Ухвала суду № 70980811, 12.12.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12221/17

Провадження № 2/522/8189/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталстрой», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарс», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, скасування актів, скасування довідок, скасування записів, визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання договорів недійсними, скасування актів, скасування довідок, скасування записів, визнання права власності.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1

При зверненні до суду позивачем було заявлено до суду клопотання про забезпечення позову, в якому просив накласти арешт на квартиру під номером 23 в будинку під номером 2 по Французькому бульвару в місті Одеса, та на квартиру під номером 29 в будинку під номером 2 по Французькому бульвару в місті Одеса, посилаючись на те, що він є власником майнових прав на квартири під номерами 23 та 29 по Французькому бульвару, 2 в м. Одесі, умови договорів про участь у фінансуванні будівництва виконані ним в повному обсязі, але згідно з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартири під номерами 23 та 29 по Французькому бульвару, 2 в м. Одесі зареєстровані за ОСОБА_2 та ОСОБА_4, у зв’язку із чим вважає, що існує вірогідність відчуження спірного майна відповідачами, що в подальшому унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Справа була повернута до суду з апеляційної інстанції 11.12.2017 року.

На підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву за відсутності сторін.

Суд, вивчивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, вважає, що в її задоволенні слід відмовити виходячи з наступного:

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у якій зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У відповідності зі ст. 151 ЦПК України суд за заявою сторін, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Таким заходом забезпечення позову, як арешт, суд захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

З матеріалів справи судом встановлено, що предметом спору є визнання недійсними договорів про участь у фонді фінансування будівництва, скасування актів, стороною яких заявник не являється. Також предметом спору є скасування довідок, скасування записів щодо прав власності відповідачів ОСОБА_2І, та ОСОБА_3, та визнання за позивачем права власності.

З наданих позивачем документів вбачається, що за договорами від 09.02.2017 року укладеними між ним та ТОВ «Капіталстрой», загальна площа об’єктів інвестування – квартир під номером 23 та 29 по Французькому бульвару, 2 в м. Одесі складає 139, 1 кв. м, при цьому за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартири під номерами 23 та 29 по Французькому бульвару, 2 в м. Одесі та належать ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мають загальну площу 138, 5 та 138, 4 кв. м. відповідно.

Враховуючи, що ч. 1 ст. 151 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов’язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Між тим, суд вбачає, що заява ОСОБА_1 не містить достатніх доводів та доказів в їх обґрунтування, що відповідачі діють недобросовісно та про наявність їх намірів щодо відчуження квартир під номерами 23 та 29 по Французькому бульвару, 2 в м. Одесі.

Суд вбачає, що заявник посилається лише на загальні підстави для накладення арешту, наводить лише припущення, при цьому переконливих доводів щодо причин, у зв’язку з якими необхідно забезпечити позов, обґрунтувань його необхідності, тощо, не навів. Доказів щодо того, що існує дійсна та реальна загроза невиконання майбутнього рішення матеріали справи не містять.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартири під номерами 23 та 29 по Французькому бульвару, 2 в м. Одесі, які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є необґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову, не обґрунтована, не доведена та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 10, 60, 151-153, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталстрой», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарс», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, скасування актів, скасування довідок, скасування записів, визнання права власності - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Домусчі Л.В.