Ухвала суду № 70975216, 13.12.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/8770/15-ц 13.12.2017 13122017 13.12.2017

Провадження №22-ц/784/2553/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 490/8770/15-ц Головуючий І інстанції – Подзігун Г.В.

Провадження № 22-ц/784/2553/17 Доповідач – Темнікова В.І. У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого – Темнікової В.І.,

суддів – Бондаренко Т.З., Прокопчук Л.М.,

із секретарем судового засідання – Яценко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 листопада 2017 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства (далі – ПАТ) «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.11.2015 року позов ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 24.02.2016 року рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.11.2015 року змінено в частині визначення складових суми заборгованості, зазначення гривневого еквіваленту загальної суми заборгованості та її складових, а також розподілу судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.10.2016 року рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 24 лютого 2016 року залишено без змін.

25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.11.2015 року, зміненого рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 24 лютого 2016 року, посилаючись на те, що 29.09.2017 року він ознайомився з матеріалами цивільної справи № 490/11450/15-ц за його позовом до ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» про захист порушених прав споживача та визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 014/08-112/75380 від 27.02.2008року, за яким з нього та ОСОБА_3 було стягнуто заборгованість за вище вказаним рішенням суду. В результаті ознайомлення з матеріалами справи, він отримав фотокопії матеріалів додаткової судово-економічної експертизи № 158/08/2017 від 31.08.2017 року та дізнався про обставини, які існували під час розгляду цивільної справи за позовом ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором, та які мають суттєве значення для розгляду цієї справи, і які не були і не могли бути йому відомі, оскільки вони встановлені за допомогою судового експерта із застосуванням складних математичних розрахунків по іншій справі та є нововиявленими. Відповідно до вказаного висновку встановлено, що при укладанні вказаного кредитного договору, банк з метою отримання прихованого прибутку у вигляді додатково нарахованих відсотків на тіло кредиту, в односторонньому порядку, без попереднього погодження із ним та поручителем ОСОБА_3, приховано змінив метод нарахування відсотків по кредитному договору на свою користь, у зв'язку із чим збільшився обсяг відповідальності позичальника та поручителя по кредитному договору. В силу положень ч. 1 ст. 559 ЦК України, на час розгляду справи зазначена обставина була безумовною підставою для припинення поруки ОСОБА_3 Також посилався на те, що покладений в основу судового рішення розмір заборгованості по кредитному договору, не відповідає умовам самого кредитного договору, так як зроблений на підставі неузгодженого сторонами договору методу нарахування відсотків, у зв'язку із чим, не може слугувати належним та допустимим доказом обгрунтування заявленої позивачем заборгованості, що у свою чергу призвело до безпідставного та необгрунтованого покладення визначеної у рішенні суду відповідальності на відповідачів.

17 листопада 2017 року ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2015 року в частині, що не змінена рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 24 лютого 2016 року, відмовлено.

Не погодившись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, надавши пояснення, аналогічні відомостям, викладеним в ній, та просив її задовольнити.

Представник ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» не визнав доводи апеляційної скарги, просив її відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Інші учасники процесу до судового засідання не з’явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її такою, що підлягає частковму задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу по справі, суд виходив з того, що згідно змісту рішення, судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні справи були взяті до уваги як розрахунки позивача щодо наявності та розміру кредитної заборгованості, так і заперечення відповідачів стосовно предмету позову, більш того розглядалися та витрибовувалися матеріали кредитної справи за вказаним кредитним договором, а щодо клопотання відповідачів про призначення судової економічної експертизи, то ухвалою суду апеляційної інстанції від 03 лютого 2016 року у задоволенні клопотання було відмовлено.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України передбачено, що підставою для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У пунктах 3, 4, 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз'яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, незадоволення певних клопотань про витребування доказів, призначення експертизи тощо) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Тим більше, обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі, або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Тому, приймаючи до уваги вищенаведені роз'яснення пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені у постанові від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», суд дійшов висновку про те, що підстав для задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами немає, оскільки вказані заявником обставини, не є нововиявленими у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України.

Проте, розглядаючи заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами, суд не звернув належну увагу на те, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.11.2015 року, зміненого рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 24 лютого 2016 року.

Суд же своєю ухвалою від 17 листопада 2017року розглянув заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами тільки рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.11.2015 року і тільки в тій частині, що не змінена рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 24 лютого 2016 року.

Згідно роз’яснень, які містяться в п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами», за правилами статті 363 ЦПК судові рішення переглядаються у зв’язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив таке судове рішення, а з урахуванням вимог статті 11-1 ЦПК, частини п’ятої статті 21 ЦПК суд діє в іншому складі. Перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами судових рішень апеляційної чи касаційної інстанції, якими змінено або ухвалено нове рішення, здійснюється судом, який змінив або ухвалив нове рішення. У випадку коли після перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку воно було залишено без змін, його перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами здійснюється судом першої інстанції, який ухвалив це рішення. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції своєю ухвалою скасував судове рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду, то перегляд цієї ухвали у зв’язку з нововиявленими обставинами здійснюється судом, який постановив таку ухвалу.

Як убачається з матеріалів справи, рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.11.2015 року було зміненого рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 24 лютого 2016 року, а тому з правової точки зору воно перестало існувати в тому вигляді, в якому воно перебувало до внесення до нього змін Апеляційним судом Миколаївської області. А отже у суду першої інстанції не було компетенції для перегляду такого рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Зазначені обставини свідчать про те, що оскаржувана ухвала суду винесена з порушенням порядку, встановленого для вирішення даного питання, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, розглядаючи справу, колегія суддів бере до уваги положення п. 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами», відповідно до яких за змістом частини другої статті 307 ЦПК України апеляційний суд відповідно до наданих йому повноважень має право постановити ухвалу про скасування ухвали суду першої інстанції про залишення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами без задоволення, постановленої з порушенням норм процесуального права, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого законом віднесено вирішення цього питання. Нормами ЦПК не передбачено права апеляційного суду постановляти ухвалу про задоволення такої заяви і скасування ухваленого судом першої інстанції судового рішення.

Тому апеляційний суд вважає за необхідне, скасувавши ухвалу суду, направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість перегляду судом першої інстанції судового рішення, зміненого рішенням апеляційної інстанції, у встановленому законом порядку.

При скасуванні ухвали суду з зазначених підстав, аналіз інших доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 є недоцільним.

Керуючись ст. 307, 312, 314-315, 361 - 365 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 листопада 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання у встановленому законом порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів після її проголошення в касаційному порядку.

Головуючий

Судді