Рішення № 70971326, 10.08.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6796/16-ц

Провадження № 2/761/3934/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Савенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про стягнення суми боргу за правочином, пені та коштів за порушення грошового зобов'язання, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 19 лютого 2016 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 4 грудня 2014 року між нею та Відповідачем було укладено цивільно-правовий договір про надання послуг № 532-233. Відповідно до умов якого вона зобов'язувалась надати послуги замовнику, а замовник зобов'язувався прийняти послуги та оплатити їх. Сума послуг за умовами договору становила 67000 грн. Сторони погодили, що після підписання акту наданих послуг, замовник протягом п'яти днів з моменту отримання актів погоджує їх, підписує, скріплює печаткою, або в цей же термін надає мотивовану відмову від підписання. На виконання умов договору нею було надано послуги Відповідачу (замовнику) на загальну суму 67000 грн., однак станом на 13 січня 2016 року Відповідач свої зобов'язання по перерахунку коштів за надані послуги не виконав, допустив прострочення виконання зобов'язань. Вважає, що таким чином Відповідач порушив договірні зобов'язання, а отже порушив права Позивача. Зазначила, що станом на 13 січня 2016 року, Відповідач має непогашену заборгованість щодо виконання зобов'язань за Договором про надання послуг в розмірі 110 339,34 грн., з яких 67000,00 грн. основний борг, пеня за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 12194,00 грн., три проценти річних в розмірі 2125,64 грн., та інфляційні втрати в розмірі 29019,70 грн., які просила стягнути з Відповідача, а також присудити на її користь судові витрати у справі.

У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у них.

Представник Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. В письмових запереченнях зазначила, що дійсно між сторонами був укладений Договір про надання послуг від 04.12.2014 року. В матеріалах справи наявний Акт надання послуг за договором, однак вона зауважила, що даний Акт не має всіх обов'язкових реквізитів, визначених положенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не є належним доказом надання Позивачем послуг та прийому УДППЗ «Укрпошта» послуг, що звільняє Відповідача від оплати послуг за Договором. Також вказала, що в Акті друга сторінка не містить дати його складання, а на першій сторінці акт не скріплений печаткою підприємства. Крім цього, також зауважила, що наказом Міністра інфраструктури України від 19.12.2014р. в.о. генерального директора ОСОБА_2 звільнено з посади, а отже, на її думку, Акт від 18.12.2014р., підписаний особою, яка не мала необхідної цивільної дієздатності на підписання будь-яких документів. Зазначили також, що Позивач пропустила строк позовної давності щодо стягнення пені, перебіг якої почався 24.12.2014р. і закінчився 24.12.2015р. З цих підстав просила у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Судом встановлено, 4 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» було укладено Цивільно-правовий договір № 532-233 про надання послуг (надалі - Договір) з Додатками 1-3.

Відповідно до п.1.1. Договору, Позивачка (Виконавець) зобов'язувалась надати відповідачу (Замовнику) послуги, а Замовник - прийняти та оплатити їх на умовах цього Договору (а.с.5)

Згідно п.1.2. Замовник зобов'язувався надати послуги з розробки моделі використання контакт-центру у відповідності до потреб УДППЗ «Укрпошта» з впровадженням системи 2х-рівневого оброблення звернень користувачів послуг.

Загальна сума за умовами Договору складає 67000,00 грн. (п.2.1. Договору).

Згідно положень пунктів 2.4.-2.5 Договору, підставою для проведення розрахунків є підписаний сторонами Акт надання послуг. Виконавець готує та передає Замовнику два підписаних примірники акту наданих послуг за звітний місяць в термін до другого числа кожного місяця наступного за звітним.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а отже відносини між сторонами регулюються положеннями Глави 63 Цивільного кодексу України.

Положенням ч.1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору Позивачем надано Відповідачу послугу на загальну суму 67000,00 грн., що підтверджується підписами уповноваженими представниками сторін та скріплено печаткою замовника на Акті наданих послуг від 18.12.2014р.

Відповідно до вимог ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплати надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені Договором.

Умовами договору (п.2.6.) сторони погодили, що Замовник протягом п'яти днів з моменту отримання вказаних Актів погоджує їх, підписує та скріплює печаткою зі свого боку, або в цей же термін надає мотивовану відмову від підписання.

Згідно п.2.7. Договору оплата послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний або картковий рахунок Виконавця у розмірі, зазначеному у Акті наданих послуг, протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами Акту наданих послуг.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Отже з урахуванням положень ст. 530 ЦК України та п. 2.7. Договору оплата послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний або картковий рахунок виконавця у розмірі, зазначеному у Акті наданих послуг, протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами Акту надання послуг.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що на день подачі позову, Відповідач після підписання 18.12.2014р. Акту наданих послуг, свої зобов'язання по перерахунку грошових коштів у розмірі 67000,00 грн. не виконав.

Суд критично оцінює твердження представника Відповідача щодо відсутності всіх обов'язкових реквізитів в Акті надання послуг від 18.12.2014 року, визначених положенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки у Відповідача є наявний другий примірник акту. Крім того, Відповідач не звертався до Позивача з вимогою щодо невизнання акту, а отже твердження Відповідача, на думку суду, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язань за договором, а тому судом до уваги не приймаються.

Також суд не приймає до уваги твердження представника Відповідача щодо підписання акту в.о. директора УДППЗ «Укрпошта», особою, яка не мала обсягу цивільної дієздатності на підписання будь-яких документів, оскільки вважає їх надуманими.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язань (неналежне виконання)

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача в частині щодо стягнення суми боргу за невиконання зобов'язання з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних за період з 24.12.2014р. по 13.01.2016 року в розмірі 99126,79 грн. обґрунтовані та доведені, та підлягають задоволенню.

Щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача на її користь пені за період з 24.12.2014р. по 23.06.2015 року в розмірі 12194,00 грн. за невиконання зобов'язання слід зазначити таке.

Згідно положень ч.1, ч.3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.

Позивач в обґрунтування вимог щодо стягнення пені зазначає, що прострочення зобов'язання мало місце з 24 грудня 2014 року, а отже на думку Позивача, Відповідач прострочив виконання зобов'язання за період з 24.12.2014р. по 23.06.2015 року, а тому просила стягнути з Відповідача за зазначений період пеню в розмірі 12194,00 грн.

Разом з тим, суд не погоджується з таким обґрунтуванням Позивача, зважаючи на таке.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

З позовних вимог Позивача вбачається, що перебіг строку по вимогах щодо стягнення пені почався 24.12.2014р. та закінчився 24.12.2015 року, тобто Позивачем пропущено строк позовної давності.

Відповідно до положень ч. 4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки сторона Відповідача заявила про застосування спливу строку позовної давності до вимог про стягнення пені, суд вважає, що вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

З урахуванням викладеного, на підставі статтей 258, 261, 267, 525, 526, 610, 611, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про стягнення суми боргу за правочином, пені та коштів за порушення грошового зобов'язання - з а д о в о л ь н и т и частково.

Стягнути із Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (Код ЄДРПОУ 21560045) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти у розмірі 99 126 (дев'яносто дев'ять тисяч сто двадцять шість) гривень 79 коп.

У задоволенні позову в частині щодо стягнення пені - в і д м о в и т и.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :