Рішення № 70967814, 30.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/6270/17 Головуючий 1 інстанції – Шишкін О.В.

Справа № 638/8307/16-ц Доповідач – Кружиліна О.А.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кружиліної О.А.

суддів Кіся П.В., Хорошевського О.М.

за участю секретаря Сементовської О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2

на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 липня 2017 року

за позовом Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Приватне акціонерне товариство «ХАРКІВСЬКИЙ КОКОСОВИЙ ЗАВОД», Приватне акціонерне товариство «ТЕРМОЛАЙФ», Товариство з обмеженою відповідальністю «КОКСОТРЕЙД», про стягнення заборгованості за договорами про відкриття кредитної лінії, -

в с т а н о в и в:

У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство «СБЕРБАНК» (далі по тексту - ПАТ «СБЕРБАНК»), (стара назва ПАТ «ОСОБА_3 СБЕРБАНКУ РОСІЇ» змінена на підставі редакції статуту ПАТ «СБЕРБАНК», затвердженої рішенням єдиного акціонера (№ 1 від 25 січня 2016 року), звернулося у суд із позовною заявою, якою з урахуванням уточнень просив суд стягнути із відповідача суму заборгованості по кредитним договорам: № 27-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року, № 29-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року, № 30-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 та № 31-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 на загальну суму 30 300 000,00 доларів США.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав наступне.

04 вересня 2012 року між AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» та Приватним акціонерним товариством «ХАРКІВСЬКИЙ КОКСОВИЙ ЗАВОД» (далі по тексту ПрАТ «ХКЗ» було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 27-В/12/66/ЮО з наступними змінами та доповненнями (далі по тексту - кредитний договір № 1), за умовами якого позичальнику було відкрито кредитну лінію та надано кредит у сумі 10 873 999,99 доларів США.

ПрАТ «ХКЗ» зобов’язалось своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови кредитного договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені кредитним договором та/або додатковими угодами до нього.

Прийняті на себе зобов’язання банк виконав в повному обсязі, однак позичальник порушує виконання умов кредитного договору: не сплачує нараховані проценти, та не повертає кредит, що підтверджується розрахунком, згідно якого станом на 13 квітня 2016 року за кредитним договором № 1 існує загальна заборгованість ПрАТ «ХКЗ» в сумі 13 025 007,21 доларів США та 98 409 260,25 грн, яка складається з наступного: заборгованості за кредитом – 10 873 999,99 доларів США (з них прострочена – 10 873 999,99 доларів США); процентів за користування кредитом - 2 151 007,22 доларів США (з них прострочених - 2 113 328,81 доларів США); пені за прострочення кредиту - 82 422 399,05 грн; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 15 986 861,20 грн.

У зв’язку з невиконанням ПрАТ «ХКЗ» своїх зобов’язань за кредитним договором № 1 06 листопада 2015 року позивач надіслав на адресу ПрАТ «ХКЗ» повідомлення-вимогу №10295/4/28-2 від 05 листопада 2015 року про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором протягом 10 календарних днів з моменту відправлення повідомлення.

Крім того, 04 вересня 2012 року між AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОКСОТРЕЙД» (далі по тексту – ТОВ «КОКСОТРЕЙД») було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 29-В/12/66/ЮО з наступними змінами та доповненнями (далі за текстом - кредитний договір № 2), за умовами якого позичальнику було відкрито кредитну лінію та надано кредит у сумі 400 000,00 доларів США. ТОВ «КОКСОТРЕЙД» зобов’язалось своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови кредитного договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені кредитним договором та/або додатковими угодами до нього.

Прийняті на себе зобов’язання банк виконав в повному обсязі, однак позичальник порушує виконання умов кредитного договору: не сплачує нараховані проценти, та не повертає кредит, що підтверджується розрахунком, відповідно до якого станом на 13 квітня 2016 року за кредитним договором № 2 існує загальна заборгованість ТОВ «КОКСОТРЕЙД» в сумі 443 441 доларів CШA 49 центів та 2 946 228 грн 59 коп., яка складається з: заборгованості за кредитною лінією – 400 000,00 доларів США (з них прострочених – 400 000,00 доларів США); процентів за користування кредитною лінією - 43 441,49 доларів США (з них прострочених – 42 055,49 доларів США); пені за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією – 2 653 043,77 грн; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією – 293 184,82 грн.

У зв’язку з невиконанням позичальником ТОВ «КОКСОТРЕЙД» своїх зобов’язань за кредитним договором № 2, 06 листопада 2015 року позивач надіслав на адресу ТОВ «КОКСОТРЕЙД» повідомлення-вимогу №10326/4/28-2 від 06 листопада 2015 року про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором протягом 10 календарних днів з моменту відправлення повідомлення.

Крім того, 04 вересня 2012 року між AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТЕРМОЛАЙФ» (далі за текстом - ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ») було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО з наступними змінами та доповненнями (далі за текстом кредитний договір № 3), за умовами якого позичальнику було відкрито кредитну лінію та надано кредит у сумі 30 980 000,00 доларів США. ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» зобов’язалось своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови кредитного договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені кредитним договором та/або додатковими угодами до нього.

Прийняті на себе зобов’язання банк виконав в повному обсязі, однак позичальник порушує виконання умов кредитного договору: не сплачує нараховані проценти, та не повертає кредит, що підтверджується розрахунком, відповідно до якого станом на 13 квітня 2016 року за кредитним договором № 3 існує загальна заборгованість ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» в сумі 33 973 557,09 доларів США та 186 673 279,57 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом – 28 500 000,00 доларів США (з них прострочена – 28 500 000,00 доларів США); процентів за користування кредитом – 5 473 557,09 доларів США (з них прострочених – 5 374 804,59 доларів США); пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом – 146 657 091,02 грн; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом – 40 016 188,55 грн.

У зв’язку з невиконанням позичальником - ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» своїх зобов’язань за кредитним договором № 3 06 листопада 2015 року позивач надіслав на адресу ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» повідомлення-вимогу N910327/4/28-2 від 06 листопада 2015 року про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором протягом 10 календарних днів з моменту відправлення повідомлення.

За таких підстав ПАТ «СБЕРБАНК» звернувся у суд із вимогами про стягнення з відповідача за кредитним договором № 3 суми боргу (частина суми кредиту) в розмірі 15 638 794,74 доларів CШA.

Крім того, 04 вересня 2012 року між AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» та ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 31-В/12/66/ЮО з наступними змінами та доповненнями (далі за текстом – кредитний договір № 4), за умовами якого позичальнику було відкрито кредитну лінію та надано кредит у сумі 1 000 000,00 доларів США. ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» зобов’язалось своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови кредитного договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені кредитним договором та/або додатковими угодами до нього.

Прийняті на себе зобов’язання банк виконав в повному обсязі, однак позичальник порушує виконання умов кредитного договору: не сплачує нараховані проценти, та не повертає кредит, що підтверджується розрахунком, згідно якого станом на 13 квітня 2016 року за кредитним договором № 4 обліковується загальна заборгованість ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» в сумі 1 192 756,56 доларів США та 7 757 367,44 грн, яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 1 000 000,00 доларів США (з них прострочених - 1 000 000,00 доларів США); проценти за користування кредитом - 192 756,56 доларів США (з них прострочених - 189 291,56 доларів США); пеня за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту - 6 348 172,52 грн; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 1 409 194,92 грн.

У зв’язку з невиконанням позичальником ПрАТ «Термолайф» своїх зобов’язань за кредитним договором № 4, 06 листопада 2015 року позивач надіслав на адресу ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» повідомлення-вимогу №10328/4/28-2 від 06 листопада 2015 року про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором протягом 10 календарних днів з моменту відправлення повідомлення.

З метою забезпечення виконання зобов’язань позичальників за кредитними договорами №№ 1, 2, 3, 4 – 04 вересня 2012 року між АТ «СБЕРАБК РОСІЇ» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки.

Відповідно до пункту 2.1. договору поруки (з урахуванням змін та доповнень), поручитель поручився перед банком за виконання обов’язків:

1. ПрАТ «ХКЗ» за договором про відкриття кредитної лінії № 26-В/12/66/ЮО;

2. ПрАТ «ХКЗ» за кредитним договором № 1;

3. ТОВ «КОКСОТРЕЙД» за договором про відкриття кредитної лінії

№ 28-В/12/66/ЮО;

4. ТОВ «КОКСОТРЕЙД» за кредитним договором № 2;

5. ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» за кредитним договором № 3;

6. ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» за кредитним договором № 4.

За умовами пункту 4.1. договору поруки позичальник та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.

Відповідно до пункту 4.2 статті 2 договору поруки передбачена відповідальність поручителя, яка наступає у випадку, якщо боржник/ки допустить/ять прострочення виконання зобов’язань. В такому випадку кредитор звертається з письмовим повідомленням до поручителя про невиконання ПрАТ «ХКЗ» зобов’язань, що зазначені в статті 2 договору поруки, та їх обсяг.

Згідно пункту 4.3 Договору поруки поручитель протягом 10 календарних днів з моменту поштового відправлення йому кредитором письмового повідомлення або в інший термін, зазначений в такому повідомленні, зобов’язаний погасити заборгованість боржника/ків за реквізитами, зазначеним в повідомленні.

У зв’язку з невиконанням боржниками (позичальниками) своїх зобов’язань за кредитним договором, 27 листопада 2015 року позивач надіслав на адресу ОСОБА_1 повідомлення-вимогу №11151/4/28-2 від 26 листопада 2015 року поручителю щодо повернення всієї суми заборгованості за договором поруки та кредитними договорами. Відповідно до даного повідомлення, позивач вимагав повернення всієї суми заборгованості протягом 10 календарних днів з моменту відправлення повідомлення.

Представники відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні суду першої інстанції проти позовних вимог заперечували, зазначили про те, що солідарні зобов’язання відповідача та порука, надана ним за договором поруки, припинились у зв’язку зі зміною основного зобов’язання без згоди на те відповідача, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності останнього, на що його згода, як того вимагає стаття 559 ЦК України, не була надана, оскільки позивач уклав з позичальниками низку договорів (угод) про внесення змін до умов основних договорів без згоди відповідача, якими встановлено таку додаткову відповідальність для застосування звичайної та підвищеної процентної ставки за кредитами та дострокового погашення заборгованості за основними договорами, як недотримання групою компаній показників їх кредитового обороту в іноземній валюті та національних валютах.

До укладення позивачем та позичальниками договорів про внесення змін до основних договорів від 20 січня 2015 року такі умови були передбачені у випадку невиконання лише позичальником показників його кредитового обороту в іноземній валюті та національних валютах.

Крім того, письмова згода відповідача не надавалась на укладення позивачем та позичальниками низки договорів про внесення змін до основних договорів, якими встановлювалась сплата позичальниками за основними договорами додаткових комісій – комісій за управління кредитними лініями, не передбачених основними договорами, які за своєю суттю, розміром, та строком сплати є відмінними від комісій за відкриття та введення позичкового рахунку, що були встановлені статтею 5 основних договорів, відтак обсяг відповідальності поручителя за договором поруки за виконання зобов’язань позичальника/ників за основними договорами збільшився внаслідок зміни (розширення) основного зобов’язання.

Також представником відповідача зазначено про те, що відповідачем не надавалась згода на укладення позивачем та позичальниками договорів про внесення змін до основних договорів, якими було збільшено ліміти кредитних ліній та відстрочено повернення кредитів, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти та призводить до збільшення основного зобов’язання, а відтак до збільшення обсягу відповідальності поручителя (відповідача). Такі зміни були внесені відповідними договорами про внесення змін до основного договору.

Також представником відповідача зазначено про те, що за названими кредитними договорами мались і інші поручителі, щодо яких маються науково-консультативні висновки про припинення дії договорів поруки.

В якості підстави для відмови у задоволенні позовних вимог представником відповідача зазначено і про те, що кредитні договори, за якими поручителем є відповідач, наразі на підставі рішень господарських судів є недійсними, а тому і договори поруки є фактично припиненими як похідні.

Крім того, представником відповідача вказано про те, що ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» 30 листопада 2015 року прийнято рішення про виділ з Товариства нових юридичних осіб – ПрАТ «Теремок» та ПрАТ «Термоплита», статутні капітали яких виділено із статутного капіталу ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ». Як зазначено представником відповідача, ПрАТ «Термоплита» є правонаступником ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ».

Згідно актів прийому-передачі підприємств від 04 січня 2017 року, кредиторська заборгованість ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» за договорами про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО то 31-В/12/66/ЮО в порядку статті 108 ЦК України та статті 86 Закону України «Про господарські товариства», прийнята на баланс ПрАТ «Термоплита», який стає основним боржником по ним.

ПрАТ «ХКЗ» 04 серпня 2015 року та 12 жовтня 2015 року були прийняті відповідні рішення про виділ з товариства нових юридичних осіб - ПрАТ «Слобожанський коксовий завод» та ПрАТ «Коксолит». Як і у попередньому випадку, новостворені юридичні особи створені на виділеному статутному капіталі материнської юридичної особи та є правонаступниками частини майна, прав та обов’язків засновника.

ПрАТ «Коксолит» прийняло на облік згідно акту прийому-передачі кредиторську заборгованість ПрАТ «ХКЗ» перед ПАТ «ОСОБА_3 СБЕРБАНКУ РОСІЇ» по кредитній лінії № 27-В/12/66/ЮО.

У зв’язку із зазначеними обставинами, на думку представника відповідача, договір поруки від 04 вересня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та АТ «СБЕРБАНК Росії», та відповідно солідарні зобов’язання ОСОБА_1 за договорами про відкриття кредитних ліній від 04 вересня 2012 року №№ 27-В/12/66/ЮО, 30-В/12/66/ЮО та 31-В/12/66/ЮО також припинились з підстав, визначених частиною 3 статті 559 ЦК України.

Представник третьої особи ТОВ «КОКСОТРЕЙД» у суді першої інстанції щодо суті позовних вимог зазначив про те, що 04 вересня 2012 року між ТОВ «КОКСОТРЕЙД» та ПАТ «СБЕРБАНК» було укладено договір кредитної лінії № 28-В/12/66/ЮО.

З 18 листопада 2014 року у ТОВ «КОКСОТРЕЙД» виникла заборгованість зі сплати частини відсотків за кредитним договором у сумі 5 702,23 доларів США, яка була погашена ним 27 листопада 2014 року.

Наступне порушення умов вказаного договору у ТОВ «КОКСОТРЕЙД» виникло 17 грудня 2014 року, погашення простроченої заборгованості мало місце лише 27 квітня 2015 року, тобто із простроченням понад чотири місяці. Станом на 04 грудня 2015 року ТОВ «КОКСОТРЕЙД» за вказаним кредитним договором мало заборгованість по відсотках у сумі 116 143,85 доларів США.

Аналогічна ситуація у ТОВ «КОКСОТРЕЙД» була і за кредитним договором № 2, за яким мало місце прострочення з 18 листопада 2014 року по 01 липня 2015 року, тобто із простроченням понад 6,5 місяців.

Станом на 04 грудня 2015 року ТОВ «КОКСОТРЕЙД» мало загальну прострочену заборгованість за названим договором по несплачених за договором відсотках у сумі 22 264,25 доларів США.

За статтею 1 договору поруки, простроченням виконання зобов’язання вважається повне або часткове невиконання боржником чи боржниками у встановлені строки будь-якого із зобов’язань , зазначених у пункті 2.1 Договору. Пунктом 4.2 договору поруки передбачено обов’язок поручителя погасити ПАТ «СБЕРБАНК» усю суму кредиту у випадку прострочення виконання боржниками будь-яких зобов’язань за кредитними договорами.

У зв’язку із наведеним, представник ТОВ «КОКСОТРЕЙД» зазначав, що на підставі частини 4 статті 559 ЦК України, шестимісячний строк пред’явлення вимоги ПАТ «СБЕРБАНК» до відповідача є таким, що сплив.

Крім того, представник ТОВ «КОКСОТРЕЙД» вважає, що зобов’язання відповідача за договором поруки припинені і внаслідок збільшення обсягу його відповідальності без його згоди, проте, чи давав відповідач згоду на такі зміни у кредитному договорі № 2 від 04 вересня 2012 представник не знає.

По суті позовних вимог третьою особою ПрАТ «ХКЗ» зазначено про те, що між ним та позивачем укладені, зокрема, договори про відкриття кредитних ліній № 26-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 та кредитний договір № 1.

За кредитним договором № 1 ПрАТ «ХКЗ» з 18 листопада 2014 року допустив перше порушення умов договору, не погасивши суму нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 110 023,74 доларів США. Загальна сума заборгованості за вказаним кредитним договором станом на 04 грудня 2015 року складала 1 620 074,99 доларів США.

У зв’язку із наведеним, представник ПрАТ «ХКЗ» вважає, що на підставі частини 4 статті 559 ЦК України, шестимісячний строк пред’явлення вимоги ПАТ «СБЕРБАНК» до відповідача є таким, що сплив.

Крім того, представник ПрАТ «ХКЗ» вважає, що зобов’язання відповідача за договором поруки припинені і внаслідок збільшення обсягу його відповідальності без його згоди, проте, чи давав відповідач згоду на такі зміни у кредитному договорі № 1 представник третьої особи не знає.

Представник ПрАТ «ХКЗ» підтверджує, що у зв’язку з укладенням договорів про внесення змін № 87 від 30 вересня 2014 року, а також згідно додаткових договорів №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №29 від 30 серпня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди № 30 від 02 вересня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди № 31 від 02 вересня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №32 від 04 вересня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №33 від 04 вересня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №34 від 05 вересня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №35 від 05 вересня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №36 від 05 вересня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №37 від 17 жовтня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №38 від 17 жовтня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №39 від 23 грудня 2013 року до кредитного договору № 1 мало місце збільшення обсягу відповідальності відповідача, яке виразилося у наступному.

Встановлення комісії за управління коштами кредитної заборгованості в частині внесення змін в кредитний договір у розмірі 1 000,00 грн (договір про внесення змін №87 від 30 вересня 2014 року);

Розширення змісту основного зобов’язання щодо дострокового повернення кредиту (додаткові договори №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №29 від 30 серпня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №30 від 02 вересня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №31 від 02 вересня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №32 від 04 вересня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №33 від 04 вересня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №34 від 05 вересня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №35 від 05 вересня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №36 від 05 вересня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №37 від 17 жовтня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №38 від 17 жовтня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №39 від 23 грудня 2013 року).

Крім того, як зазначав представник третьої особи, ПрАТ «Коксолит», починаючи з 28 квітня 2016 року є правонаступником ПрАТ «ХКЗ».

Актом приймання-передачі кредиторської заборгованості, складеним 04 січня 2017 року між ПрАТ «ХКЗ» та ПрАТ «Коксолит», ПрАТ «ХКЗ» передало, а ПрАТ «Коксолит» прийняло всю кредиторську заборгованість ПрАТ «ХКЗ» перед ПАТ «СБЕРБАНК» за кредитним договором № 1, укладеним між ПрАТ «ХКЗ» та ПАТ «ОСОБА_3 СБЕРБАНКУ РОСІЇ».

Згідно з цим актом ПрАТ «Коксолит» відповідно до розподільного балансу є правонаступником всіх прав та обов’язків ПрАТ «ХКЗ», які виникли і виникнуть в майбутньому із кредитного договору № 1, укладеним між ПрАТ «ХКЗ» та ПАТ «ОСОБА_3 СБЕРБАНКУ РОСІЇ».

У відповідності зі статтею 109 ЦК України та статтею 86 Закону України «Про акціонерні товариства» ПрАТ «Коксолит» є основним боржником, а ПрАТ «ХКЗ» несе субсидіарну відповідальність за кредитним договором № 1, укладеним між ПрАТ «ХКЗ» та ПАТ «ОСОБА_3 СБЕРБАНКУ РОСІЇ».

ПрАТ «ХКЗ» знімає з обліку, а ПрАТ «Коксолит» бере на облік зазначену кредиторську заборгованість.

Відповідач ОСОБА_1 не поручався за нових боржників - ПрАТ «Термоплита» та ПрАТ «Коксолит», а також не надавав своєї згоди на таку заміну у будь-якій формі.

Таким чином, представник ПрАТ «Коксолит» договір поруки від 04 вересня 2012 року, укладений ОСОБА_1 та АТ «СБЕРАБК РОСІЇ», вважав припиненим, та відповідно солідарні зобов’язання ОСОБА_1 за кредитними договорами №№ 1, 3, 4 також припинились з підстав, визначених частиною 3 статті 559 ЦК України.

Представник третьої особи ПрАТ «Термолайф» по суті позовних вимог у суді першої інстанції зазначив про те, що між ним та позивачем укладені, зокрема, кредитні договори №№ 3, 4.

За кредитним договором № 3 датою виникнення першого порушення його умов з боку позичальника є 18 листопада 2014 року, коли мало місце непогашення відсотків за користування кредитом в розмірі 288 364,58 доларів США.

За кредитним договором № 4 датою виникнення першого порушення його умов з боку позичальника є 18 листопада 2014 року, коли мало місце непогашення відсотків за користування кредитом в розмірі 10 118,06 доларів США.

У зв’язку із наведеним, на думку представника третьої особи, у позивача сплив передбачений статтею 559 ЦПК України строк пред’явлення вимог до поручителя.

Крім того, представник ПрАТ «Термолайф» підтримав позицію представника відповідача щодо припинення поруки внаслідок збільшення відповідальності поручителя у зв’язку із зміною основного зобов’язання без його згоди, на підтвердження чого звернуто увагу суду на те, що фактично збільшилась сума процентів до сплати за користування кредитом у зв’язку із укладенням договору про внесення змін № 6 від 14 травня 2014 року та № 7 від 30 вересня 2014 року до кредитного договору № 3, через які, на думку третьої особи, у відповідача збільшились зобов’язання на 64 450,00 та 2 218 250 доларів США відповідно, без його згоди.

Стосовно кредитного договору № 4 представник ПрАТ «Термолайф» зазначив про те, що між ним та ПАТ «СБЕРБАНК» у зв’язку з укладенням договорів про внесення змін внесених договорами про внесення змін №25 від 14 травня 2014 року, №27 від 30 вересня 2014 року, №29 від 20 січня 2015 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №18 від 15 жовтня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №19 від 22 жовтня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №20 від 29 жовтня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №21 від 08 листопада 2013 року до кредитного договору № 4 мало місце збільшення обсягу відповідальності відповідача, яке виразилося у наступному.

Встановлення комісії за управління коштами кредитної заборгованості в частині внесення змін в кредитний договір у розмірі 7 500,00 грн та 10 000,00 грн у зв’язку з укладенням договорів про внесення змін №25 від 14 травня 2014 року та №27 від 30 вересня 2014 року.

Розширення змісту основного зобов’язання щодо збільшення строків повернення траншів підтверджують договори про внесення змін №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №18 від 15 жовтня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №19 від 22 жовтня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №20 від 29 жовтня 2013 року, №1 від 30 вересня 2014 року до додаткової угоди №21 від 08 листопада 2013 року.

Встановлення нових умов щодо порядку зміни розміру процентної ставки, що призведе до її збільшення, розширенні змісту основного зобов’язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним.

Договором про внесення змін №9 від 20 січня 2015 року до кредитного договору № 3 збільшено обсяг відповідальності відповідача, оскільки абзацами 2 та 3 пункту 3.4. в редакції договору про внесення змін №9 передбачено, що у випадку невиконання ПрАТ «Термолайф» обов’язку щодо забезпечення проведення ПрАТ «ХКЗ» та ТОВ «КОКСОТРЕЙД» у період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року виручки від реалізації (товарів/послуг через рахунки, відкриті у ПАТ «СБЕРБАНК», відсоткова ставка за цим договором підвищується на 2 відсотки та ПАТ «СБЕРБАНК» має право вимагати дострокового погашення заборгованості. При цьому у попередніх редакціях пункту 3.4 кредитного договору № 3 такого обов’язку ПрАТ «Термолайф» взагалі не було.

Договором про внесення змін №29 від 20 січня 2015 року до кредитного договору № 4 збільшено обсяг відповідальності відповідача, оскільки абзацами 2 та 3 пункту 3.4. в редакції договору про внесення змін №29 до кредитного договору № 4 передбачено, що у випадку невиконання ПрАТ «Термолайф» обов’язку щодо забезпечення проведення ПрАТ «ХКЗ» та ТОВ «КОКСОТРЕЙД» у період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року виручки від реалізації товарів/послуг через рахунки, відкриті у ПАТ «СБЕРБАНК», відсоткова ставка за цим договором підвищується на 2 відсотки та ПАТ «СБЕРБАНК» має право вимагати дострокового погашення заборгованості. При цьому у попередніх редакціях пункту 3.4 кредитного договору № 4 такого обов’язку ПрАТ «Термолайф» не існувало.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 липня 2017 року позов ПАТ «СБЕРБАНК» задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СБЕРБАНК» суму заборгованості в розмірі 30 300 000,00 доларів США, що станом на день ухвалення рішення складає 788 495 900 грн 10 коп. та включає:

- 13 025 007,21 доларів США суму заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №27-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року;

- 443 441,49 доларів США суму заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №29-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року;

- 15 638 794,74 доларів США суму заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року;

-1 192 756,56 доларів США (один мільйон сто дев’яносто дві тисячі сімсот п’ятдесят шість доларів США 56 центів) суму заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №31-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СБЕРБАНК» судовий збір у розмірі 11 355 979,68 грн 68 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 зазначав, що рішення є незаконним, оскільки воно прийняте судом з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду обставинам справи та неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, що виявилося в наступному.

Судом неправильно застосовано вимоги частини 1 статті 559 ЦК України щодо припинення поруки, а саме: судом не з’ясовано, що позивач уклав з ПрАТ «ХКЗ», ТОВ «КОКСОТРЕЙД», ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» низку договорів (угод) про внесення змін до умов кредитних договорів без згоди відповідача, що призвело до збільшення обсягу відповідальності відповідача, як поручителя.

Судом неправильно застосовано частину 3 статті 559 ЦК України, в той час як до виниклих правовідносин необхідним було застосування вимог частини 1 статті 523 ЦК України.

Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував висновки Верховного суду України, які були надані представником відповідача, щодо застосування судами частини 1 статті 559 ЦК України та не навів відповідних закону мотивів.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «СБЕРБАНК», суд першої інстанції виходив із положень статей 520, 521, частини 1 статті 553, статті 554, статті 610, частини 1 статті 1054 ЦК України та тих обставин, що факти порушення умов кредитних договорів з боку позичальників встановлено, сума заборгованості позивачем обґрунтована та доведена, підстави для звільнення поручителя від виконання зобов’язань за договором представниками відповідача не доведені, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Проте з такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 04 вересня 2012 року між AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» та ПрАТ «ХКЗ» було укладено кредитний договор № 1 з наступними змінами та доповненнями, за умовами якого позичальнику було відкрито кредитну лінію та надано кредит у сумі 10 873 999,99 доларів США. За умовами зазначеного кредитного договору ПрАТ «ХКЗ» зобов’язалось своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови Кредитного договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені кредитним договором та/або додатковими угодами до нього.

Розмір та тип процентної ставки визначені у пунктах 1.3 - 1.3.8 кредитного договору. Зокрема, пунктом 1.3 договору визначено, що тип процентної ставки, яка застосовується у цьому договорі – змінювана процентна ставка, яка визначається за формулою, наведеною пунктом 1.3.1 договору. При цьому, договором визначені мінімальний та максимальний розмір процентної ставки – від 11,75 до 20 відсотків річних.

В подальшому сторонами договору укладались додаткові угоди з приводу його виконання.

Зокрема, додатковими угодами №№ 1-4, 7-39, 43-86 до кредитного договору № 1, банком позичальнику відповідно до умов основного договору передавались транші кредиту із зазначенням строку повернення такого траншу.

Договором про внесення змін № 5 до кредитного договору № 1, укладеного 22 січня 2013 року, внесено зміни до пункту 2.1 основного договору та змінено кількість обладнання і транспорту, які виступали в якості застави по кредитному договору. Пунктом 3 зафіксовано факт проведення оплати позичальником банку єдиноразової комісії за управління кредитною лінією, зокрема за внесення змін до кредитного договору.

Договором про внесення змін № 6 до кредитного договору № 1, укладеного 27 березня 2013 року, внесено зміни до пункту 3.6 основного договору, яким подовжено строк передачі позичальником майна в іпотеку банку. За укладення цього договору також сплачено комісію у розмірі 1000 грн, що зафіксовано у тексті договору.

Прийняті на себе зобов’язання банк виконав в повному обсязі, однак позичальник порушує виконання умов кредитного договору: не сплачує нараховані проценти та не повертає кредит, заборгованість за яким станом на 13 квітня 2016 року існує загальна заборгованість ПрАТ «ХКЗ» в сумі 13 025 007,21 доларів США та 98 409 260,25 грн яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 10 873 999,99 доларів США (з них прострочена – 10 873 999,99 доларів США); проценти за користування кредитом – 2 151 007,22 доларів США (з них прострочених – 2 113 328,81 доларів США); пеня за прострочення кредиту – 82 422 399,05 грн; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом – 15 986 861,20 грн.

04 вересня 2012 року між AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» та ТОВ «КОКСОТРЕЙД» було укладено кредитний договір № 2, з наступними змінами та доповненнями, за умовами якого позичальнику було відкрито кредитну лінію та надано кредит у сумі 400 000,00 доларів США. За умовами зазначеного кредитного договору ТОВ «КОКСОТРЕЙД» зобов’язалось своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови кредитного договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені кредитним договором та/або додатковими угодами до нього.

Прийняті на себе зобов’язання банк виконав в повному обсязі, однак позичальник порушує виконання умов кредитного договору: не сплачує нараховані проценти, та не повертає кредит.

Так, станом на 13 квітня 2016 року за кредитним договором № 2 існує загальна заборгованість ТОВ «КОКСОТРЕЙД» в сумі 443 441,49 доларів CШA та 2 946 228, 59 грн, яка складається з наступного: заборгованість за кредитною лінією - 400 000,00 доларів США (з них прострочених - 400 000,00 доларів США); проценти за користування кредитною лінією - 43 441,49 доларів США (з них прострочених - 42 055,49 доларів США); пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією – 2 653 043,77 грн; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією - 293 184,82 грн.

У зв’язку з невиконанням позичальником ТОВ «КОКСОТРЕЙД» своїх зобов’язань за кредитним договором № 2, 06 листопада 2015 року позивач надіслав на адресу ТОВ «КОКСОТРЕЙД» повідомлення-вимогу №10326/4/28-2 від 06 листопада 2015 року про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором.

04 вересня 2012 року між AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» та ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» було укладено кредитний договір № 3, з наступними змінами та доповненнями, за умовами якого позичальнику було відкрито кредитну лінію та надано кредит у сумі 30 980 000,00 доларів США. За умовами зазначеного кредитного договору ПрАТ «Термолайф» зобов’язалось своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови кредитного договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені кредитним договором та/або додатковими угодами до нього.

Прийняті на себе зобов’язання банк виконав в повному обсязі, однак позичальник порушує виконання умов кредитного договору: не сплачує нараховані проценти, та не повертає кредит.

Так, станом на 13 квітня 2016 року за кредитним договором № 3 існує загальна заборгованість ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» в сумі 33 973 557,09 доларів США та 186 673 279,57 грн, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 28 500 000,00 доларів США (з них прострочена - 28 500 000,00 доларів США); проценти за користування кредитом - 5 473 557,09 доларів США (з них прострочених - 5 374 804,59 доларів США); пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 146 657 091,02 грн; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 40 016 188,55 грн.

04 вересня 2012 року між ПАТ «ОСОБА_3 СБЕРБАНКУ РОСІЇ» та ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» укладено кредитний договір № 4, з наступними змінами та доповненнями за умовами якого позичальнику було відкрито кредитну лінію та надано кредит у розмірі 1 000 000 доларів США із кінцевим терміном повернення 01 вересня 2017 року.

Прийняті на себе зобов’язання банк виконав в повному обсязі, однак позичальник порушує виконання умов кредитного договору: не сплачує нараховані проценти, та не повертає кредит.

Так, станом на 13 квітня 2016 року за кредитним договором № 4 існує загальна заборгованість ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» в сумі 1 192 756,56 доларів США та 7 757 367,44 грн, яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 1 000 000,00 доларів США (з них прострочених 1 000 000,00 доларів США); проценти за користування кредитом - 192 756,56 доларів США (з них прострочених - 189 291,56 доларів США); пеня за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту - 6 348 172,52 грн; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 1 409 194,92 грн.

З метою забезпечення виконання зобов’язань позичальників за кредитними договорами, 04 вересня 2012 року між ПАТ «ОСОБА_3 СБЕРБАНКУ РОСІЇ» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки.

Відповідно до пункту 2.1. договору поруки (з урахуванням змін та доповнень), поручитель поручився перед банком за виконання обов’язків:

1. ПрАТ «ХКЗ» за договором про відкриття кредитної лінії № 26-В/12/66/ЮО;

2. ПрАТ «ХКЗ» за кредитним договором № 1;

3. ТОВ «КОКСОТРЕЙД» за договором про відкриття кредитної лінії

№ 28-В/12/66/ЮО;

4. ТОВ «КОКСОТРЕЙД» за кредитним договором № 2;

5. ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» за кредитним договором № 3;

6. ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» за кредитним договором № 4.

За умовами пункту 4.1. договору поруки позичальник та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною 1 статті 553, частини 1 статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За змістом указаних норм матеріального права поручитель, хоча і пов’язаний з боржником певними зобов’язальними відносинами, однак є самостійним суб’єктом у відносинах із кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (частина 2 статті 555 ЦК України).

У відповідності до частини 1 статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як встановлено судовим розглядом, 20 січня 2015 року були укладені ПАТ «СБЕРБАНК» з ПрАТ «ХКЗ», ТОВ «КОКОСОТРЕЙД» та ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» договори про внесення змін: за № 89 до кредитного договору № 1, № 15 до кредитного договору № 2, № 9 до кредитного договору № 3, № 29 до кредитного договору № 4, якими було доповнено додатковими підставами для застосування звичайної та підвищеної змінюваної процентної ставки за кредитом, а також введено додаткову підставу дострокового погашення заборгованості за кредитним договорами.

Крім того, 30 вересня 2014 року були укладені ПАТ «СБЕРБАНК» з ПрАТ «ХКЗ», ТОВ «КОКОСОТРЕЙД» та ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ» договори про внесення змін: за № 87 до кредитного договору № 1, № 7 до кредитного договору № 3, № 27 до кредитного договору № 4, якими було установлені додаткові види комісії – комісії за управлінням кредитної лінії, які за своєю суттю, розміром та строком сплати є відмінними від комісій за відкриття та введення позичкового рахунку, що були встановлені основними кредитними договорами, а договором № 7 – було збільшено ліміт заборгованості.

Зазначені доповнення призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителя, письмову згоду на укладання яких ОСОБА_1 не надавав, при цьому на порушення вимог пункту 2.3 договору поруки кредитор не надіслав повідомлення на адресу поручителя про прийняті зміни до основних кредитних договорів. Доказів щодо направлення позивачем повідомлень поручителю про зміни до основних кредитних договорів та погодження ОСОБА_1 з такими змінами матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, у суду першої інстанції були усі підстави вважати поруку припиненою, оскільки в додаткових угодах до кредитних договорів, укладених без згоди поручителя, закладені умови, що всупереч положенням частини 1 статті 559 ЦК України збільшують обсяг відповідальності поручителя.

На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув і зробив висновок про задоволення позовних вимог ПАТ «СБЕРБАНК» без врахування положень частини 1 статті 559 ЦК України.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи рішенням Апеляційного суду Харківської області від 21 серпня 2017 року визнано припиненим договір поруки від 04 вересня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ОСОБА_3 СБЕРБАНКУ РОСІЇ».

Визнано припиненими солідарні зобов’язання ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії № 26-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року, укладений між ПАТ «ОСОБА_3 СБЕРБАНКУ РОСІЇ» та ПрАТ «ХКЗ», що випливали з договору поруки від 04 вересня 2012 року.

Визнано припиненими солідарні зобов’язання ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії № 27-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року, укладений між ПАТ «ОСОБА_3 СБЕРБАНКУ РОСІЇ» та ПрАТ «ХКЗ», що випливали з договору поруки від 04 вересня 2012 року.

Визнано припиненими солідарні зобов’язання ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії № 28-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року, укладений між ПАТ «ОСОБА_3 СБЕРБАНКУ РОСІЇ» та ТОВ «КОКСОТРЕЙД», що випливали з договору поруки від 04 вересня 2012 року.

Визнано припиненими солідарні зобов’язання ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії № 29-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року, укладений між ПАТ «ОСОБА_3 СБЕРБАНКУ РОСІЇ» та ТОВ «КОКСОТРЕЙД», що випливали з договору поруки від 04 вересня 2012 року.

Визнано припиненими солідарні зобов’язання ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року, укладений між ПАТ «ОСОБА_3 СБЕРБАНКУ РОСІЇ» та ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ», що випливали з договору поруки від 04 вересня 2012 року.

Визнано припиненими солідарні зобов’язання ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії № 31-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року, укладений між ПАТ «ОСОБА_3 СБЕРБАНКУ РОСІЇ» та ПрАТ «ТЕРМОЛАЙФ», що випливали з договору поруки від 04 вересня 2012 року.

На час перегляду оскаржуваного рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, зазначене рішення набрало законної сили.

Отже, рішенням Апеляційного суду Харківської області від 21 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «СБЕРБАНК» про визнання договору поруки та солідарних зобов’язань припиненими, встановлені обставини, які свідчать про збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_1, як поручителя, що виразилися у збільшенні в абсолютному вираженні суми процентів до сплати за користування кредитом, встановленні та розширенні підстав застосування підвищення процентної ставки в порівнянні з початковими умовами кредитних договорів від 04 вересня 2012 року за №№ 1,2,3,4.

З огляду на викладене вбачається, що встановлені обставини – є преюдиційними обставинами при розгляді позовних вимог ПАТ «СБЕРБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про відкриття кредитної лінії.

Відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З врахуванням приписів частини 3 статті 61 ЦПК України, та враховуючи встановлені преюдиційні обставини по справі, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та скасування рішення суду першої інстанції відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 307 ЦПК України, та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «СБЕРБАНК» про стягнення з поручителя ОСОБА_1 заборгованості за договорами про відкриття кредитних ліній з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 1 статті 309 ЦПК України.

Відповідно до статті 88 ЦПК України апеляційний суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат, а саме: з позивача підлягає сплата судових витрат, понесених відповідачем при зверненні з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, а також на користь держави.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, ч. 3 ст. 61, ст. 88 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 липня 2017 року – скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відмовити Публічному акціонерному товариству «СБЕРБАНК» у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 108 800 гривень (сто вісім тисяч вісімсот гривень 00 копійок).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» на користь держави судовий збір у розмірі 12 901 382,35 гривень (дванадцять мільйонів дев’ятсот одну тисячу триста вісімдесят дві гривні 35 копійок).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді П.В. Кісь

ОСОБА_4