Ухвала суду № 70968158, 07.12.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/6240/17 Головуючий 1 інстанції – Рибальченко Л.М.

Справа №638/18456/15-ц Доповідач – Карімова Л.В.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Колесник О.Е.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 26 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа – Дзержинський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 26 листопада 2015 року відкрито провадження у вищезазначеній справі.

Вказана ухвала оскаржена ОСОБА_3, яка посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та позовну заяву з додатками повернути позивачу ОСОБА_4

Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що основна частина майна АДРЕСА_1 знаходиться в Київському районі м. Харкова та власник цього майна, ОСОБА_3 також зареєстрована за цією адресою, тому вказана справа не підсудна Дзержинському районному суду міста Харкова.

Перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа підсудна Дзержинському районному суду м. Харкова.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно роз’яснень, що викладені в п.п. 42, 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 114 ЦПК України).

Згідно положень ст. 81 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст. ст. 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст. ст. 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Якщо пред'явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об'єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК України встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 пред'явлено позов стосовно квартири АДРЕСА_2, загальною площею 29,7 кв.м, житловою площею 16,8 кв.м, розташованої у Київському районі міста Харкова, та квартири №470, по пр-ту Леніна, 22 у м. Харкові, загальною площею 186,7 кв.м, житловою площею 118,1 кв.м, розташованої у Дзержинському районі міста Харкова.

Вважати за таких обставин, що вартість спірного майна, що знаходиться в Київському районі м Харкова перевищує вартість нерухомого майна, що знаходиться у Дзержинському районі м. Харкова, підстав не має, доказів цьому не надано.

Оскільки спір стосується нерухомого майна, то відповідно до вимог ст. 114 ЦПК України, місце проживання відповідачів правового значення немає.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 висновків суду не спростовують.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог закону, що у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали районного суду без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч. 2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313-315, 317, 319 , 324 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 26 листопада 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: