Ухвала суду № 70967546, 05.12.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/6101/17 Головуючий 1 інст. – Іванова І.В.

Справа № 642/493/17-ц Доповідач – Бурлака І.В.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«05» грудня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» про стягнення пені за невиконання зобов’язання,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним та у подальшому уточненим позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло». В обґрунтування свого позову посилався на те, що 10 січня 2006 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» укладено договір про пайову участь в будівництві житлового будинку № 45/57, відповідно до умов якого сторони домовилися спільно діяти на підставі об’єднання своїх пайових внесків для досягнення спільної мети: будівництва та введення в експлуатацію багатоквартирного будинку за адресою: м. Харків, вулиця Полтавський шлях, № 144.

Зазначив, що відповідно до пункту 3.1 вказаного договору його обов’язком як пайщика є внесення пайового внеску по фінансуванню будівництва квартири в розмірі 438264,00 грн., що на день укладення договору склала 86785,00 грн.

В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» зобов’язався по закінченню будівництва у 2-му кварталі 2009 року виділити йому в натурі на четвертому поверсі будинку трикімнатну квартиру загальною площею 102,10 кв. м.

Вказав, що у зв’язку з не завершенням будівництва у строк, зазначений договором, Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» взамін обіцяв виділити в натурі аналогічну квартиру з числа квартир, що реалізуються відповідачем, які розташовані в будинках-новобудовах на різних вулицях м. Харкова, однак цього не зробив.

Зазначив, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 04 грудня 2013 року, по справі за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» про стягнення пайового внеску, пені та моральної шкоди, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» на його користь пеню за прострочення виконання зобов’язань у розмірі 65739,78 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 21 березня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2016 року, по справі за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» про стягнення коштів, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» на його користь пеню за прострочення виконання зобов’язання за період з лютого 2015 року по січень 2016 року в сумі 227681,15 грн.

Вказав, що виконавчі листи по цим справам своєчасно передані до виконавчої служби, однак до теперішнього часу не виконані, де знаходиться відповідач не встановлено, як і не встановлено, де знаходиться його майно та за його заявою на всі рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» накладено арешт.

Вважав, що з відповідача необхідно стягнути пеню за невиконання своїх зобов’язань за період з лютого 2016 року по 26 липня 2017 року в розмірі 204756,30 грн., також необхідно стягнути інфляційні втрати та 3% річних на суми, присуджені попередніми судовими рішеннями і невиконаними виконавчими листами.

Вказав, що за виконавчим листом по справі № 642/1196/13-ц по сумі боргу 65739,00 грн. за період з 16 грудня 2013 року по 31 січня 2017 року інфляційне збільшення боргу складає 67107,00 грн., 3% річних - 6170,00 грн., пеня за невиконане рішення суду -71844,64 грн.

За виконавчим листом по справі № 642/294/14-ц йому присуджено 60840,00 грн., розрахунок втрат від інфляції склав 48374,26 грн., 3% річних - 4530,00 грн., пеня – 59986,57 грн.

За виконавчим листом по справі № 642/506/15-ц йому присуджено 96346,00 грн., розрахунок втрат від інфляції склав 14355,63 грн., 3% річних – 4720,00 грн., пеня – 63678,12 грн.

За виконавчим листом по справі № 642/333/16-ц йому присуджено 227681,00 грн., розрахунок втрат від інфляції склав 24360,61 грн., 3% річних - 5708,00 грн., пеня – 61480,11 грн.

Зазначив, що загальна сума по нарахуванню за невиплату за виконавчими листами в розмірі 332316,00 грн.

Просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» на його користь пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з лютого 2016 року по 26 липня 2017 року в розмірі 204756,30 грн., у відповідності до пункту 4.7 та пункту 10.3 договору № 45/57; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» на його користь по невиконаним виконавчим листам інфляційні, річні та пеню в сумі 332316,00 грн.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 серпня 2017 року позов ОСОБА_1 – задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення виконання зобов’язань у розмірі 204756,63 грн.; в іншій частині позовних вимог – відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» на користь держави судові витрати в розмірі 2047,56 грн.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» подали апеляційні скарги, в яких:

ОСОБА_1 просив рішення скасувати по не вирішенню питання щодо нарахування інфляційних і 3% річних за невиконаними виконавчими листами; постановити ухвалу суду на адресу начальника Холодногірського райвідділу поліції ГУНП в Харківській області щодо бездіяльності по притягненню до кримінальної відповідальності керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» за невиконання судових рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» просив рішення суду – скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову – відмовити.

При цьому посилалися на неповне з’ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_1 вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі і як доводи апеляційної скарги виклав позовні вимоги. При цьому зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що правовідносини, які склалися між нам та товариством на основі договору про надання послуг, є грошовим зобов’язанням і на них розповсюджується дія статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов’язання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» вважав, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач неодноразово звертався з вимогами про стягнення пені і з урахуванням всіх рішень стягнуто пеню в розмірі на загальну суму 450604, 60 грн.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» необхідно відхилити, заочне рішення суду – залишити без змін.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з того, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема, судовими рішеннями Ленінського районного суду м. Харкова та Апеляційного суду Харківської області від 23 вересня 2013 року, 04 грудня 2013 року, 25 квітня 2014, 09 липня 2014 року, 16 березня 2015 року, 15 червня 2015 року, 21 березня 2016 року, 22 червня 2016 року, що 10 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» та ОСОБА_1 укладено договір пайової участі у будівництві за №45/57 житлового багатоквартирного будинку за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 144.

Предметом договору є домовленість сторін спільно діяти на підставі об'єднання своїх пайових внесків для досягнення спільної мети: будівництво та введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 144.

Згідно пункту 3.1. вказаного договору до обов'язків позивача входило внесення грошових коштів (пай), загальна сума якого на дату укладання договору склала 438 264, 00 грн., що на день укладення договору дорівнювала 86785, 00 доларів США.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язався по закінченню будівництва виділити позивачу трикімнатну квартиру будівельний номер 45/57 у будинку за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 144, на четвертому поверсі, загальною проектною площею 102,10 кв. м.

29 січня 2007 року ОСОБА_1 на депозитний рахунок відповідача внесено 86785, 00 доларів США, що в еквіваленті склало 438 264, 00 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо в договорі передбачений строк його виконання, то він підлягає виконанню в цей строк.

Частинами першою, другою статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Доказів на підтвердження виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо завершення будівництва у другому кварталі 2009 року та передачі позивачу квартири, відповідно до умов укладеного з ОСОБА_1 договору, матеріали справи не містять і до суду апеляційної інстанції не надано, тому посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» на те, що позивач неодноразово звертався з вимогами про стягнення пені і з урахуванням всіх рішень стягнуто пеню в розмірі на загальну суму 450604, 60 грн., у зв’язку з чим в задоволенні позову позивачу необхідно відмовити, є безпідставними

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що квартиру відповідач йому не надав, грошові кошти не повернув.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2013 року, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 04 грудня 2013 року, встановлено порушення зобов'язань відповідачем за договором від 10 січня 2006 року №45/57, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківжитло" на користь позивача пеню за прострочення виконання зобов'язань у розмірі 65739,78 грн. за період з лютого 2012 року по січень 2013 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2014 року, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09 липня 2014 року, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківжитло" на користь позивача пеню за прострочення виконання зобов'язань у розмірі 60840,64 грн. за період з лютого 2013 року по січень 2014 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 16 березня 2015 року, яке було частково скасоване рішенням Апеляційного суду Харківської області від 15 червня 2015 року, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» на користь позивача пеню за прострочення виконання зобов’язань у розмірі 96346, 03 грн. за період з лютого 2014 рорку по січень 2015 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 21 березня 2016 року вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» на користь позивача пеню за прострочення виконання зобов’язань у розмірі 227681,15 грн. за період з 01 лютого 2015 року по 31 січня 2016 року.

Відповідно до пункту 10.3 договору № 45/57 у разі порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківжитло" своїх зобов'язань відповідно до пункту 2.4 (строк закінчення будівництва - 2-й квартал 2009 року), більш ніж на 90 банківських днів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківжитло" сплачує пайщику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактично понесених пайщиком грошових коштів за кожний день прострочення, починаючи з 91-го дня.

Законом не передбачена можливість зміни договору в односторонньому порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактично понесених пайщиком грошових коштів за кожний день прострочення за період з лютого 2016 року по 26 липня 2017 року склала в сумі 204756, 63 грн., враховуючи розмір облікових ставок НБУ з 01.02.2016 року по 02.03.2016 року – 22%,з 03.03.2016 року по 21.04.2016 року - 22%, з 22.04.2016 року по 26.05.2016 року -19%, з 27.05.2016 року по 23.06.2016 року -18%,з 24.06.2016 року по 28.07.2016 року – 16,5 %, з 29.07.2016 року по 15.09.2016 року -15,5%, з 16.09.2016 року по 27.10.2016 року-15%, з 28.10.2016 року по 07.12.2016 року -14%,з 08.12.2016 року по 01.02.2017 року – 14%, з 26.01.2017 року по 13.04.2017 року -14%, з 14.04.2017 року по 25.05.2017 року -13%, з 26.05.2017 року по 26.07.2017 року – 12,5 %. із розрахунку:

(438264x2x22): 100: 365x31) = 16333,12 грн.

(438264x2x22): 100: 366x50 = 22343,74 грн.

(438264x2x19) : 100: 366x35 = 15925,99 грн.

(438264x2x18) : 100: 366x28 = 12070,22 грн.

(438264x2x16,5) :100: 366x35 = 13830,46.

(438264x2x15,5) : 100: 366x49 = 18189,15 грн.

(438264x2x15) : 100: 366x 42 =15081,78 грн.

(438264x2x 14) : 100: 366x 41 =13746,64 грн.

(438264x2x 14) : 100: 366x 55 = 18440,62 грн.

(438264x2x 14) : 100: 366x 78 = 26152,15 грн.

(438264x2x 13) : 100: 366x 42 = 13076,07 грн.

(438264x2x 12,5) : 100: 366x 62 = 18560,36 грн., яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» на користь ОСОБА_1

Посилання ОСОБА_1 на те, що правовідносини, які склалися між ним та товариством на основі договору про надання послуг, є грошовим зобов’язанням і на них розповсюджується дія статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов’язання є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена статтею 625 ЦК України відповідальність застосовується до правовідносин зобов’язального характеру, які виникають із приводу грошових зобов’язань.

Виходячи з положень статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов’язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов’язання щодо сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Підставою застосування частини 2 статті 625 ЦК України є прострочення боржником виконання грошового зобов’язання.

Тобто порушенням грошового зобов’язання є невиконання боржником обов’язку сплатити кошти.

У справі, яка переглядається, між сторонами виникли зобов’язання за договором про часткову участь у будівництві, за умовами якого забудовник зобов’язувався звести об’єкт будівництва у строк, визначений договором, і передати його замовникові, однак, на порушення умов договору, свої зобов’язання не виконав.

Таким чином, спір між сторонами виник унаслідок невиконання відповідачем умов договору щодо передання об’єкта будівництва у власність позивачу, а не внаслідок невиконання боржником грошового зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, суд першої інстанції правильно зазначив, що до даних правовідносин не застосовується частина 2 статті 625 ЦК України, оскільки ці правовідносини не є грошовими.

Така позиція висловлена в Постанові Верховного Суду України від 25 червня 2014 року у справі № 6-25цс14.

Аналізуючи наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, з додержанням вимог статей 213 - 215 ЦПК України, встановивши обставини справи повно, надавши належну оцінку доказам у справі, дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позову ОСОБА_1 частково.

Оскільки ухвалене судове рішення відповідає зазначеним вимогам та обставинам справи, судова колегія вважає, що підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Доводи апеляційних скарг зведені до посилань на ті обставини, які були предметом розгляду в суді першої інстанції і яким суд надав відповідну правову оцінку, тому підстав і для реагування відповідно до вимог статті 211 ЦПК України, зокрема постановлення ухвали на адресу начальника Холодногірського райвідділу поліції ГУНП в Харківській області щодо бездіяльності по притягненню до кримінальної відповідальності керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» за невиконання судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.1.ч.1.ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1.ч.1.ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» – відхилити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 серпня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Судді колегії