
Справа № 569/2666/17
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 грудня 2017 року
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Рибачик О.А.,
за участю представника відповідача - Гордійчук О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дії суб»єкту владних повноважень та зобов»язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
До Рівненського міського суду звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про:
1.Визнання дій щодо не включення в розрахунок пенсії ОСОБА_2 матеріальної допомоги на оздоровлення, винагороди, грошової винагороди особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги при звільненні, індексації заробітної плати, на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
2.Зобов'язання з 05.11.2015 врахувати, згідно інформації супровідного листа №11/11 Зі, 11/13 Зі, 11/30 Кц від 23.01.2017 та довідки до нього, суми матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 4568,56 грн., суми винагороди в розмірі 500,00 грн., суми винагороди особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції в розмірі 3757,00 грн., суми компенсації за невикористану відпустку в розмірі 3415,50 грн., вихідної допомоги при звільненні в розмірі 39278,25 грн., суми індексації заробітної плати в розмірі 1533,80 грн. як невід'ємну частину складової грошового забезпечення ОСОБА_2, з якої проводиться нарахування ОСОБА_2 пенсії при виникненні права на черговий перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства України.
3.Зобов'язання включити в розрахунок пенсії ОСОБА_2 з дати виникнення права на пенсію суму матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 4568,56 грн., суму винагороди в розмірі 500,00 грн., суми винагороди особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції в розмірі 3757,00 грн., суму компенсації за невикористану відпустку в розмірі 3415,50 грн., суму вихідної допомоги при звільненні в розмірі 39278,25 грн., суму індексації заробітної плати в розмірі 1533,80 грн., на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
4.Зобов'язання здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з дати виникнення права на пенсію з урахуванням отриманої матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 4568,56 грн., суму винагороди в розмірі 500,00 грн., суми винагороди особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції в розмірі 3757,00 грн., суму компенсації за невикористану відпустку в розмірі 3415,50 грн., суму вихідної допомоги при звільненні в розмірі 39278,25 грн., суму індексації заробітної плати в розмірі 1533,80 грн., на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
5.У разі прийняття судом рішення про задоволення позову відповідно до ст. 267 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
Свої вимоги Позивач мотивує тим, що йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деякиї інших осіб» було призначено пенсію за вислугою років. Вважаючи, що при обчисленні розміру пенсійної виплати не враховано всі види грошового забезпечення, ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, винагороди, грошової винагороди особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги при звільненні та індексації заробітної плати та надав довідку Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області. Зазначає, що відповідачем листами відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки, як вважає відповідач, вказані виплати не відносяться до складових грошового забезпечення, з яких обчислюється розмір пенсії. Відтак, позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області протиправними, які підлягають захисту в судовому порядку для чого звернувся з адміністративним позовом до суду.
Відповідач надав суду заперечення проти позову (а.с. 37-39), відповідно до змісту яких заперечує проти позову у повному обсязі та просить відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що суми виплат матеріальної допомоги на оздоровлення, винагороди, грошової винагороди особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги при звільненні та індексації заробітної плати не зазначені у ст.ст.43,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та не входять до складу грошового забезпечення, а відтак не повинні враховуватись при обчисленні розміру заробітної плати .
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, з підстав викладених у запереченнях на адміністративний позов та не заперечила проти переходу розгляду справи в порядку письмового провадження.
В ході судового розгляду відповідно до ст. 53 КАС України до участі у справі залучено Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Третя особа явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи.
Так відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних доказів.
Дослідивши позовну заяву, заперечення проти позову, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Як встановлено судом, відповідно до наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області (далі - УМВС України в Рівненській області) №342о/с від 04.11.2015 згідно з положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (з постановкою на облік) за пунктом 64 «в» (через обмежений стан здоров'я) підполковника міліції ОСОБА_2 (а.с.17).
Із 05.11.2015 ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деякиї інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), що підтверджується копіями довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 17.08.2016 №2596/08 (а.с.18) та пенсійного посвідчення №2640719817, виданого 02.12.2015 (а.с.16).
На запит ОСОБА_2 до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області від 17.01.2017 про доступ до публічної інформації (а.с.19) УМВС України в Рівненській області надало відповідь від 23.01.2017 №11/11 Зі, 11/13 Зі, 11/30Кц із довідкою про грошове забезпечення позивача за останні 24 місяці служби помісячно з грудня 2013 року по листопад 2015 року (а.с.20-21).
З дослідженої судом копії довідки про нарахування а виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 за останні 24 місяці проходження служби в УМВС України в Рівненській області (а.с.21) слідує, що позивач в період з грудня 2013 року по листопад 2015 року окрім: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугою років, надбавки за виконання особливо важливих завдань і премії отримував також і суми виплат: винагороди АТО (жовтень 2015 року), компенсації за невикористану відпустку (листопад 2015 року), вихідної допомоги при звільненні (листопад 2015 року), матеріальної допомоги на оздоровлення (грудень 2013 року, лютий 2014 року та жовтень 2015), винагороди (грудень 2013 року), індексації (червень-вересень, грудень 2014 року, січень-серпень 2015 року).
На звернення ОСОБА_2 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надало лист-відповідь від 09.02.2017 №953/08 (а.с.25-26) та від 10.02.2017 №ШЕ-6457316 (а.с.23-24), в якому зазначило, що надані позивачем матеріали не можуть розглядатися як заява про проведення перерахунку пенсії.
Зі змісту позовної заяви та заперечень проти адміністративного позову слідує, що спірними правовідносинами по даній справі є відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням додаткових виплат грошового забезпечення, вказані в довідці про нарахування а виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 за останні 24 місяці проходження служби в УМВС України в Рівненській області, що є додатком до листа від 23.01.2017 №11/11 Зі, 11/13 Зі, 11/30Кц.
Таким чином, вирішуючи публічно-правовий спір, суд оцінює чи підлягають включенню до суми грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія за вислугою років матеріальної допомоги на оздоровлення, винагороди, грошової винагороди особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги при звільненні та індексації заробітної плати.
Спірні відносини врегульовані 2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992 (далі - Постанова №393) та постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294), в редакція, чинних на момент виникнення спірних відносин.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною третьою цієї ж статті вказаного Закону №2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 року встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою КМУ №1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007 року) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону №2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 року також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою КМУ №1294 та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).
Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 зі змінами від 31 січня 2015 № 24 встановлено грошову винагороду за участь в антитерористичних операціях та бойових діях (далі за текстом - винагорода за участь в АТО).
Зазначена грошова винагорода виплачується військовослужбовцям, які приймають безпосередню участь в антитерористичних операціях з 1 травня 2014 року.
Виплата винагороди здійснюється також під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі у зазначених операціях і заходах.
Пунктом 1 наказу Міністерства оборони України від 12.06.2014 № 383 «Про виплату винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено виплачувати військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
Місячне грошове забезпечення для розрахунку цієї винагороди обчислюється, виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі у зазначених операціях і заходах.
Відповідно до пункту 2 названого наказу винагорода має виплачуватись за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників).
Тобто названа грошова винагорода відноситься до складу грошового забезпечення осіб, приймаючих участь в АТО постійно з часу її запровадження і має щомісячний характер.
Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону №2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Верховний Суд України в постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15) вказав, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія лише у разі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з обумовлених виплат, а тому така позиція згідно зі ст. 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
В матеріалах справи міститься відповідь УМВС України в Рівненській області від 23.01.2017 №11/11 Зі, 11/13 Зі, 11/30Кц із довідкою про грошове забезпечення позивача за останні 24 місяці служби помісячно з грудня 2013 року по листопад 2015 року (а.с.20-21), з яких вбачається, що позивачу були нараховані: матеріальні допомоги на оздоровлення, винагорода за участь в АТО, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога, винагорода, індексація.
Із зазначених сум матеріальної допомоги на оздоровлення, винагороди за участь в АТО сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Оцінюючи обгрунтованість вимог позивача щодо включення до його грошового заезпечення вихідної допомоги суддя враховує наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 (далі - Інструкція №5).
Пунктом 3.8 розділу 3 Інструкції № 5 визначено, що суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору входять до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці.
Отже, сума вихідної допомоги, нарахована роботодавцем найманому працівникові при його звільненні, не є базою нарахування ЄСВ, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170, а відтак не враховується при обчислені розміру пенсійної виплати.
Разом з тим, позивачем не надано доказів того, що із нархованих сум індексації, вихідної допомоги, винагороди, компенсації за невикористану відпустку утримувався та сплачувався єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що матеріальна допомога на оздоровлення, винагорода за участь в АТО, з яких сплачено соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Неврахування відповідачем вказаних виплат при зверненні позивача про перерахунок пенсії є неправомірним.
Разом з тим, при визначенні дати, з якої слід відновити порушені права позивача суд враховуючи наступне.
Відповідно ст.ст. 83, 84, 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.ст.43, 44, 45, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначення чи перерахунок пенсії проводиться виключно на підставі звернення (заяви) особи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі.
Пенсія призначається чи перераховується з дня звернення, крім окремих випадків, передбачених згаданими Законами. Перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Позивач подав заяву до відповідача 26.01.2017 року, а тому перерахунок пенсії йому слід здійснити з 01.02.2017 року. До моменту звернення позивача з відповідною заявою та до моменту подання ним нової довідки, що була додатком до листа УМВС України в Рівненській області надало відповідь від 23.01.2017 №11/11 Зі, 11/13 Зі, 11/30Кц про складові грошового забезпечення дії відповідача по виплаті та нарахуванні йому пенсії суд вважає правомірними, так як відповідач керувався тими даними, які містилися у матеріалах пенсійної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, відповідач не довів суду правомірності своїх дій та рішень щодо відмови у врахуванні при обчисленні розміру пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, винагорода за участь в АТО, з яких сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З приводу заявленого позивачем клопотання про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати у двотижневий строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду суддя приходить до наступного.
Відповідно до частини першої статті 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Указаній нормі кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної може бути встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Аналізуючи наведені законодавчі приписи, суддя приходить до висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.
Разом із цим суддя зазначає, що вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Крім цього, клопотання про встановлення судового котролю повинне бути вмотивоване із обгрунтуванням ймовірности в майбутньому тривалого невиконання судового рішення відповідачем.
В своєму ж клопотанні про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення ОСОБА_2 не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що дана постанова суду буде відповідачем тривалий час не виконана, в зв'язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права. Відтак, дане клопотання позивача не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 94 КАС України підстави для розподілу судовий витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 71, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не включення в розрахунок пенсії ОСОБА_2 матеріальної допомоги на оздоровлення та грошової винагороди особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції, на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з 01.02.2017 врахувати, згідно інформації супровідного листа №11/11 Зі, 11/13 Зі, 11/30 Кц від 23.01.2017 та довідки до нього суми матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 4568,56 грн., суми винагороди особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції в розмірі 3757,00 грн., як невід'ємну частину складової грошового забезпечення ОСОБА_2, з якої проводиться нарахування ОСОБА_2 пенсії при виникненні права на черговий перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства України.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області включити в розрахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.02.2017 суму матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 4568,56 грн., суми винагороди особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції в розмірі 3757,00 грн., на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.02.2017 з урахуванням отриманої матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 4568,56 грн., суми винагороди особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції в розмірі 3757,00 грн., на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В задоволенні решти позову відмовити.
Постанова за результатами її розгляду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя Рівненського
міського суду Тимощук О.Я.
Судове рішення № 70981037, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 12.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 569/2666/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: