Рішення № 70977397, 13.12.2017, Апеляційний суд Київської області

РІШЕННЯ

Іменем України

13 грудня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Яворського М.А.

при секретарі: Марченку Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Макро Поіс Плюс» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макро Поіс Плюс», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бел Оіл» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 08 год. 40 хв. стався вибух в підвальному приміщенні автозаправного комплексу «БРСМ-Нафта», що знаходиться по провулку 1-й Комунарський, 33 в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області, на 45 км автошляху Бориспіль-Дніпро. Внаслідок вибуху загинув їх син - ОСОБА_4. Причиною смерті стали чисельні переломи ділянок тіла, про що свідчить лікарське свідоцтво про смерть №56 від 23 квітня 2014 року. За результатами проведення спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві був встановлений факт його загибелі внаслідок джерела підвищеної небезпеки. Син позивачів працював провідним інженером відділу реалізації продукції для метрополітенів ПАТ «Крюковський вагонобудівний завод». Під час вибуху він перебував у приміщенні АЗК під час службового відрядження за місцем роботи відповідно до наказу № 23 від 18 квітня 2014 року. Право власності на АЗК було зареєстроване за відповідачем. ТОВ «Бел Оіл» здійснював право користування комплексом на правах оренди на площу 245,84 кв.м. Вказували, що смерть сина забрала назавжди їх спокійну старість, звичний спосіб та уклад життя. Їх син був не просто гарною дитиною, а і талановитою, цілеспрямованою, наполегливою людиною, вів активний спосіб життя. Син завжди за місцем роботи і навчання завойовував авторитет і повагу своєю добросовісністю, розумом та працелюбністю. Жага до знань, самовдосконалення, самоосвіти, життя сповнювали його та передавались оточуючим. Завдяки цьому його так високо оцінювало керівництво і оточуючі. Син не встиг створити повноцінну сім`ю, одружитися. Їх життя змінилося назавжди. Вони живуть емоційно та морально спустошено, виконують автоматично свою роботу та обов`язки. Єдина думка, якою вони живуть, - їх дитина не повернеться додому, не подивиться у вічі, не посміхнеться. Тому просили стягнути з ТОВ «Макро Поіс Плюс» на користь ОСОБА_2 1000000,00 грн. моральної шкоди, завданої смертю сина ОСОБА_4 внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; стягнути з ТОВ «Макро Поіс Плюс» на користь ОСОБА_3 1000000,00 грн. моральної шкоди, завданої смертю сина ОСОБА_4 внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; покласти судові витрати на відповідача.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2017 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макро Поіс Плюс», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бел Оіл» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Макро Поіс Плюс» на користь ОСОБА_2 250000,00 грн. моральної шкоди, завданої смертю сина ОСОБА_4 внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Стягнуто з ТОВ «Макро Поіс Плюс» на користь ОСОБА_3 250000,00 грн. моральної шкоди, завданої смертю сина ОСОБА_4 внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

В апеляційній скарзі відповідач ТОВ «Макро Поіс Плюс» просить скасувати рішення, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити. Вважає, що суд критично оцінив доводи сторони відповідача та надав перевагу емоційній складові даної справи, прислухавшись до необґрунтованих тверджень сторони позивачів. Вказує, що суд не пересвідчився у тому, чи мали місце неправомірні дії відповідача ТОВ «Макро Поіс Плюс», оскільки суду було відомо про те, що майно відповідача вибуло з його володіння й було передане у повне господарське відання до ТОВ «Бел Оіл». Вказує, що сам по собі факт сумнівів суду у достовірності деяких письмових доказів у справі та наявності розбіжностей у них не може свідчити про відсутність правовідносин між ТОВ «Макро Поіс Плюс» та ТОВ «Бел Оіл». Вказує, що ТОВ «Бел Оіл» визнало факт того, що на момент вибуху на АЗК йому підпорядковувався весь автозаправний комплекс. Вказує, що суд не взяв до уваги покази свідків, які вказали, що ТОВ «Макро Поіс Плюс» не здійснювало жодної діяльності на автозаправному комплексі. Вказує, що позивачі не надали до суду жодних доказів на підтвердження своїх вимог і заперечень.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, і частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 стався вибух в підвальному приміщенні автозаправного комплексу «БРСМ-Нафта», що знаходиться по провулку 1-й Комунарський, 33 в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області, на 45 км автошляху Бориспіль-Дніпро. Суд зазначив, що вказане приміщення належить на праві власності відповідачу - ТОВ «Макро Поіс Плюс». Разом з тим, приміщення було передано в оренду третій особі - ТОВ «Бел Оіл», що здійснювало господарську діяльність, безпосередньо, у вказаній будівлі. Суд мотивував своє рішення тим, що відповідачем не надано належних, допустимих та беззаперечних доказів передачі у користування автозаправної станції з нежитловими приміщеннями, загальною площею 476, 60 кв.м., з паливно-роздавальними колонками від ТОВ «Макро Поіс Плюс» до ТОВ «Бел Оіл». Крім того, суд першої інстанції поставив під сумнів надані сторонами документи, що підтверджують право користування ТОВ «Беіл Оіл» автозаправочним комплексом. Зазначив, що документи суперечать одне одному, та не можуть розцінюватись судом як належні докази. Тому, суд першої інстанції зазначив, що ТОВ «Макро Поіс Плюс» є належним відповідачем у даній справі. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходив із глибини і тривалості моральних страждань, суті втрат, які понесли позивачі та неможливості відновлення такої втрати, керувався вимогами розумності і справедливості.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3, і його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04 квітня 1987 року (т.1 а.с.23).

У період із 27 вересня 2007 року ОСОБА_4 працював у ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» (т.1 а.с.26).

ОСОБА_4 позитивно характеризувався за місцем свого навчання, проживання, роботи (т.1 а.с.18, 19-31, 32-41, 47-48).

Відповідно до копії наказу директора ТФ ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» №23 від 18 квітня 2014 року провідний інженер відділу реалізації продукції для метрополітенів ТФ ОСОБА_4 був відправлений у відрядження ІНФОРМАЦІЯ_2 та 23 квітня 2014 року до міста Києва (КП «Київськй метрополітен») (т.1 а.с.27).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в підвальному приміщенні автозаправного комплексу «БРСМ-Нафта» стався вибух.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 25 квітня 2014 року (т.1 а.с.22).

Відповідно до копії лікарського свідоцтва про смерть №56 від 23 квітня 2014 року ОСОБА_4, 1987 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 від переломів численних ділянок тіла. Причиною смерті є вибух інших матеріалів або засобів (т.1 а.с.25).

Встановлено, що автозаправний комплекс, 2010 року побудови, загальною площею 476,60 кв.м., на якому ІНФОРМАЦІЯ_2 стався вибух, належить на праві приватної власності ТОВ «Макро Поіс Плюс» (т.1 а.с.14).

Автозаправочний комплекс введений в експлуатацію на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації №2152 від 11 березня 2011 року та сертифіката відповідності об`єкта, виданого Інспекцією ДАБК в Київській області №00002152 від 18 березня 2011 року, який підписаний членами відповідної комісії (т.1 а.с.196-198).

Відповідно до змісту листа Депаратамента Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №10/10-35/2110/02 від 21 жовтня 2016 року АЗК введений в експлуатацію на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації №2152 від 11 березня 2011 року та сертифіката відповідності об`єкта, виданого Інспекцією ДОБК в Київській області №00002152 від 18 березня 2011 року (т.1 а.с.191).

Відповідно до листа ТОВ «Макро Поіс Плюс» №13-02/1/17 від 13 лютого 2017 року сертифікат відповідності разом з актом готовності об`єкта до експлуатації є документами, що підтверджують можливість експлуатації об`єкта, зазначені документи зберігались безпосередньо на АЗК та були знищені під час вибуху, що відбувся ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до договору оренди №04/0111-20 від 04 січня 2011 року ТОВ «Макро Поіс Плюс» передало ТОВ «Бел Оіл» у користування автозаправну станцію, яка розташована по провулку 1-й Комунарський, 33 в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області та включає в себе нежитлові приміщення, загальною площею 245,87 кв.м., паливно-роздавальні колонки. Договір був укладений на строк 35 місяців з моменту підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі (т.1 а.с.15-18).

19 травня 2011 року ТОВ «Макро Поіс Плюс» та ТОВ «Бел Оіл» було підписано акт прийому-передачі (т.1 а.с.19).

19 травня 2011 року між ТОВ «Макро Поіс Плюс» та ТОВ «Бел Оіл» була укладена додаткова угода № 1, якою п.1.1. Договору був викладений в новій редакції, а саме: Орендодавець передає Орендарю за плату на певний строк у користування автозаправний комплекс, який розташований по провулку 1-й Комунарський, 33 в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області, та включає в себе нежитлові приміщення, загальною площею 245,87 кв.м., та паливно-роздавальні колонки (т.1 а.с.20).

З довідки ТОВ «Макро Поіс Плюс» від 01 липня 2016 року вбачається, що згідно з даними бухгалтерського обліку у період із 19 травня 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 товариство не здійснювало господарську діяльність, пов`язану з виробництвом, зберіганням або торгівлею паливно-мастильними матеріалами. Товариство самостійно не здійснювало цілеспрямовану експлуатацію належного йому на праві приватної власності нерухомого майна, в тому числі автозаправного комплексу, розташованого по провулку 1-й Комунарський, 33 в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області (т.1 а.с.61).

Відповідно до відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції за видами економічної діяльності за 2014 рік ТОВ «Макро Поіс Плюс» надавало в оренду та експлуатацію власне чи орендоване нерухоме майно (т.1 а.с.62).

Відповідно до відповіді Територіального управління державної служби гірничного нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м.Києві № 04-10/1760 від 09 квітня 2015 року автозаправний комплекс ТОВ «Бел Оіл», що розташований по провулку 1-й Комунарський, 33 в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області, зареєстрований у Державному реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки за номером 32.383 та відноситься до об`єктів підвищеної небезпеки другого класу небезпеки (т.1 а.с.21).

З наявних у матеріалах справи копії чеків за декілька днів січня 2014 року вбачається, що вони видані АЗК ТОВ «Бел Оіл», провулок 1-й Комунарський, 33 в м. Переяслав-Хмельницький, Київська область (т.2 а.с. 229-236).

Відповідно до змісту акту проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався о 08 год. 40 хв. ІНФОРМАЦІЯ_2 у ТОВ «Бел-Оіл», нещасний випадок, що стався з працівниками ТОВ «Бел Оіл» ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, працівниками ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, працівником газети «Нова доба» ОСОБА_13, працівником ТОВ «Укрлогістіка» ОСОБА_14 стався в робочий час, на території автомобільного заправного комплексу ТОВ «Бел Оіл», під час виконання потерпілими їх трудових обов`язків.

Даним актом було визначено коло осіб, діяльність або бездіяльність яких призвела до даного нещасного випадку (директор ПП «Єврогазсервіс» ОСОБА_15, директор ТОВ «Бел Оіл» ОСОБА_16, головний інженер ТОВ «Бел Оіл» ОСОБА_17, заступник директора ТОВ «Бел Оіл» ОСОБА_18, помічник оператора ТОВ «Бел Оіл» ОСОБА_19, старший оператор ТОВ «Бел Оіл» ОСОБА_7, директор ПП «ОСОБА_20.» ОСОБА_20, експерт технічний з промислової безпеки ОСОБА_21, експерт технічний з проведення технічного огляду ОСОБА_22 ДП «Український центр підтвердження відповідності «Промбезпека») (т.1 а.с.73-95).

Як вбачається з листа Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області №667/109/1010/01-17 від 20 лютого 2017 року ТОВ «Бел Оіл» та ТОВ «Макро Поіс Плюс» із заявами про втрату, пошкодження, знищення документів внаслідок вибуху АЗК по провулку 1-й Комунарський, 33 в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області до Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області не звертались.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробних стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала , якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» шкода (в тому числі моральна), заподіяна фізичним чи юридичним особам внаслідок аварії, що сталася на об`єкті підвищеної небезпеки, незалежно від вини суб`єкта господарської діяльності, у власності або у користуванні якого перебуває об`єкт підвищеної небезпеки, відшкодовується суб`єктом господарської діяльності цим особам у повному обсязі, крім випадків, коли аварія виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01 березня 2014 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Тобто при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити з того, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 договір оренди та додатки до нього, укладені між ТОВ «Макро Поіс Плюс» та ТОВ «Бел Оіл» в судовому порядку недійсними не визнавались.

Відповідно до ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Таким чином суд першої інстанції не повинен був брати до уваги наявність розбіжностей у площі об'єкту оренди в документах наявних у матеріалах справи, оскільки такі доводи суду є припущеннями, на яких не може ґрунтуватися рішення суду.

Також, колегія суддів зазначає, що обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок.

Як вбачається з матеріалів справи, дії працівників ТОВ «Бел Оіл» визнані неправомірними, і такими, що призвели до смерті осіб. Даний факт не був спростований позивачами у справі.

В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Бел Оіл» зазначив, що підприємство вже відшкодувала позивачам збитки на загальну суму 500000,00 грн., що підтверджується заявою підписаною позивачкою. Зазначену обставину визнали позивачі в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки ТОВ «Макро Поіс Плюс» є власником автозаправочного комплексу, воно повинно відшкодовувати моральну шкоду завдану позивачам, у зв'язку із тим, що позивачі не надали суду жодних доказів, які б підтвердили факт здійснення ТОВ «Макро Поіс Плюс» господарської діяльності за адресою: провулок 1-й Комунарський, 33 в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області, та не довели відсутність орендних правовідносин між ТОВ «Макро Поіс Плюс» та ТОВ «Бел Оіл».

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Макро Поіс Плюс» про те, що суд першої інстанції не пересвідчився у тому, чи мали місце неправомірні дії відповідача ТОВ «Макро Поіс Плюс», оскільки суду було відомо про те, що майно відповідача вибуло з його володіння й було передане у повне господарське відання до ТОВ «Бел Оіл», знаходять своє підтвердження у матеріалах справи, та приймаються колегією суддів до уваги, як такі, що ґрунтуються на вимогах закону.

Також, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ТОВ «Бел Оіл» визнало факт того, що на момент вибуху на АЗК йому підпорядковувався весь автозаправний комплекс, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не взяв до уваги показання свідків, які зазначили, що, станом на дату вибуху на АЗС, останні перебували у трудових відносинах саме з ТОВ «Бел Оіл».

Поза увагою суду першої інстанції також залишилась нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2 від 11 липня 2014 року, зареєстрована в реєстрі за №576. Відповідно до змісту документу позивач ОСОБА_2 зазначила, що ТОВ «Бел Оіл» відшкодувало на її користь та на користь ОСОБА_3, ОСОБА_23 та ОСОБА_24 суму завданих збитків у розмірі 500000,00 грн. у повному обсязі. Вказала, що дана сума визначена самими потерпілими шляхом переговорів та є остаточною. Також, зазначила, що не має жодних матеріальних та моральних претензій до ТОВ «Бел Оіл» (т.1 а.с.140).

Відтак, колегія суддів вважає, що такими діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнали, що завдавачем шкоди було саме ТОВ «Бел Оіл», а не ТОВ «Макро Поіс Плюс».

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог відповідно до ст.309 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Макро Поіс Плюс» задовольнити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2017 року скасувати і ухвалити нове.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макро Поіс Плюс», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бел Оіл» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: