Ухвала суду № 70967100, 04.12.2017, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

№ провадження 2/646/1171/2017

Справа № 646/2318/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.2017 року м. Харків

Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Єжов В.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, про визнання права власності на частину домоволодіння по набувальній давності,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова знаходиться зазначена позовна зава, зі змісту якої убачається, що предметом спору є 19/100 частини житлового будинку № 14 по вулиці Охотській в м. Харкові.

20 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на 19/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Охотська, будинок № 14.

В обґрунтування заяви зазначила, що на даний час є підстави вважати, що ОСОБА_3 планує продаж належної йому частини спірного домоволодіння, а враховуючи те, що було зруйновано частину стіни зазначеного домоволодіння, можливо планує і заволодіння 19/100 частин домоволодіння, щодо яких існують на даний час спірні правовідносини.

Відповідно до вимог частини 1 і 3 ст. 151 та ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується, зокрема, встановленням обов’язку здійснити певні дії.

Згідно зазначених норм закону завданням забезпечення позову є застосування судом, в провадженні якого перебуває справа, заходів щодо захисту матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання у майбутньому прийнятого судового рішення за його позовом.

Як роз’яснено Пленумом Верховного Суду України в пункті другому постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші види, з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Проаналізувавши фактичні обставини по справі, характер спірних правовідносин, оцінивши надані докази, суддя дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову до винесення рішення по справі є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 151, 152 і 153 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти заборону на відчуження 19/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Охотська, будинок № 14.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: В.А. Єжов