Ухвала суду № 70980159, 13.12.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №504/787/16-ц

Провадження № 6/522/785/17

УХВАЛА

13 грудня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Ільченко Н.А.

при секретарі – Довгань Ж.А.

розглянувши подання державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області – ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшло подання державного виконавця Другого Приморського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області – ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, Одеська область, м.Одеса, вул. Л.Толстого, 7, до виконання зобов’язань, прокладених на неї виконавчим листом №504/787/16-ц виданого 01.02.107 року Приморським районним судом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошової суми в розмірі 14869,57 грн..

Судом установлено, що на виконанні Другого Приморського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області знаходиться виконавче провадження №53812599 з виконання виконавчого листа №504/787/16-ц, який виданий Приморським районним судом м.Одеси від 01.02.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошової суми в розмірі 14869,57 грн..

21.04.2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження, якою боржника зобов’язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

17.10.2017 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою, яка вказана у виконавчому документі, однак боржника не знайдено. За вказаною адресою знаходиться Міський центр обліку бездомних громадян.

Згідно відповіді ВАДР боржник зареєстрована 24.05.2013 року за адресою: м.Одеса, вул. Л.Толстого, 7.

Згідно довідки ДПІ та ПФУ боржник на обліку не перебуває.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за боржником не зареєстровано нерухоме майно.

У зв’язку з тим, що рішення боржником не виконано, а боржник ухиляється від його виконання , не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, вважає за необхідне звернутися до суду із даною заявою.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 313 ЦК України гарантує право на свободу пересування, що означає можливість фізичної особи вільно пересуватися по території України (після 14 років) , вільно виїхати за її межі та безперешкодно повернутись до України (після 16 років), а також вільно визначити місце свого перебування, обирати способи і засоби пересування.

Згідно вимог ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) – до виконання зобов’язань.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи за межі України – до виконання зобов’язань за рішенням.

На стадії виконання судового рішення обмеження права особи на виїзд за кордон здійснюється в порядку, передбаченому ст. 377-1 ЦПК України. За поданням державного виконавця погодженим із начальником відділу державної виконавчої служби , судом вирішується питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

Застосування тимчасового обмеження права особи на виїзд за межі України слід вважати доцільним у випадках, коли особа ухиляється від виконання зобов’язання, покладеного на неї рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Подання державного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.

Відкриття виконавчого провадження не може розглядатись як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України.

При розгляді заяви про тимчасове обмеження боржника - фізичної або керівника боржника – юридичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 377-1 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» тощо.

Відповідно до положення ч.ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб’єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання.

Законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов’язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з’ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов’язків учасників спірних правовідносин, підлягає з’ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов’язання у повному обсязі або частково.

Таким чином, сама по собі наявність невиконання зобов’язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві виїзду, доведенню підлягає ухилення боржника від виконання.

Відповідно до ст. 2 Протоколу №4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні подання, оскільки державним виконавцем не надано суду доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_2 від виконання рішення суду.

Керуючись ст.377-1ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області – ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Н.А. Ільченко