Постанова № 70978960, 14.12.2017, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/14270/17

Провадження № 2-а/520/869/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду міста Одеси з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним відмову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка викладена в рішенні №837862 від 18 жовтня 2017 року;

- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з грудня 2016 року.

Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що згідно постанови Верховної Ради України від 16 липня 2015 року за № 636-VІІІ він був звільнений з посади судді апеляційного суду Одеської області з 10 серпня 2015 року у зв'язку з поданням заяви про відставку.

У грудні 2016 року при черговому перерахунку довічного грошового утримання, призначеного як судді у відставці, йому була надана довідка апеляційного суду без урахування суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Як зазначає позивач, 14 вересня 2017 року йому було видано довідку апеляційного суду Одеської області за вих. № 303, згідно якої суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить: оклад - 17600,00 грн., надбавка за вислугу років - 12320 грн., матеріальна допомога на оздоровлення -1466,00 грн., що в загальній сумі складає - 31386,00 грн.

20 вересня 2017 року він звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі з заявою про здійснення перерахунку розміру щомісячного довічного утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідки апеляційного суду Одеської області від 14.09.2017 року за №303.

Однак, 24.10.2017 року рішенням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про відмову у перерахунку пенсії №837862 відмовлено ОСОБА_2 у перерахунку розміру щомісячного довічного утримання судді у відставці.

Позивач вважає, що відмова відповідача в перерахунку грубо порушує його гарантії матеріального забезпечення та соціального захисту, як судді у відставці, у зв'язку з чим був вимушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу. Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику сторін, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадження суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване рішення.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 22 листопада 2017 року відкрито скорочене провадження по справі на підставі вищевказаного адміністративного позову ОСОБА_1, направлено відповідачу копію адміністративного позову з копіями доданих до нього документів та запропоновано у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копії документів направити на адресу Київського районного суду м. Одеса чи надати до канцелярії суду заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються або заяву про визнання позову, а також попереджено відповідача, що у разі ненадання заперечень або заяви про визнання позову у десятиденний строк з дня одержання ухвали суду, справа буде розглянута в порядку скороченого провадження за наявними в ній матеріалами.

13 грудня 2017 року до суду надійшли заперечення Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, з яких вбачається, що відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. При цьому представник відповідача посилається на те, що їх дії є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Постановою Верховної Ради України від 16 липня 2015 року за № 636-VIII, ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Одеської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку, відповідно до п.9 ч.5 ст.126 Конституції України.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в м. Одесі та йому призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % від заробітної плати судді.

14 вересня 2017 року апеляційним судом Одеської області за вих. № 303 видано ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно якої суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить: оклад - 17600,00 грн., надбавка за вислугу років - 12320 грн., матеріальна допомога на оздоровлення -1466,00 грн., що в загальній сумі складає - 31386,00 грн.

20 вересня 2017 року позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі з заявою про здійснення перерахунку розміру щомісячного довічного утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідки апеляційного суду Одеської області від 14.09.2017 року за №303.

24.10.2017 року рішенням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про відмову у перерахунку пенсії №837862, відмовлено ОСОБА_2 у перерахунку розміру щомісячного довічного утримання судді у відставці. Оскільки, Управління вважає, що врахування при обчисленні довічного грошового утримання судді у відставці в суддівську винагороду інших витрат, в тому числі і матеріальну допомогу, чинним законодавством не передбачено. Роз'яснено можливість оскарження відмови.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" врегульовані правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів (далі Закон).

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлених законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Відповідно до п.7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005р. № 8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. В цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Конституційний Суд України у Рішенні від 03.06.2013р. № 3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).

Згідно з п. 3 Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016р. за № 4-рп/2016 щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Згідно з ст. 6.4. Європейської хартії про статус суддів - суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.

Згідно Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції, що діяла на час припинення позивача суддівських повноважень, розмір щомісячного довічного утримання становив 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді та за кожний повний рік на посаді судді понад 20 років цей розмір збільшується на 2 %.

Відповідно до ст.ст. 133-134 цього Закону суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді, за науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, а при наданні щорічної відпустки - виплачується, крім суддівської винагороди, допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода у грошовому виразі, що виплачується працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 вищезазначеного Закону визначено структуру заробітної плати до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

При цьому, слід зазначити, що згідно з п. 2.3.3. Інструкції № 5 «Зі статистики заробітної плати» матеріальна допомога відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Додатком № 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій зазначається крім відомостей про судову винагороду інші виплати, які враховуються при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці.

Відповідно до норм законодавства, зміст матеріальної допомоги полягає у виплаті грошових коштів. При цьому, виплата сум грошової допомоги здійснювалась ОСОБА_3 систематично та включена в оподатковуваний дохід. Бухгалтерією суду матеріальну допомогу віднесено до фонду оплати праці, що є складовою заробітної плати, про що свідчить довідка Апеляційного суду Одеської області № 272 від 06.09.2017 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Аналіз наведених положень дає підставу для зазначення про те, що матеріальна допомога є складовою системи оплати праці судді.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 20.02.2012 року № 21-430а11 та від 06.11.2013 року № 21-350а13, які в силу ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і Законами України. Матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, та гарантії їх соціального захисту є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.

У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів», яка проголошує, що рівень виплат, який має отримувати суддя у відставці має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач, відмовляючи у проведенні перерахунку довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про судоустрій та статус суддів», «Про пенсійне забезпечення».

Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України і розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Виходячи з положень частини другої зазначеної статті, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відмовляючи в здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 не довів правомірність своїх дій.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховною Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в статті 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акту, з точки зору його відповідності Конституції та у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії.

Судові рішення повинні ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 КАС України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України - гарантується.

З урахуванням вищевикладеного та встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Судові витрати по Кодексу адміністративного судочинства складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи ( ч.1 ст. 87). Частиною першою статті 94 КАС визначено порядок розподілу судових витрат, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень. В даної справі документально підтверджені судові витрати позивача у вигляді сплати судового збору в розмірі 640,00 гривень які підлягають стягненню з Центрального Об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 71, 87, 159-163 КАС України, Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати відмову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1, як судді у відставці щомісячного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення (яка викладена у рішенні №837862 від 18 жовтня 2017 року) - протиправними.

Зобов'язати Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України у м. Одесі здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, як судді у відставці, з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, у відповідності до довідки апеляційного суду Одеської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 14.09.2017 року за вих. №303, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання з грудня 2016 року.

Стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, понесені судові витрати у сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя Калініченко Л. В.