Рішення № 7098201, 02.12.2009, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2-1533/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., при секретарі - Вюшкіній Г.П.,

За участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ВАТ „Олександрівський гранітний карєр" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2009 року позивачОСОБА_1звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ВАТ „Олександрівський гранітний карєр" - про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди у сумі 3000 гривень та витрат на правову допомогу.

При цьому позивач зазначив, що він з 01.12.2003 року працював слюсарем дробільного цеху у відповідача (наказ № 128 від 27.11.2003 року). Наказом № 103 від 16.06.2009 року він був звільнений за п.3 ст.38 КЗпП України - за власним бажанням у звязку із невиконанням роботодавцем умов трудового договору.

Посилаючись на порушення ст.116 КЗпП України, відповідно до якої при звільненні йому не була виплачена заборгованість по заробітній, позивач просив позов задовольнити. Та стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 11000 гривень, середній заробіток за затримку виплати заробітної плати, завдану йому моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 3000 гривень та витрати на правову допомогу.

В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги, просив стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 7000 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 1000 гривень, відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 гривень.

Представник відповідача ВАТ „Олександрівський гранітний карєр» в судове засіданні не зявився, не повідомивши суд про причину своєї неявки, про час та місце розгляд справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

За згодою представника позивача суд ухвалив постановити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, при цьому суд виходить з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що сторони з 01.12.2003 року до 16.06.2009 року знаходилися в трудових відносинах. Наказом № 103 від 16.06.2009 року позивач ОСОБА_1 був звільнений з роботи за власним бажанням у звязку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю ст.38 КЗпП України.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення.

В судовому засіданні було встановлено, що в день звільнення 16.06.2009 року позивачу не був виданий повний розрахунок із заробітної плати.

В судовому засіданні було встановлено та підтвердилося матеріалами цивільної справи 2-Н-248/2009, що 11 вересня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області за зверненням Вознесенського міжрайонного прокурора видав судовий наказ про стягнення з відповідача ВАТ „Олександрівський гранітний карєр» заборгованості по заробітній платі в сумі 4029,39 гривень, який набрав законної сили 25 вересня 2009 року. Відповідно до довідки № 307 від 02.09.2009 року про заборгованість по заробітній платі, що міститься в матеріалах вказаної цивільної справи, вказані суми стягнуті за період з 01.04.2008 року по 01.07.2009 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав довідку № 408 від 16.10.2009 року, відповідно до якої заборгованість по його заробітній платі за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року становить 4443,25 гривень.

Тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 413,86 гривень (4443,25 4029,39). Посилання позивача на те, що заборгованість по заробітній платі становить приблизно 7000 гривень, суд не бере до уваги, оскільки це не підтверджено жодними доказами, а згідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, крім того підставою для звернення прокурора до суду з заявою про видачу судового наказу була перевірка в ході якої було встановлено, що у відповідача перед позивачем рахується заборгованість саме в розмірі 4029,39 гривень.( справа 2-Н-248/2009).

Згідно п.20 Постанови Пленуму ВС України від 24.12.1999 року «про практику застосування судами законодавства про оплату праці суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства суми в день звільнення, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини.

З положень «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №100 від 08 лютого 1995 року (зі змінами) вбачається те, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються основна заробітна плата за відпрацьований час з відповідними доплатами і надбавками, проте за вирахуванням допомоги у звязку з тимчасовою непрацездатністю.

З матеріалів справи вбачається те, що середньоденна заробітна плата позивача за останні два місяці, що передували місяцю його звільнення складала 34,25 грн., а середньомісячний прибуток - 1404,40 грн. ( за квітень травень 930,14 + 474,26 = 1404,40 / 41 день (22+19) = 34,25)).

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за період з 16.06.2009 року по 02.12.2009 року за вирахуванням податків та обовязкових внесків 4075,75 грн.

Положення ст. 237-1 КЗпП України передбачають обовязок відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що порушення права працівника на отримання очікуваної винагороди за виконану роботу, що потребувала від нього витрат особистого часу, фізичних та розумових зусиль, призвело до моральних страждань позивача, оскільки останній, розраховуючи на добросовісне та належне виконання працедавцем умов трудового договору, був змушений відшукувати інші джерела для матеріального утримання себе особисто та своєї сімї.

Вирішуючи питання про визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд у відповідності до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» враховує характер, обсяг та тривалість страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

За такого, суд вважає достатнім відшкодування в сумі 400 грн.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави також підлягають стягненню всі судові витрати, а саме 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та судовий збір у сумі 51 гривня.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212-215, 224-227, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ „Олександрівський гранітний карєр" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково .

Стягнути з ВАТ „Олександрівський гранітний карєр" (р/р 26000303151295 в філії Відділення Промінвестбанку в м. Вознесенську Миколаївської області МФО 326289, код 00292346) на користь ОСОБА_1:

Заборгованість по заробітній платі в сумі 413 гривень 86 копійки;

середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 4075 гривень 75 копійок;

відшкодування моральної шкоди в сумі 400 гривень.

Стягнути з ВАТ „Олександрівський гранітний карєр" судовий збір в розмірі 51 гривня на користь держави в особі місцевого бюджету м. Вознесенська ( р/р 31415537700007 банк УДК в Миколаївській області МФО 826013, код 23406957).

Стягнути з ВАТ „Олександрівський гранітний карєр" витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень на користь держави, в особі державного бюджету м. Вознесенська ( р/р 31210259700007 ГУДКУ в Миколаївській області МФО 826013).

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заява про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто Вознесенським міськрайонний судом, шляхом подачі заяви відповідача про перегляд заочного рішення, протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя підпис М.М. Ротар

З оригіналом згідно: суддя