Рішення № 70968112, 08.12.2017, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 699/72/17

провадження № 2/691/314/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2017 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Подороги Л.В., при секретарі Брандальській Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області, про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди завданих руйнуванням будинку та усунення перешкод користування земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2: матеріальну шкоду у сумі 137873 грн. 65 коп.; втрачену вигоду в сумі 7200 грн. 00 коп.; затрати пов’язані з проведенням експертно-технічного дослідження знесеної частини будинку в сумі 2100 грн. 00 коп.; витрати на пальне у сумі 400 грн. та оплати юридичної допомоги в сумі 800 грн.; моральну шкоду в сумі 150000 грн. 00 коп.; зобов’язати ОСОБА_2 демонтувати незаконно збудовану стіну на земельній ділянці ОСОБА_1; стягнути з відповідача судовий збір.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що у його власності мається будинок по вул. Правобережна 196 у м. Корсунь-Шевченківський. Суміжним власником частини будинку є ОСОБА_2, який у 2012 році повідомив, що він хоче здійснити ремонт спільної внутрішньої стіни будинку. Після даної пропозиції ОСОБА_2 написав розписку, що датована 21.09.2012 роком та розпочав ремонтні роботи. Оскільки ОСОБА_1 певний час був відсутній за місцем проживання, то не бачив початку ремонтних робіт, однак, повернувшись через певний час, побачив, що частина його будинку демонтована, працюючі особи заливали фундамент біля суміжної стіни. ОСОБА_2 запевнив позивача, що все буде краще ніж було та буде відновлено. Однак ОСОБА_2 продовжив будівництво суміжної стіни далі на території ОСОБА_1 та перенісши суміжну стіну на територію позивача.

ОСОБА_1 неодноразово намагався вирішити питання з ОСОБА_2В щодо незаконного будівництва стіни на його земельній ділянці. Позивачем була подана заява до поліції за фактом знищення частини будинку ОСОБА_2, відомості були внесені до ЄРДР 07.05.2014 року, за ч. 1 ст. 194 КК України, відкрито кримінальне провадження, яке постановою слідчого від 29.12.2016 року було закрито, ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності, в зв'язку з тим, що сума збитків не перевищувала розміру, за яку передбачено кримінальну відповідальність.

Позивач вважає, що починаючи з 2012 року порушено його право, як власника будинку, оскільки він зруйнований, спільну стіну перенесено та продовжено її будівництво на його ж земельній ділянці.

ОСОБА_1 звернувся до бюро судових експертиз ТОВ «Контакт-сервіс», де провели експертне технічне дослідження зруйнованої частини належного позивачеві житлового будинку. Вартість відновлення знесеної частини будинку з урахуванням ПДВ становить 129340 грн. 80 коп. Кошторисний розрахунок був складений станом на травень 2016 року. З урахуванням індексу інфляції, станом на 01.12.2016 рік, кошторисний розрахунок складає 137488 грн. 73 коп. Відповідно до ст. 625 ЦК України - сума 3% річних становить - 384 грн. 92 коп.. Загальна сума збитку складає 137873 грн. 65 коп..

Упущена вигода від здачі житлового будинку в оренду за останні 3 роки становить 7200 грн.

Оплата за проведене експертне технічне дослідження зруйнованої частини житлового будинку, відповідно до квитанції № 16628641 від 2 червня 2016 р., становить 2100 грн. та 400 грн. - за 2 поїздки в ТОВ «Контакт-сервіс» до м. Черкаси, з метою складення угоди на проведення експертно-технічного дослідження на власному автотранспорті та отримання його результату.

Також, ОСОБА_1 вважає, що своїми діями ОСОБА_2 завдав йому моральної шкоди, порушивши його права, як власника домоволодіння.

До закінчення розгляду справи, ОСОБА_1 подав уточнені позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_2 збитки з урахуванням суми інфляції у розмірі 146362 грн. 47 коп.; затрати пов’язані з проведенням експертно-технічного дослідження знесеної частини будинку в сумі 2100 грн. 00 коп. та витрати на пальне у сумі 750 грн.; моральну шкоду в сумі 30000 грн. 00 коп.; зобов’язати ОСОБА_2 здійснити до 01.05.2018 року демонтування незаконно збудованої стіни, довжина якої 9,52 м., 3,36 м. та 1,10 м. в ширину, на земельній ділянці ОСОБА_1; стягнути з відповідача судовий збір.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав уточнені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та його представники ОСОБА_3 і ОСОБА_4, у судовому засіданні заперечили щодо задоволення позову, зазначивши, що відповідач знайомий з ОСОБА_1 на протязі значного періоду. Свого часу, він придбав по сусідству з ОСОБА_1 будинок, що має суміжну стіну з будинком ОСОБА_1. Особисто ОСОБА_1 у будинку практично не проживав, лише навідувався. Оскільки будинок був збудований давно, він потребував ремонту, фундамент у нього просідав, ОСОБА_2 вирішив розпочати ремонтні роботи. Про всі перепланування, що проводилися будинком, він особисто попереджав позивача та узгоджував з ним. ОСОБА_1 ніколи не заперечував щодо проведення ремонтних робіт, особисто допомагав по можливості, навіть приймав участь у закладенні фундаменту під суміжну стіну. Щодо технічного оформлення даної забудови питання на той час не піднімалося, ОСОБА_2 не думав, що з ОСОБА_1 виникнуть непорозуміння, оскільки розраховував на порядність останнього.

Просили відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що позивачем ОСОБА_1 не доведено всіх обставин, на які він посилається як на підтвердження своїх вимог. Крім того, вважають, що позивачем було пропущено строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, тому просили застосувати строки позовної давності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області, у судове засідання не з’явився, подавши заяву про слухання справи без його участі.

Вислухавши сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Так, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_1 отримав у спадок 9/20 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по вул. Чапаєва (Правобережна), 196 у м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, на земельній ділянці, розміром 0,2156 га. 14.12.1994 року на ім’я ОСОБА_1 видано технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду.

На підставі державного акту на право приватної власності на землю від 11.01.2002 року, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка, площею 0,1995 га, що розташована по вул. Чапаєва, 196 у м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, для ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер 7122510100.08.11.004.

У матеріалах справи наявна розписка, складена 21.09.2007 року ОСОБА_2, про те, що він зареєстрований та проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, являється власником будинку за даною адресою. Планує, на власний розсуд, здійснити ремонт спільної стіни будинку, яка буде являтися, згідно плану на будинок, спільною для співвласника будинку.

Написання вказаної розписки ОСОБА_2 і взяття на себе персональної відповідальності за наслідки ремонту, стороною відповідача не заперечується.

08.05.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України в Черкаській області із заявою про те, що за адресою по вул. Чапаєва, 196/2 у м. Корсунь-Шевченківський пошкоджено частину будинку, яка належить йому на праві власності. За даним фактом внесено відомості до ЄРДР 08.05.2014 року за № 12014250190000108, правова кваліфікація ч. 1 ст. 194 КК України, та розпочато досудове розслідування.

Постановою начальника СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенгородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 29.11.2016 року, кримінальне провадження № 12014250190000108 від 08.05.2014 року – закрито, за відсутності складу кримінального правопорушення. Вирішено направити копію постанови до голови міської ради до Корсунь-Шевченківського району Черкаської області для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, за ст. 53-1 КУпАП.

За повідомленням міського голови Корсунь-Шевченківської міської ради ОСОБА_6, вище зазначена постанова про закриття кримінального провадження була повернута до Корсунь-Шевченківського ВП, оскільки повноваження щодо розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП відноситься до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Відповідно до акта Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області № 333, по вул. Правобережна, 196 у м. Корсунь-Шевченківський, власником якого являється ОСОБА_1, об’єкт будівництва відсутній.

Відповідно до листа управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 12.07.2017 року, за результатом проведеної перевірки по вул. Правобережна, 196 у м. Корсунь-Шевченківський відсутній об’єкт будівництва (будинок, його частина), що належало ОСОБА_1. Будівельні роботи на час проведення перевірки не проводяться. З аналізу документів, наданих ОСОБА_1 та візуального огляду другої частини будинку, що належить ОСОБА_2, вбачається ймовірність захоплення частини земельної ділянки домоволодіння ОСОБА_1 за рахунок здійснення реконструкції ОСОБА_2 свого домоволодіння.

За висновком ТОВ «Контакт-Сервіс» № 6/16/Буд., експертного будівельно-технічного дослідження, складений 11.05.2016 року за заявою ОСОБА_1, станом на травень 2016 року, вартість будівництва (відновлення) знесеної частини будинку № 196 по вул. Чапаєва в м. Корсунь-Шевченківський, з урахуванням ПДВ становить 129340 грн. 80 коп..

Таким чином, судом установлено, що відповідач ОСОБА_2, на власний розсуд та під особисту відповідальність, здійснив реконструкцію стіни будинку, що поділяє власність останнього із власністю ОСОБА_1 Внаслідок такої реконструкції, частина будинку позивача була знищена.

За таких обставин, позивач мав право на відшкодування вартості пошкодженого майна з урахуванням індексу інфляції, витрат, пов’язаних з оцінкою заподіяної шкоди, а також на відшкодування моральної шкоди.

Однак, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, що передбачено нормами ст. 257 ЦК України. Перебіг загальної позовної давності, відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Верховний Суд України в своїй Постанові від 11.10.2017 року (справа № 6-135цс17) зазначив, що позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» вказує на форму захисту – шляхом пред’явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах – процесуальному (право на пред’явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту).

Питання про об’єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії «право на позов у матеріальному сенсі» (право на захист) у контексті її співвідношення із суб’єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин.

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлено позовну давність, завжди пов’язане з порушенням суб’єктивного матеріального цивільного права.

Суб’єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше – регулятивне, друге – охоронне.

Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду.

Оскільки метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, можна зробити висновок, що об’єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб’єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб’єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

У позовній заяві позивач посилається на те, що «Починаючи з 2012 року мої права як власника будинку були порушені, будинок зруйнований, на мою частку земельної ділянки перенесено спільну стіну та продовжено її будівництво далі по моїй земельній ділянці» (абзац 1 сторінки 2 позовної заяви).

Таким чином, позивач сам зазначає про те, що про порушення його права власності йому стало відомо ще в 2012 році.

До суду позивач звернувся лише 02.02.2017 року, тобто з пропущенням строку позовної давності. Доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.

Доводи позивача про те, що перебіг строку позовної давності слід рахувати з часу закриття кримінального провадження, тобто з 29.11.2016 року, суперечать вище зазначеним нормам і є помилковими.

За правилами ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зазначеної частини позовних вимог у зв’язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

У частині позовних вимог про зобов’язання ОСОБА_2 здійснити до 01.05.2018 року демонтування незаконно збудованої стіни, довжина якої 9,52 м., 3,36 м. та 1,10 м. в ширину, суд вважає за необхідне відмовити за недоведеністю, оскільки позивач не надав суду належних доказів того, що дана стіна збудована саме на його земельній ділянці.

Єдине лише зазначення в листі Управління ДАБІ в Черкаській області від 12.10.2017 року про те, що «вбачається ймовірне захоплення частини земельної ділянки», не є підставою для задоволення цієї частини позовних вимог.

Саме позивач мав довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема факт захоплення земельної ділянки, розмір захопленої земельної ділянки, розмір частини стіни, яку незаконно збудовано.

Питання про судові витрати суд вирішує у відповідності до ст. 88 ЦПК України наступним чином. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 не відноситься до категорії осіб, що позбавлені обов’язку сплатити судовий збір. При зверненні до суду, позивач судовий збір не сплатив та Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області, який відкрив провадження у цій справі, дана обставина була залишена поза увагою. Протягом розгляду справи, позивач неодноразово змінював позовні вимоги, розмір яких не перевищує первинні позовні вимоги. Тому судові витрати суд розраховує виходячи з первинних позовних вимог та стягує з позивача судовий збір за: позовні вимоги майнового характеру 148373 грн. 65 коп. – становить 1483 грн. 74 коп., позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди 150000 грн. – становить 2250 грн., позовні вимоги не майнового характеру (демонтування стіни) – становить 640 грн., а всього 4373 грн. 74 коп.

Керуючись ст.ст. 256, 267, 261, 267 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 3, 5, 10, 11, 30, 60, 88, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14, Постановою Верховного Суду України від 11.10.2017 року (справа № 6-135цс17), суд –

в и р і ш и в :

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області, про відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди завданих руйнуванням будинку та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою – відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 до державного бюджету судові витрати в сумі 4373 (чотири тисячі триста сімдесят три) грн. 74 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області, через суд першої інстанції, протягом 10 днів, з дня його проголошення.

Повне рішення суду складено 13.12.2017 року.