитини. Однак вже протягом тривалого часу від виконання своїх батьківських обов'язків самоусунулася.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що разом працювала з позивачем. Знає, що після смерті сина, онука залишилася проживати разом з нею, оскільки матір дитини влаштовувала своє особисте життя. Протягом тривалого часу з дочкою не спілкується.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, свідків, представника служби у справах дітей, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, зокрема актом обстеження умов проживання від 17.08.2017 року, та поясненнями ОСОБА_2, ОСОБА_3 як матір з дитиною не спілкується, не проявляє до неї материнської турботи, не цікавиться нею та не відвідує її, не турбується про фізичний та духовний розвиток, не надає матеріальної допомоги на утримання та виховання дитини. З 2011 року про дітей турбувалася і дбала лише позивач; протягом тривалого часу відповідач жодного разу не поцікавилася життям та успіхами дитини, не запропонувала свою допомогу.

З матеріалів наданих позивачем, встановлено, що відповідач проживає в м. Генічеськ окремо. Після смерті ОСОБА_5 певний проміжок часу цікавилася життям дитини, однак в подальшому втратила інтерес до своєї дитини та з метою влаштування свого особистого життя повністю передала дитину на виховання ОСОБА_2

Згідно пояснення наданого представником Служби у справах дітей Генічеської РДА позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є доцільним, оскільки відповідач участі у вихованні дитини не приймає, її життям дітей не цікавиться, допомоги на утримання не надає. Натомість позивачем створено належні умови для проживання та виховання дівчинки, а також остання фактично здійснює опіку над ними та має можливість в подальшому піклуватися про дітей.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року №»3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено судам, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожний окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Цією ж Постановою визначено, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Оскільки судом встановлено, що відповідач жодної уваги дітям на протязі тривалого часу не приділяє, суд вважає доведеним належними доказами ту обставину, що ОСОБА_8 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.

Згідно вимог Конвенції «Про права дитини» та Закону України «Про охорону дитинства», дитинство перебуває в Україні під особливою охороною.

Ч.4 ст. 155 СК України вказано, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків є підставою покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Вимогами п.2 ч.2 ст. 163 СК України, передбачена можливість позбавлення батьків батьківських прав у випадку ухилення ними від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та догляду за дітьми.

Згідно ст.164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.

Таким чином, суд вважає доведеним факт ухилення ОСОБА_3 від своїх батьківських обов'язків щодо виховання та утримання дитини, у зв'язку з чим вважає, що позов в даній частині підлягає задоволенню.

Щодо вимоги ОСОБА_2 про встановлення опіки над дитиною та призначення її опікуном, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 60 ЦК України, на суд покладено обов'язок встановити опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 на протязі тривалого часу здійснює опіку на неповнолітньою ОСОБА_4 та в силу свого матеріального стану має можливість здійснювати таку і в подальшому. Крім того призначення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_4, згідно позиції третьої особи представника Служби у справах дітей Генічеської РДА відповідатиме інтересам дітей, у зв'язку з чим, суд вважає, що вимога позивача про призначення її опікуном також підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення аліментів, то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Частиною 3 ст. 166 СК України визначено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст.ст. 180, 182 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття і при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей.

Оскільки відповідач є особою працездатного віку, має нормальний стан здоров'я, має об'єктивну можливість сплачувати аліменти, а будь-яких доказів, які б спростовували ці обставини, відповідачем не надано, суд вважає, що є законні підстави для стягнення з відповідача аліментів в розмірі визначеному Законом.

Відповідно до ст.. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. В даному випадку позов подано до суду 31 серпня 2017 року.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так позивачем доведено належними та допустими доказами факти ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків щодо батьківського піклування про неповнолітню ОСОБА_4 та факт позбавлення дитини материнського піклування зі сторони матері..

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 227, 228 ЦПК України, ст.ст.164, 243, 244 СК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, прож. АДРЕСА_1 відносно її неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, прож. АДРЕСА_2 піклувальником неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки Російської Федерації, прож. АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, прож. АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 серпня 2017 року і до досягнення дитиною повнолітнього віку.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів в межах сум платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки Російської Федерації, прож. АДРЕСА_1, проживаючої АДРЕСА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 640 /шістсот сорок/ гривень на р/р № 31215256700001, банк ГУК у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 379993783, код платежу 22030106, призначення платежу / «Судовий збір», код 02886775 Відповідно до З.У. «Про судовий збір»/.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, відповідно до ст. 294 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Н.Б. Венглєвська