Рішення № 70971414, 12.05.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28311/15-ц

Провадження № 2/761/1829/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Бешировій Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про повернення банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 28 вересня 2015 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Третя особа), про повернення банківського вкладу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між нею та Відповідачем 04 листопада 2014 року було укладено договір банківського строкового вкладу (далі - Договір) на суму 30 000 доларів США, під 11,50% річних, строком дії до 04 червня 2015 року. Зауважила, що умовами Договору передбачено повернення суми вкладу вкладнику разом із нарахованими процентами по закінченню строку дії Договору. Зазначила, що вона 03 червня 2015 року звернулася до Відповідача із заявою про відмову від продовження договірних відносин та повернення всієї суми вкладу із нарахованими відсотками по ньому. Однак, Відповідач ні вищезазначену вимогу Позивача не виконав, ні наступні її звернення із аналогічним проханням. Вважає вказані дії Відповідача такими, що порушують умови Договору, законодавство та права Позивача як споживача фінансових послуг. За підрахунками Позивача, у Відповідача виникла заборгованість перед нею у розмірі 30 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день закінчення строку дії Договору, становить 630 000 грн. 00 коп., а також нараховані згідно Договору відсотки. Просила суд ухвалити судове рішення, яким стягнути вказану суму із Відповідача, а також стягнути нараховані за депозитним договором відсотки.

В ході судового розгляду справи, за письмовою заявою Позивача від 12 травня 2016 року, згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києві від 12 травня 2016 року, позов в частині щодо стягнення відсотків за вкладом залишено без розгляду.

У судовому засіданні Позивач позов, з підстав зазначених у позовній заяві, з урахуванням уточнень, підтримала. Позовні вимоги просила суд задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився. Про місце, день та час судового розгляду повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності, як і заперечень на позов, до суду не подавав.

Третя особа у судове засідання не з'явилася. Про місце, день та час судового розгляду повідомлена належним чином. Про причину неявки суд не повідомлено. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за відсутності представника Третьої особи, як і заперечень на позов, до суду не подавалося.

Суд вбачає за можливе розглядати справу за відсутності представника Відповідача та представника Третьої особи, враховуючи той факт, що Позивач не заперечувала проти розгляду справи за відсутності сторони Відповідача та представника Третьої особи.

Заслухавши пояснення Позивача, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Судом встановлено, що 04 листопада 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір-заяву № 300937/67816/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 7 місяців в іноземній валюті (далі - Договір), за умовами якого ОСОБА_1 внесла, а банк прийняв грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок № НОМЕР_1 у сумі 30 000 доларів США на строк з 04 листопада 2014 року до 04 червня 2015 року. Процентну ставку встановлено в розмірі 11,50 % річних (а.с. 8).

Відповідно до пункту 1 Договору, вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти в національній валюті на вкладний рахунок у порядку та на умовах, визначених Договором та в Основних умовах залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Основні умови залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»), які затверджені згідно з внутрішніми процедурами банку та розміщені для ознайомлення на інформаційних стендах в приміщеннях установ банку та оприлюднені на офіційному сайті банку за електронною адресою: www.fcbank.com.ua (а.с. 8).

Відповідно до частини 3 статті 1060 Цивільного кодексу України, за договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.

Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.

Судом встановлено, що Позивач неодноразово, а саме 03 червня 2015 року, 22 червня 2015 року зверталася до Відповідача із заявами про повернення вкладу згідно Договору з нарахованими відсотками по ньому (а.с. 12).

Відповідно до частини другої статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Постановою Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк» Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних» Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Крім того, на підставі вищезазначеної постанови Правління Національного банку України, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно якого у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «Банк «Фінанси та Кредит», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні строком на три місяці з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року.

Відповідно до вимог статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», 17 грудня 2015 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»» (а.с. 34).

На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 18 грудня 2015 року № 230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит»» та делегування повноважень ліквідатора Банку (а.с. 35).

Вищезазначена інформація зазначена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (www.fg.gov.ua) та є загальновідомою обставиною.

Згідно зі статтею 110 Цивільного кодексу України, особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність.

За змістом частини 6 статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року, фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з частиною 3 статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року, відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Відповідно до абзацу першого частини першої, пунктів першого, другого, п'ятого частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року, з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

За змістом пункту першого частини шостої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року, обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

За змістом частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року, фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Судом встановлено та підтверджено Позивачем, що у листопада 2015 року Позивач отримала гарантовану суму відшкодування в розмірі 200 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року, у разі ліквідації банку отримання вкладниками коштів понад гарантовану суму здійснюється у черговості, визначеній цією статтею за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року, та пунктом 54 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Таким чином, у спірних правовідносинах Позивач виступає кредитором, а Відповідач - боржником і, оскільки, Позивач звернулася до Відповідача з вимогою повернути банківський вклад та сплатити заборгованість, що виникла у зв'язку з неповерненням вчасно суми грошового вкладу у період запровадження у банку тимчасової адміністрації/ліквідації банку, виконання зазначеної операції банком обмежується положеннями пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до частини 1 статті 3607 Цивільного процесуального кодексу України, Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Аналогічну правову позицію викладено і в Постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 757/5583/15-ц, де судова палата у цивільних справах розглянувши справу за позовом ОСОБА_6 до ПАТ «Дельта Банк» про стягнення грошових коштів за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2016 року, прийшла до висновку, що в період запровадження у неплатоспроможному банку тимчасової адміністрації та процедури виведення такого банку з ринку, стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» неможливо.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а позов, у цілому, - таким, що задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 110, 1058, 1060 Цивільного кодексу України, статті 2, 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року, статей 1, 26, 36, 49, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року, керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 61, 209, 212-215, 3607 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про повернення банківського вкладу - в і д м о в и т и у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :