Рішення № 70968574, 11.12.2017, Соснівський районний суд м. Черкас

Рішення

Іменем України

Справа № 712/12133/17

Провадження 2/712/2770/17

11 грудня 2017 року

Соснівський районний суд м.Черкаси у складі

головуючого-судді Марцішевської О.М.,

при секретарі Олефіренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" про визнання дій незаконними та відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач у вересні 2017 року звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що є інвалідом війни І групи та відповідач не дає довідку про стан здоров'я, виписку з історії хвороби і не забезпечує реабілітаційним засобами, памперсами, тонометром, глюкометром, слуховим апаратом. Просить визнати дії відповідача незаконними та відшкодувати шкоду 12000 грн.

Згідно заяви в порядку ст.31 ЦПК України у грудні 2017 року позивач змінив предмет і підстави позову та вказував, що відповідачем не надаються належним чином медичні послуги позивачу, який є інвалідом війнии І групи та лежачим хворим. Неодноразово звертався до відповідача з приводу видачі довідки про стан здоров'я, виписки з історії хвороби, забезпечення реабілітуючими засобами, ліками, направлення на стаціонарне лікування, проте відповідач в 2017 році не надав направлення на стаціонарне лікування, оскільки він та його син відмовились від обстеження відповідача, що є порушенням законодавства, яким передбачено право відмовитись від обстеження і це не є підставою відмови у направленні на госпіталізацію. Відповідач також відмовив у видачі довідки про стан здоров'я, виписки з історії хвороби, в 2016-2017 роках не видавав належним чином рецепти по цукровому діабету, стенокардії. Останній раз в липні 2017 року рецепти виписувались в малих розмірах на 3 місяці, по виклику лікар додому не приходить, а коли зрідка приходить, то без медичної карти та бланків рецептів, тому мій син вірно робить, що не впускає лікаря додому. Просить суд визнати дії відповідача незаконними і зобов'язати його належним чином забезпечити медичним обслуговуванням по вищезазначеним вимогам, відшкодувати моральну шкоду 12000 грн., витребувати всі звернення позивача, виписку про лікування.

В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, згідно заяви про зміну підстав та предмету позову просив розглянути справу в його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в ході судового розгляду надав письмові докази по суті обставин, на які посилався позивач як підставу заявлених вимог.

Суд, дослідивши подані сторонами документи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом Великої Вітчизняної війни І групи та з приводу ненадання йому медичної допомоги, довідок та виписок звертався до Департаменту охорони здоров"я та медичних послуг Черкаської міської ради.

13.10.2017р. директор КНП "Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" надіслав лист-відповідь за вих.№ 1896 директору Департаменту охорони здоров"я та медичних послуг Черкаської міської ради, в якому повідомив про те, що планування госпіталізації інвалідів війни проводиться на початку року після проведення їх комплексного огляду сімейним лікарем, консультації фахівців (невролога, окуліста, ЛОРа, уролога) та обстеження включно лабораторні: ЗАК, ЗАС, біохімічні аналізи крові, ФГ, ЕКГ, УЗД. На запрошення ОСОБА_1 в квітні 2017 року на огляд фахівців та обстеження не з"явився, по стану здоров"я ОСОБА_1 було неодноразово організований огляди фахівцями та обстеження лабораторії на дому. Щоразу двері не відчинялися. Щомісяця для ОСОБА_1 трималася путівка до госпіталю, проте, син ОСОБА_2 не давав можливості батьку пройти обстеження та направити його до госпіталю на лікування. Лікування призначалось сімейним лікарем по пільговим рецептам ІВВ; з травня 2017 року виписувались пільгові рецепти по програмі "Доступні ліки". Останнім часом ОСОБА_2 кожного дня викликає лікаря додому, але по приїзду ніхто не відчиняє двері.

19.10.2017р. директор КНП "Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" надіслав лист-відповідь за вих.№ 1923 директору Департаменту охорони здоров"я та медичних послуг Черкаської міської ради, в якому повідомив про те, що громадянин ОСОБА_1 до КНП "Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" з приводу отримання довідки про стан здоров"я, виписки з амбулаторної карти та з приводу незабезпечення технічними засобами до закладу особисто позивач не звертався, відповідних документів для оформлення документів на МСЕК з метою корекції ІПР не надавав. Планування госпіталізації на 2018 рік без динамічного, диспансерного нагляду, обстеження, консультації фахівців не можливе, протягом двох останніх місяців ОСОБА_1 сімейний лікар не оглядала (по виклику квартиру не відчиняли).

На звернення ОСОБА_1 заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_3 надіслав лист-відповідь позивачу 17.10.2017р. за вих.№6627-2, в якій вказував, що з метою проведення перевірки щодо об"єктивності інформації позивача у зверненні на Урядову гарячу лінію від 29.09.2017р. №4380-ОКЦ згідно з наказом спеціалістами проведено комісійну перевірку, за результатами якої встановлено, що у Журналі реєстрації пропозицій, заяв та скарг громадян КНП "Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" зареєстровано численні звернення ОСОБА_1, у тому числі і на Урядову гарячу лінію, усі питання, які порушувалися ним у численних зверненнях, зазначеним закладом розглянуто вчасно та надано відповідну аргументовану інформацію, що відображено у наданих йому відповідях, у тому числі і стосовно видачі довідок про стан здоров"я, виписки з історії хвороби.

На звернення ОСОБА_1 заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_3 надіслав лист-відповідь позивачу 26.10.2017р. за вих.№6915-2, 6999-2, 6980-2, 7008-2, в якій вказував, що з метою проведення перевірки щодо об"єктивності інформації позивача у зверненнях на Урядову гарячу лінію від 11.10.2017р. №4570-ОКЦ, 14.10.2017р. 4635-ОКЦ, 16.10.2017 р. 4610-ОКЦ, 17.10.2017р. 4654-ОКЦ щодо відмови у обслуговуванні виклику сімейним лікарем, забезпечення безкоштовними ліками, направлення на лікування у госпіталь для ветеранів, видачі довідки про стан здоров"я та виписки з історії хвороби, ВК ЧМР розглянуто. За інформацією департаменту охорони здоров"я та медичних послуг ЧМР з липня 2014р. ОСОБА_1 перебуває на медичному обслуговуванні у КНП "Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги", протягом вересня-жовтня поточного року щоденно до позивача здійснює виклик сімейного лікаря його син ОСОБА_2, але по приходу лікаря двері його квартири ніхто не відкриває, що відмічено у медичній карті амбулаторного хворого ОСОБА_1, у дверях його квартири знаходяться численні записки та запрошення медичних працівників центру. Враховуючи наявний стан здоров"я, лікарські засоби нітросорбіт, діабетон, метформін, лікарями центрц йому не призначалися і не виписувалися, нітрогліцерин та ізосорбіт виписувалися у травні та липні поточного року. Рецепти по програмі "Доступні ліки" останній раз виписувалися йому у серпні поточного року з розрахунку на три місяці. Госпіталізація позивача до госпіталю ветеранів війни центром планувалася на червень-серпень 2017р., але син позивача ОСОБА_2 категорично відмовляється від проведення ОСОБА_1 необхідного медичного обстеження та консультації лікарів-спеціалістів, в зв"язку з цим не відбулася його госпіталізація до госпіталю у с.Циблі у червні місяці та у серпні - до обласного госпіталю ветеранів війни. За наявною інформацією стосовно видачі довідки про стан здоров"я та виписки з історії хвороби особисто позивач до адміністрації зазначеного закладу не звертався.

Перевіряючи вимоги позивача на їх відповідність, суд встановив наступне.

Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань", безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування провадиться групам населення та за категоріями захворювань згідно з додатками 1 і 2. Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, зазначені у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року № 1071. Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб.

Відповідно до вимог ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Згідно ст.137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов’язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, – до початку розгляду справи по суті із дорученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншої особою, яка бере участь у справі.

Позивачем заявлено вимогу про витребування у позивача його звернень, медичної виписки, однак не надано доказів про неможливість отримання вказаних документів особисто стороною, за таких обставин суд вважає, що визначені ст.137 ЦПК України підстави для їх витребування відсутні, при цьому суд виходить з того, що згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Задоволення необгрунтованої належним чином вимоги однієї із сторін щодо витребування доказів тим самим без законних підстав обмежить іншу сторону у процесуальних правах.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню

при ухваленні судового рішення ( ч. 1 ст. 179 ЦПК України).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано жодного доказу порушення його прав та охоронюваних законом інтересів відповідачем, зокрема не доведено, що дії відповідача з ненадання рецептів на ліки без медичного обстеження позивача є протиправними та призвели до нанесення йому моральної шкоди.

Рецепт — це важливий медичний і юридичний документ, на підставі якого відпускається з аптеки й застосовується хворими більшість ЛЗ. У випадках відпуску ЛЗ безкоштовно або з частковою оплатою рецепт є фінансовим документом і становить основу для розрахунків між аптекою і відповідним суб’єктом.

Рецепти на ЛЗ і вироби медичного призначення виписуються лікарями, фельдшерами, акушерками (далі — медичні працівники) ЗОЗ незалежно від форм власності та підпорядкування, згідно з видами медичної практики, на які було видано ліцензію МОЗ. Рецепти на ЛЗ, вироби медичного призначення, які відпускаються на пільгових умовах чи безоплатно, дозволяється виписувати лікарям державних та комунальних закладів охорони здоров’я, завідувачам фельдшерських, фельдшерсько-акушерських пунктів за узгодження з органами охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій.

Медичні працівники, які мають право виписувати рецепти, є відповідальними за призначення хворому ЛЗ та додержання правил виписування рецептів згідно із законодавством України. Рецепти виписуються хворому за наявності відповідних показань з обов’язковим записом про призначення ЛЗ чи виробів медичного призначення в медичній документації (історія хвороби, медична карта амбулаторного чи стаціонарного хворого тощо). Рецепти виписуються на ЛЗ, зареєстровані в Україні, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Нормативним документом, що визначає загальні вимоги до виписування рецептів на лікарські засоби, є наказ МОЗ № 360 від 19.07.2005 р. «Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень» (далі — наказ МОЗ України № 360).

Згідно доводів позову, позивачем не заперечувалось, що його син зі згоди позивача не допускав викликаного лікаря в квартиру для обстеження позивача, разом з тим, наявність чи відсутність відповідних показань для призначення ліків, реабілітуючих засобів або направлення на стаціонарне лікування та його профіль медичним працівником встановлюється лише при безпосередньому огляді пацієнта, без чого відсутні підстави для виписування рецепта медичним працівником.

Таким чином, не установлено винних дій відповідача щодо неотримання позивачем лікарських засобів на пільгових умовах, також не встановлено перешкод чи обмежень у своєчасному зверненні ОСОБА_1 за одержанням рецептів чи направлення на стаціонарне лікування.

Щодо вимог позивача стосовно стягнення моральної шкоди, то суд також прийшов до висновку про їх безпідставність з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності є шкода, протиправна поведінка, причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою винної особи.

Відсутність хоча б однієї складової виключає обов'язок по відшкодуванню шкоди.

У зв’язку з наведеним суд вважає, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки судом не встановлено і стороною позивача суду не надано доказів протиправної поведінки відповідача внаслідок чого позивачу завдано моральну шкоду.

Доводи сторони позивача щодо звернення до відповідача із скаргами та отримання відповідей на них, оцінюються судом як реалізація позивачем свого права на звернення і не може бути доказом протиправності дій відповідача та завдання позивачу шкоди.

Щодо вимоги позивача про підтвердження права отримувати лікарські засоби в поліклініці та в аптеках за рекомендаціями лікарів на пільгових умовах, то суд зазначає, що вказане право передбачене чинним законодавством і додаткового підтвердження його у суді не потребує.

При подачі позову позивач як інвалід І групи був звільнений від сплати судового збору. Оскільки позов не підлягає задоволенню, то, як визначено ч.1ст 88 ЦПК України, судовий збір із відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" про визнання дій незаконними та відшкодування шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.М.Марцішевська