Постанова № 70971401, 01.06.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25344/16-а

Провадження № 2-а/761/43/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Бондарю В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2016 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1.) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі - Відповідач, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Позивач при зверненні до суду, з урахуванням уточнень, мотивувала свої вимоги тим, що ОСОБА_1 відповідно до вимог частини четвертої статті 50-1 Закону України від 05.11.2011 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (в редакції Закону від 01.01.2008 року № 107-17) їй призначено пенсію за вислугу років з 14 січня 2008 року у розмірі 68 відсотків від розміру середньої місячної заробітної плати, до якої включено всі види оплати праці, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Згідно з розрахунками, проведеними управлінням ПФУ в Шевченківському районі міста Києва, у Позивача на час призначення пенсії за вислугу років було 32 роки 2 місяці 22 дні страхового стажу роботи, з яких 14 років 1 місяць і 29 днів безпосередньої служби в органах прокуратури України. Разом з тим, після призначення ОСОБА_1 пенсії, вона надалі продовжувала працювати в органах прокуратури України, і лише згідно наказу Генерального прокурора України від 05.07.2010 року № 1718ц була звільнена з посади заступника Генерального прокурора України у зв'язку з виходом на пенсію. 21 червня 2016 року Позивач, через свого представника, звернулася до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахування ОСОБА_1 пенсії з урахуванням відомостей, наведених у довідці Генеральної прокуратури України від 14 травня 2016 року № 18-960зп про середню заробітну плату заступника Генерального прокурора України, тобто за посадою, яку вона обіймала до звільнення з роботи. Однак, листом від 02.07.2016 року № 11444/09 Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, посилаючись на пункт 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», ОСОБА_1 повідомлено, що оскільки до 1 червня 2015 року не було прийнято Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу»,«Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших спеціальних законів України, а тому їй відмовлено у перерахуванні пенсії. Позивач вважає дану відмову незаконною та просить визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.07.2016 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років на підставі заяви від 21.06.2016 року та долученої до неї довідки Генеральної прокуратури України від 14.05.2016 року № 18-960зп; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі частин 4, 13, 17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (у редакції Закону України від 01.01.2008 № 107-17, що діяла на час призначення їй пенсії) з розрахунку 84% із середньої заробітної плати за посадою, яку вона обіймала до звільнення з роботи, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України від 14.05.2016 року № 18-960зп, з 1 липня 2016 року без обмеження її максимального розміру та забезпечити своєчасну виплату пенсії, а також заборгованості, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат.

Представники Позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити позов з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. На адресу суду надійшло письмове заперечення проти позовної заяви, в якому представник Відповідача зазначає про те, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, крім того, зазначено, що є безпідставним посилання Позивача на ч. 12, 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ про здійснення перерахунку пенсії, оскільки вказані норми втратили чинність.

Суд, вислухавши пояснення представників Позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які містяться в справі, проаналізувавши норми чинного законодавства, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 відповідно до вимог частини четвертої статті 50-1 Закону України від 05.11.2011 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (в редакції Закону від 01.01.2008 року № 107-17) призначено пенсію за вислугу років з 14 січня 2008 року у розмірі 68 відсотків від розміру середньої місячної заробітної плати.

Згідно з розрахунками, проведеними управлінням ПФУ в Шевченківському районі міста Києва, у Позивача на час призначення пенсії за вислугу років було 32 роки 2 місяці 22 дні страхового стажу роботи, з яких 14 років 1 місяць і 29 днів безпосередньої служби в органах прокуратури України.

Разом з тим, після призначення ОСОБА_1 пенсії, вона надалі продовжувала працювати в органах прокуратури України, і лише згідно наказу Генерального прокурора України від 05.07.2010 року № 1718ц була звільнена з посади заступника Генерального прокурора України у зв'язку з виходом на пенсію.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (пункт 3) з 1 грудня 2015 року на 25 відсотків підвищено посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців органів прокуратури, розміри яких затверджено додатками 1-37, 43-1, 43-2, 48 55 до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» та постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», що дає Позивачеві право на перерахунок пенсії, призначеної у 2008 році на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ.

Судом встановлено, що 21.06.2016 році Позивач звернулася до Відповідача із заявою про перерахунок її пенсії згідно довідки Генеральної прокуратури України від 14.05.2016 № 18-960зп, яка містить відомості про заробітну плату.

На час звернення ОСОБА_1 за перерахунком пенсії за вислугу років у неї було відповідно 40 років та 11 днів страхового і 16 років 9 місяців та 3 дні спеціального (служби на прокурорських посадах) стажу роботи.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.07.2016 рішенням № 11444/09 Відповідач відмовив Позивачеві в проведенні перерахунку пенсії, яка призначена останній в порядку Закону України «Про прокуратуру».

Не погоджуючись з вищезазначеними діями та рішенням Відповідача, Позивач звернулася з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон № 1789-ХІІ), Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі по тексту - Закон № 3668-VI).

Згідно із ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 1 ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1, 12, 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ визначено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3668-VI передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Отже, ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній на момент призначення Позивачеві пенсії, було регламентовано його право на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

При цьому, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі в органах прокуратури. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що їх служба пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей, а тому це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

Крім того, слід враховувати, що призначення органами Пенсійного фонду України особі пенсії та проведення її перерахунку є різними формами реалізації права громадянина на пенсійне забезпечення, а тому при проведенні перерахунку пенсії особи застосуванню підлягає редакція статті Закону, яким визначався порядок та розмір відповідного пенсійного забезпечення такої особи саме на момент призначення їй пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справах № 21-348а13 та № 21-420а13.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, враховуючи наведені правові норми та обставини справи, суд вважає, що Відповідачем було неправомірно відмовлено Позивачеві у здійсненні перерахунку її пенсії в розмірі та порядку, визначеному в ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, чинній на момент призначення її пенсії, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Доводи Відповідача про те, що пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 01.06.2015, зокрема скасовані норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, призначались, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», на думку суду не заслуговують на увагу, оскільки зазначена правова норма підлягає застосуванню лише щодо призначення нових пенсій.

Крім того, у рішеннях Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005, від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 КСУ наголошено на тому, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

При цьому, суд звертає увагу на те, що станом на момент призначення Позивачеві пенсії, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» діяла в редакції, чинній до вступу в силу Закону від 08.07.2011 № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким були внесені зміни, зокрема до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо порядку обчислення пенсії.

Відповідно до правової позиції, яка зазначена в постановах Верховного Суду України від 10.12.2013 року у справах № 21-348а13 та № 21-420а13, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, яка діяла на момент призначення пенсії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії відповідно до правових положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 84% від заробітної плати на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 14 травня 2016 року № 18-960зп, без обмеження максимального розміру пенсії, а тому відмова пенсійного органу в здійсненні зазначеного перерахунку, є протиправною та порушує законні права та інтереси Позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в даному випадку Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій та не надано обґрунтованих доводів відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до норм чинного законодавства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що інші доводи Відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, враховуючи наведене та виходячи з аналізу вищевказаних норм чинного законодавства, оцінивши докази, які є в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, на підставі статтей 19, 22, 58 Конституції України, статті 50-1 Закону України від 05.11.2011 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (в редакції Закону від 01.01.2008 року № 107-17), рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», керуючись статтями 8-12, 14, 18, 69, 71, 72, 159-163, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - з а д о в о л ь н и т и у повному обсязі.

Визнати відмову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у перерахунку пенсії ОСОБА_1 - протиправною.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Код ЄДРПОУ 40376133), починаючи із 01 липня 2016 року, здійснити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перерахунок пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991, № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (в редакції Закону станом на 01.01.2008, яка діяла на час призначення пенсії) без обмеження максимального розміру пенсії з розрахунку 84% із середньої заробітної плати за посадою, яку вона обіймала перед звільненням з роботи на підставі Довідки, виданої Генеральною прокуратурою України від 14 травня 2016 року № 18-960зп, та виплатити різницю недоотриманої пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок Державного бюджету судові витрати, пов'язані із розглядом справи, у розмірі 551 грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Київським апеляційним адміністративним судом, якщо вона не буде скасована.

СУДДЯ :